- •1. Мовознавство як наука.
- •3. Методи лінгвістичних досліджень.
- •4. Природа і сутність мови.
- •5. Основні функції мови.
- •6. Мова і суспільство.
- •7. Знаковий характер мови
- •8. Мова і мислення.
- •10. Система і структура мови. Основні одиниці мови та їх функції.
- •11. Походження мови. Гіпотези про походження мови
- •12. Літературна мова, її виникнення й основні ознаки.
- •13. Загальна характеристика мов світу
- •14. Типологічна класифікація мов
- •15. Генеалогічна класифікація мов.
- •16. Споріднені мови. Мовна сім'я, група, підгрупа. Мовні союзи.
- •17. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків
- •18. Голосні та приголосні звуки.
- •20. Склад. Основні теорії складу.
- •21. Просодичні засоби мовлення. Наголос та інтонація.
1. Мовознавство як наука.
Мовознавство, або лінгвістика (від лат.lingua “мова”), - наука про природну людську мову загалом і мови світу як її представників.
Мова –це система фонетичних, лексичних, граматичних засобів, яка розвивається і забезпечує потреби людини у спілкуванні та пізнанні
Мовознавство поділяють на систему дисциплін, розрізняють:
Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови, як засобу людського спілкування: природу, сутність мови, структуру, походження та розвиток, виникнення і розвиток письма, класифікація мов світу за походженням і будовою.Іноді назив. Теоретичним. теоретичному мов. протиставляється –прикладне, яка вивчає заст.. мово знав. Теорії на практиці. Викладання мови, алфавіт для безписемних мов , практика перекладу.
Конкретне мовознавство вивчає окремі (конкретні) мови або групу споріднених мов.
2. Зв’язки мовознавства з іншими науками обопільні. Мовознавство передусім пов’язане з такими суспільними науками як історія, археологія, етнографія, соціологія, психологія, літературознавство та ін. Із природничих наук мовознавство пов’язане з фізіологією людини, антропологією, медициною, фізикою, кібернетикою, математикою, семіотикою, філософією та ін.
Історія-мова фіксує історичні факти життя народу його контакти з іншими етносами, розвиток культури. Археологія-віднайдення при розкопкахПАМЯТКИ ПИСЕМНОСТІ, ЯКІ РОЗШИФ. ЛІНГВІСТИ. Етнографія –побут і кільтура народу , дослідження говірок. Соціологія – наука про суспільство, мова ф-к в суспільстві і суспільствол впливає на розвиток мови. Психологія – в мові відображаються психологічні склад, менталітет народу . Логіка – закон мислення –мова найважливіший засіб мислення. Літературознавство – спвльний об’єкт вивчення слово. Природничі науки Фізіологія – пояснення артикуляції звуків, антропологія - походження мовм, фізика – акустична характеристика звуків. Медицина-психіатрія, логопеддія.кібернетика- моває складно. кібернетичною тобто екеруючою і керованою системою. Математика – в мово знав. Викладені мат. Методи. Географія- мовні явища наносять на карту. Філософія-системний підхід до вивчення мовних явищ, принцип історизму в поясненні мовних фактів.
3. Методи лінгвістичних досліджень.
Основними методами дослідження мови є описовий, порівняльно-історичний, зіставний і структурний.
Описовий метод
Мета описового методу — дати точний і повний опис мовних одиниць. Суть методу полягає в інвентаризації та систематизації мовних одиниць.На його основі створено описові граматики різних мов, тлумачні, орфографічні, орфоепічні та інші нормативні словники.
Порівняльно-історичний метод
Об'єктом дослідження порівняльно-історичного методу є генетично споріднені мови. Головне його завдання — розкриття закономірностей і законів, за якими розвивалися споріднені мови в минулому. За його допомогою можна реконструювати давні не зафіксовані в пам'ятках писемності мовні одиниці — звуки, слова, їх форми і значення.
На основі порівняльно-історичного методу створені історичні і порівняльно-історичні граматики мов і етимологічні словники.
Зіставний метод
Мета зіставного методу — шляхом зіставлення виявити спільні, однакові й відмінні, специфічні риси зіставних мов у звуковій, словниковій і граматичній системах. На його основі створюють зіставні граматики мов, порівняльні типології мов та двомовні перекладні та диференційні словники.
Структурний метод
Дослідження структури мови , а його метою є пізнання мови , як цілісної функціональної системи. Реалізується в 4 методах:
дистрибутивний аналіз(різні елементи мають різне оточення, машинний переклад)
аналіз за безпосередніми складниками (поступове членування мовної одиниці на складники, яке продовжується доти поки не залишиється нерозкладні елементи)
трансформаційний аналіз ( не здатність мовних одиниць перетворюватись на інші, прикладна лінгвістика)
компонентний аналіз (описує значеня слів)
соціолінгвістичні –анкетування і інтерв’ю мовців з метою вивчення мов. Ситуац.
Психолінгвістичні- для мовні асоціації
Математичні- для виявлення статистичних характеристик мовних одиниць.