Особливості написання російських прізвищ

українською мовою

Щоб не припуститися помилки, треба знати наступне:

- прізвища не перекладаються;

- їх написання максимально відбиває звучання прізвищ у мові-оригіналі, а це значить, що треба знати, якими українськими графічними знаками позначають російські фонеми.

Розглянемо найголовніші випадки.

Ё – ЙО, ЬО, О

- Якщо російське Ё у вимові відповідає сполученню йо, то напо-чатку слова і в середині слова після голосних та твердих приголосних воно передається сполученням йо: Йотов, Майоров, Воробйов;

- після мґякого приголосного Ё передається сполученням ьо: Кисельов, Панфьоров, Плетньов;

- після шиплячих ч, щ Ё передається через О: Грачов, Борщов.

Е – Е, Є

- Російське Е між двома приголосними передається в українській мові літерою Е: Меншиков, Некрасов;

- Якщо звук Е в кореневій частині російських прізвищ відповідає українському І, то він передається літерою Є: Бєльський (білий), Вєткін (вітка), Лєтов (літо);

- Е в російських суфіксах -ев, -еев передається літерою Є після всіх приголосних, крім шиплячих та Ц: Агєєв, Патрикєєв, Шокарєв але Демичев, Мальцев.

• И – І, Ї, И

- На початку слова, в коренях слів і в суфіксах -ін, -інськ ро-сійське И передається літерою І: Іпатов, Єфімов, Дубинін, Зелінський;

- після голосного і при роздільній вимові після приголосного російське И передається літерою Ї: Таїров, Марґїн, Ільїн.

- українською літерою И передають російське И:

(а) після шиплячих, а також у прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української та російської мов: Жигалюк, Щипа-чов, Сидоров, Минаєв, Винокур;

(б) у префіксі при-: Привалов, Приймаков;

(в) у суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ: Малик, Ходкевич, Спицин, Ра-дищев.

1. Ы – И

- Російське ы передається літерою и: Пирґєв, Поварницин; закін-чення -ый російських прізвищ передається після твердого приголосного через -ий, після мґякого – через -ій: Жемчужний, Крайній.

-СК-, ЦК- – -СЬК-, ЦЬК-

Суфікси російських прізвищ -ск(-ий,-ой), -цк(-ий,-ой) передаю-ться через -ськ(-ий,-ой), -цьк(-ий,-ой): Вишинський, Боєцький, Луговсь-кой, Трубецькой.

1. Ь

- На позначення мґякості приголосних д, т, з, с, ц, л, н після них ставиться ь;

- перед приголосними: Редькін, Кольцов;

- перед голосними я, ю, є, ї: Дьяконов, Ільюшин, Арсеньєв, Іль-їн;

- в кінці слова: Гресь, Рудь;

- не пишеться ь перед суфіксом -ськ(ий) після приголосної Н: Оболенський, Стравінський.

Апостроф:

- ставиться в російських прізвищах після приголосних б, п, в, м, ф та р перед йотованими я, ю, є, ї: Алябґєв, Водопґянов, Артемґєв, Астафґєв, Кирґянов.

Правопис імен в українській мові

Тепер розглянемо другий складник людського найменування – імґя та по батькові. Перш за все зауважимо, що російські форми імен на відміну від прізвищ передаються українськими відповідниками: Александр – Олександр, Афанасий – Панас, Аграфена – Горпина і под.

Існують варіанти кількох офіційних імен, наприклад: Анастас, Анастасія;

Ксенія, Оксенія. Проте кожен варіант – це самостійне імґя, і підмі-нювати одне другим не можна. Якщо в паспорті людини записано імґя Панас, то варіант Опанас щодо неї використаним бути не може.

Правопис імен у ділових паперах регулюється загальноприйня-тими правилами правопису іменників. Нагадаємо лише про деякі особливості:

- подвоюються приголосні в іменах Ілля, Ганна, Іванна, Нонна, Римма і ін.;

- не подвоюються приголосні в іменах: Агрипина, Інеса, Інокен-тій, Іполіт, Сава і ін.;

- не пишуть апостроф перед я, ю, коли ці йотовані в сполученні з помґякшеним приголосним означають а, у: Мотря, Зоряна;

- не пишеться мґякий знак після мґяких приголосних перед йотованими в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна;

- у деяких іменах (Антіп, Прокіп, Нестір, Сидір, Федір і под.) у непрямих відмінках голосна і чергується з о: Антона, Прокопа, Нестором, Сидору, Федором.

ЗАВДАННЯ 6. Перечитайте нижчезазначену інформацію, обґрунтуйте необхідність дотримання загальноприйнятих норм і правил вживання й правопису імен по батькові для підтримання партнерських зв’язків.