Деякі закордонні фірми використовують додаткові виплати до заробітної плати для стимулювання зацікавленості працівника в зміцненні здоров’я. Це виплати у виді грошової винагороди за відмову від паління, виплати особам, що не хворіли жодного робочого дня протягом року, виплати працівникам підприємства, що постійно займаютьсяспортом. Усівиплатинараховуютьсянаприкінцірокуідоситьзначні.

Такі додаткові пільги, виплати і гарантії, безсумнівно, збільшують витрати підприємства на робочу силу, здорожуючи вартість одиниці праці. Однак очевидні і позитивні сторони соціальної політики (підвищення мотивації, стабілізація колективу тощо). Таким чином, соціальна політика, реалізована на підприємстві, вигідна для працівників і для адміністрації.

Соціальна політика покликана акумулювати, фокусувати, відбивати стан країни та ситуацію у суспільстві, потреби і цілі соціального розвитку.

9.4. Управління соціальною політикою

Стратегічні напрямки соціальної політики фіксуються у

“Основах внутрішньої та зовнішньої політики України”, які згідно з Конституцією України (ст. 85) визначаються Верховною Радою. Вони повинні обов’язково враховуватися при розробці соціальної політики на певному етапі розвитку, на певний термін часу. Верховна Рада приймає закони, які визначають соціальну політику у різних сферах життєдіяльності суспільства (зайнятість, соціальний захист населення, соціальні гарантії, охорона здоров’я, освіта, охорона праці тощо).

9.4.1. Роль та завдання центральних органів управління соціальною політикою країни

На основі Конституції України, прийнятих ВРУ законів, нормативних указів Президента, КМУ як орган виконавчої влади безпосередньо розробляє та забезпечує реалізацію соціальної політики. У відповідності з наданими йому повноваженнями Кабмін здійснює державне управління та регулювання у соціально-економічній сфері; приймає державні програми (наприклад, “Комплексну програму реалізації стратегії подолання бідності”); прогнозує соціально-економічний розвиток країни; визначає джерела фінансування державних програм розвиткурізних сфер суспільногожиття, утомучисліісоціальної сфери.

Проведення у життя державної соціальної політики, управління соціальним розвитком забезпечується створенням та діяльністю відповідних органіввиконавчоївлади(міністерств, державних комітетів).

153

Роль органів виконавчої влади у розробці та реалізації соціальної політики диференційована. Деякі з них є галузевими органами управління частиною соціальної сфери (наприклад, Міністерство освіти та науки, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство культури). На відміну від них, Міністерство праці та соціальної політики України є державним органом виконавчої влади, який відповідає за здійснення єдиної державної політики у галузі праці, зайнятості, соціального захисту населення. Він координує діяльність у цій сфері інших державних органів виконавчої влади та органів виконавчої влади на місцях.

Міністерство праці та соціальної політики, на основі повноважень, наданих йому урядом, визначає шляхи та засоби реалізації конституційних прав громадян на працю та її охорону, винагороду за працю, захист від безробіття, пенсійне забезпечення та соціальне обслуговування. На нього покладена розробка та реалізація основних напрямків та пріоритетів державної соціальної політики, формування проектів державних соціальних програм та координаційно-методичне забезпечення їх виконання, розробка соціальних нормативів та соціальних стандартів, заходів по підвищенню організації оплати праці, пенсійного забезпечення, системи соціальної допомоги по державній підтримці сім’ї, материнства та дитинства, інвалідів, ветеранів, а також по розвитку соціального страхування.

До числа головних задач Мінпраці відносяться:

−розробка та координація державної політики у галузі народонаселення;

−регулювання ринку праці;

−розвиток системи соціального партнерства;

−забезпечення ефективної зайнятості населення;

−формування раціональної системи робочих місць;

−реформування кадрового потенціалутапрофесійноїорієнтації;

−забезпечення професійної підготовки та перепідготовки на-

селення.

На Мінпраці покладено формування законодавства в галузі праці, зайнятості та соціального захисту населення, яке б відповідало вимогам соціально-орієнтованої економічної політики держави, забезпечення контролю за правильним та однаковим його застосуванням.

9.4.2. Механізм управління соціальною політикою органами місцевого самоврядування

Управління соціальною політикою, реалізація відповідних законодавчих актів, програм та заходів здійснюється також через органи місцевого самоврядування шляхом розмежування предметів завіду-

154

вання та повноважень і формування на місцях відповідних функціональних підрозділів (управлінь, служб, відділів тощо). Слід підкреслити, що регіональні проблеми у соціальній сфері відбиваються у соціальній регіональній політиці.

Механізм управління соціальною політикою включає багато економічних, політичних, організаційних, адміністративних моральнокультурних важелів. Основними з них є державний та місцеві бюджети, податковасистема, митнерегулювання, соціальна стандартизація.

Розробка та впровадження соціальної стандартизації є об’єктивно необхідними та обумовлюються потребами підвищення рівня управління соціальними процесами. Механізм управління соціальними процесами в умовах переходу до ринкової економіки може ефективно працювати тільки на основі системи державних мінімальних соціальних стандартів (ДМСС). ДМСС – це соціальні гарантії на мінімальному рівні, які виходять з наявних можливостей. Механізм ДМСС дозволяє визначити важливіші напрямки фінансування соціального розвитку за рахунок бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, а також мінімально необхідний рівень гарантій соціального захисту у наступних галузях та сферах: грошових доходів населення; соціальної матеріальної підтримки громадян; освіти; охорони здоров’я; культури; житлово-комунальній сфері; юридичної допомоги громадянам.

9.4.3. Управління соціально-демографічними процесами на рівні підприємства

На рівні підприємства соціальна сфера є предметом як стратегічного планування (виробітку власної мікросоціальної політики на підґрунті державної та регіональної соціальної політики), так і оперативного (середньострокового) управління.

Соціальний розвиток організації означає досягнення бажаних перемін у її соціальному оточенні.

Управління соціальним розвитком підприємств уявляє собою специфічний вид менеджменту, який має свій об’єкт, свої методи, форми виробітку та реалізації управлінських рішень. У цьому виді управлінської діяльності використовується сукупність способів, прийомів, процедур, які дозволяють вирішувати соціальні проблеми на підґрунті наукового підходу, знання закономірностей протікання соціальних процесів, точного аналітичного розрахунку. Більш докладно ці питання розглядаються у дисципліні “Управління персоналом”.

Цілі соціального розвитку організації:

− удосконалення соціальної структури персоналу, його демографічного та професійно-кваліфікаційного складу, у тому числі регу-

155

лювання чисельності працівників, підвищення їхнього загальноосвітнього та культурно-технічного рівня;

−покращення ергономічних, санітарно-гігієнічних та інших умов праці, охорони праці та забезпечення безпеки працівників;

−стимулювання засобами як матеріальної винагороди, так і морального заохочування ефективної праці, ініціативного та творчого відношення до справи, групової та індивідуальної відповідальності за результати спільної діяльності;

−створення та підтримка у колективі здорового соціальнопсихологічного клімату, оптимальних міжособистих та міжгрупових зв’язків, які сприяють злагодженій та дружній роботі, розкриттю інтелектуального та морального потенціалу кожної особи, задоволеності спільною працею;

−забезпечення соціального страхування працівників, додержання їх соціальних гарантій та прав;

−зріст життєвого рівня працівників та членів їх сімей, задоволення потреб у житлі та побутовому обслуговуванні, продуктах харчування, промислових товарах та різноманітних послугах, повноцінне використання дозвілля.

Запитання для самоконтролю

1.Визначте поняття “соціальна політика”.

2.Які задачі покликана вирішувати соціальна політика?

3.Розкрийте взаємозв’язок між соціальною політикою та станом економіки держави.

4.Розкрийте зміст соціальної політики.

5.Які характерні риси притаманні соціальній політиці перехідного періоду?

6.Розкрийте основні напрямки соціальної політики держави.

7.Охарактеризуйте, які функції управління соціальною політикою виконує Верховна Рада.

8.Охарактеризуйте роль органів виконавчої влади у розробці та реалізації соціальної політики.

9.Розкрийте зміст діяльності Міністерства праці та соціальної політики України.

10.Яку роль у розвитку соціальної сфери виконують органи місцевого самоврядування?

11.Яку роль виконують переговори у механізмі управління соціальною політикою?

12.Охарактеризуйте управління соціальними процесами на рівні підприємства.

Література: [1; 23; 31; 34; 36; 38; 40–43].

156