- •Загальні відомості
- •Естетика античної літератури Міфологічність
- •Публічність
- •[Музичність
- •Віршованість
- •Традиційність
- •Жанровість
- •Особливості стилю
- •Світоглядні особливості
- •Ідейне наповнення та цінності Античний гуманізм
- •Піднесення земної краси
- •Філософія
- •Етапи античної літератури
- •Давньогрецька література
- •Архаїка
- •Класика
- •Еллінізм
- •Давньоримська література
- •Час Риму
- •Перехід до середньовіччя
- •Античність і Україна
- •Теорія Юнґа про міф
- •Основні риси міфологічного світогляду
- •Класифікація міфів:
- •Види міфів
- •Сучасне значення
- •Міфологія народів світу
- •Архетипові сюжети та образи в міфах
- •Світове дерево в світовій культурі
- •Світове дерево та прадавні концепції часу і простору
- •Фольклор
- •Світове дерево в казках
- •У повір'ях і звичаях
- •Світове дерево як втілена родючість
- •Світове дерево Іґґдрасиль у скандинавській міфології Іґґдрасиль
- •Дерево життя як об'єкт поклоніння в Монгольській імперії Чингізхана
- •Вічне дерево життя і християнство
- •Знаки-синоніми світового древа
- •Роди та жанри фольклору
- •Тематика загадок
- •Загадки можуть мати національні образи:
- •Поетика
- •Розмежування понять приказка і прислів'я
- •Історія балади
- •Балади бувають:
- •Головні ознаки народної балади
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Легенда у фольклорі
- •Характерні ознаки легенди
- •Історія байки
- •Юридичний захист фольклору
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Епос поділяється на:
- •Причини виникнення героїчного епосу
- •Жанрові ознаки героїчного епосу
- •Відміності між архаїчним і класичним народним епосом
- •Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу
- •Олександр Миколайович Веселовський
- •Біографія
- •Періодизація літератури Давнього Сходу
- •Давньоєгипетська література
- •Шумерська література, Ассиро-вавилонська література (Аккадська література)
- •Хурритсько-хеттська література
- •Давньокитайська література
- •Угаритсько-фінікійська література
- •Давньоіндійська література
- •Давньоіранська література
- •Давньоєврейська література
- •Космогонічні міфи
- •Землеробські міфи
- •Лев та миша
- •Шуліка Ясне Око та шуліка Чутке Вухо
- •Утворення Світу Книга пізнання явищ Ра.
- •Приповідки
- •Історія
- •Зміст 11-ти таблиць:
- •Епос Гільгамеша в культурі
- •Епос про першого героя
- •Старість і радість
- •Чистий залишок
- •Содержание Танаха
- •Пшат и драш
- •Состав Танаха
- •Различия между Танахом и Ветхим Заветом
- •Александрийский канон (Септуагинта)
- •Протестантский канон
- •Книги Танаха
- •Тора (Пятикнижие)
- •Составители книг Танаха
- •Номера глав и стихов, деление книг
- •Иудаистские и христианские толкования Танаха
- •Танах и литература Танах и европейская литература
- •Танах и русская литература
- •Склад та структура Біблії
- •Старий Заповіт
- •Составители книг Танаха
- •1. Мова.
- •2. Письмо.
- •3. Рукописи.
- •4. Редакції.
- •5. Критичні тексти.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Авторство і створення
- •Літературний жанр
- •История почитания
- •Ісаак у Старому Заповіті
- •Иосиф в Египте
- •Свидание Иосифа с братьями и переселение Иакова с семейством в Египет
- •Предыстория
- •Подготовка к исходу и сам исход
- •Странствия евреев по пустыне
- •Хронология Исхода
- •Альтернативные версии
- •Вулканическая теория
- •Гипотеза Дрюса и Хана
- •Связь с атонизмом
- •Скрижа́ли Заве́та
- •Заключение Завета
- •История Скрижалей
- •Скрижали в культуре и искусстве
- •Пророки в Библии
- •Пророки в Библии
- •Содержание и структура
- •Надписания псалмов
- •Указания на жанровую принадлежность
- •Указания на авторство
- •Указания на порядок исполнения
- •Авторство
- •Старий Заповіт
- •Книга Притч Соломонових
- •Есхатологія в Старому Завіті
- •Этимология
- •Сохранение
- •Организация
- •Содержание
- •Переводы
- •Индуистская традиция
- •Датировка и историческая реконструкция
- •Флора и фауна в Ригведе
- •Более современные индийские взгляды
- •Содержание
- •Историческая основа «Махабхараты»
- •Проблемы генезиса «Махабхараты»
- •Книги «Махабхараты»
- •Издания и переводы «Махабхараты»
- •Датировка
- •Предыстория
- •Обзор Основные идеи
- •Обзор по главам
- •Философия
- •Карма-йога
- •Бхакти-йога
- •Джнана-йога
- •Комментарии Классические комментарии
- •Комментарии XIX—XX веков
- •Значение и влияние
- •Значение в индуизме
- •Ритуальная функция
- •Влияние на Западе
- •Влияние в России
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Китайская Книга Перемен или и-Цзин Историческая справка.
- •Происхождение книги
- •Содержание
- •Язык, комментаторская традиция и переводы
- •Текст та його структура
- •Філософія “Чжуан-цзи”
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Зороастризм: религия космологического дуализма Ранние религиозные идеи иранской мифологии и основатель религии зороастризма
- •Видение Зороастра
- •Учение Зороастра
- •Дальнейшая история зороастризма
- •Изменения в зороастризме
- •Заключение
- •Название
- •Традиционная история
- •Современная Авеста
- •Состав современной Авесты:
- •Сасанидская Авеста
- •Происхождение и трансляция авестийских текстов
- •Содержание Авесты
- •Авеста и Запад
- •Структура и расположение
Жанровість
З традиційності випливає і строга система жанрів античної літератури, що була перейнята і подальшою європейською літературою і літературознавством. Жанри були чіткими і стійкими. Античне літературне мислення було жанровим: коли поет брався писати вірш, який би індивідуальний за змістом той не був, автор з самого початку знав до якого жанру твір буде належати і до якого давнього зразка прагнути.
Жанри поділялись на більш давні і більш нові (епос і трагедія — ідилія і сатира). Якщо жанр помітно змінювався у своєму історичному розвитку, то виділялись його давні, середні та нові форми (так поділялась на три етапи аттична комедія). Жанри розрізнялись на більш високі і більш низькі: вищими вважались героїчний епос і трагедія. Шлях Вергілія від ідилії («Буколіки») через дидактичний епос («Георгіки») до героїчного епосу («Енеїда») явно усвідомлювався поетом та його сучасниками як шлях від «нижчих» жанрів до «вищих». Кожен жанр мав свою традиційну тематику і топіку, зазвичай дуже нешироку.
Особливості стилю
Система стилів у античній літературі повністю підпорядковувалась системі жанрів. Для низьких жанрів був характерний низький стиль, близький до розмовного, високим — високий стиль, що формувався штучно. Засоби формування високого стилю були розроблені риторикою: серед них розрізнялись відбір слів, поєднання слів та стилістичні фігури (метафори, метонімії тощо). Наприклад, вчення про відбір слів рекомендувало уникати слів, які не вживались у попередніх зразках високих жанрів. Вчення про поєднання слів рекомендувало переставляти слова і членувати фрази для досягнення ритмічного благозвучності.
Світоглядні особливості
Антична література зберігала тісний зв’язок зі світоглядними особливостями родового, полісного, державного життя і відображала їх. Грецька і частково римська література демонструють тісний зв’язок з релігією, філософією, політикою, мораллю, ораторським мистецтвом, судочинством, без якого їхнє існування в класичну добу втрачало весь свій смисл. У пору свого класичного розквіту вони були далекі від розважальності, лише наприкінці античності стали частиною дозвілля. Сучасна служба у християнській церкві успадкувала деякі особливості давньогрецької театральної вистави та релігійних містерій — цілком серйозний характер, присутність усіх членів громади і їхня символічна участь у дійстві, висока тематика, музичний супровід і видовищні ефекти, високоморальна мета духовного очищення (катарсису за Арістотелем) людини.
Ідейне наповнення та цінності Античний гуманізм
Антична література сформувала духовні цінності, які стали базовими для всієї європейської культури. Поширені у часи самої античності, вони на півтора тисячоліття зазнали гоніння в Європі, але потім повернулись. До таких цінностей належить насамперед ідеал активної, діяльної, закоханої в життя, одержимої жагою знання і творчості людини, готової самостійно приймати рішення і нести відповідальність за свої вчинки. Античність вважала вищим сенсом життя щастя на землі.
Піднесення земної краси
Греки розробили поняття про облагороджуючу роль краси, яку вони розуміли як віддзеркалення вічного, живого і досконалого Космосу. Відповідно до матеріальної природи Всесвіту вони й красу розуміли тілесно і знаходили її у природі, у людському тілі — зовнішності, пластичних рухах, фізичних вправах, творили її в мистецтві слова і музики, в скульптурі, у величних архітектурних формах, декоративно-прикладному мистецтві. Вони відкрили красу моральної людини, яку розглядали як гармонію фізичної і духовної досконалості.