8ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

ІНЕДЕРЖАВНІ ПЕНСІЙНІ ФОНДИ

8.1.Сучасний стан і проблеми пенсійної системи України

8.2.Види пенсій та критерії їх призначення

8.3.Мета, напрями і завдання пенсійної реформи

8.4.Етапи впровадження пенсійної реформи

8.1.Сучасний стан і проблеми пенсійної системи України

Сьогодні в Україні перераховується 14,5 млн пенсіонерів (понад 28 % населення країни), серед яких 2,3 млн – інвалідів, близько 500 тис. – громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду, 650 тис. громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, майже 3 млн осіб, тобто кожен п’ятий, є “молодими” пенсіонером, що вийшли на пенсію значно раніше 60 і 55 років.

Основу пенсійного забезпечення громадян складає створена державою (а точніше, отримана нею у спадщину від Української РСР) пенсійна система, що працює за принципом солідарності: “сьогоднішнє покоління працюючих забезпечує пенсіями нинішні покоління пенсіонерів”.

Принцип солідарності вимагає від працюючих відповідальності за фінансове забезпечення виплат тим, хто втратив працездатність і здобув право на отримання пенсії.

Види пенсій, що їх отримують громадяни України в солідарній системі, визначаються ЗУ “Про пенсійне забезпечення”. При цьому передбачається, що цей закон відповідно до Конституції України гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом установлення розмірів пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також за рахунок регулярного перегляду (індексації) розмірів у зв’язку зі збільшенням розмірів мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки країни.

8.1.1. Механізмфункціонуваннясолідарноїпенсійноїсистеми

Механізм функціонування солідарної пенсійної системи показано на рис. 8.1.

Проте, побудована таким чином система не може бути ефективною, тому що вона є нефондованою. Причиною цього є те, що в основі системи існує правило: загальна сума виплат пенсіонерам дорівнює сумі пенсійних внесків роботодавців і працівників, тобто кількість грошей, що залишаються в розпорядженні Пенсійного фонду, не дозволяє створити резерв (фонд) для наступних виплат.

127

Рис. 8.1 – Механізм функціонування діючої солідарної пенсійної системи

Гроші, що надійшли до Фонду, повинні бути негайно виплачені пенсіонерам, інакше виникне заборгованість перед ними. Якщо сума пенсійних внесків роботодавців і працівників виявиться меншою від загальної суми пенсійних зобов’язань Фонду, тоді також виникне заборгованість перед пенсіонерами, як це було в 1990-ті роки. Отже, солідарна система змушена практично всі кошти, що надходять в її розпорядження, одразу спрямовувати на виплати пенсій, щоб уникнути заборгованостей перед пенсіонерами. Тобто, система цілком залежить від співвідношення кількості платників внесків і одержувачів пенсій, а головне – розмірів цих внесків.

Останнім часом кількість пенсіонерів неухильно зростає, в тому числі і через достроковий (пільговий) вихід на пенсію, а кількість платників внесків постійно знижується (падіння народжуваності, зростання смертності в працездатному віці, тіньова економіка тощо).

Солідарна пенсійна система дуже залежна від демографічних ризиків, її фінансова стабільність визначається головним чином співвідношенням між чисельністю пенсіонерів і платників пенсійних внесків, яке, у свою чергу, залежить від загальної економічної ситуації (зайнятості, рівня оплати праці тощо). За останні десять років коло осіб, що мають право на дострокову пенсію за професійною ознакою, суттєво розширилося. Якщо в 1971 р. її одержували 7 % усіх пенсіонерів, тов2001 р. – уже16 %. У2000 р. 28 % осіб, яки вийшли на пенсію, були молодші від загального пенсійного віку.

128

Зараз в Україні вік виходу громадян на пенсію є одним з найнижчих у світі. Відповідно частка пенсіонерів у структурі населення істотно перевищує цей показник у більшості європейських країн. За таких тенденцій у середині XXI ст. на 10 осіб працездатного віку припадатиме близько 7 пенсіонерів.

Глибока і затяжна економічна криза породила тіньову економіку та безробіття, суттєво підірвала і деформувала фінансову базу пенсійної системи. З 28,3 млн людей працездатного віку в офіційному секторі економіки зайнято лише 18,7 млн, а систематично сплачують внескилише15,3 млн. У2000 р. 130 тис. підприємстввзагалінесплачували страховий збір, звітуючи про відсутність господарської діяльності. Не сплачують зовсім або сплачують не повністю пенсійні внески багато громадян, які займаються підприємництвом, ведуть особисте підсобне господарство, здають в оренду землю, майно та житло, працюють за наймом без договору, або самозайняті. За оцінками експертів, від незареєстрованої підприємницької діяльності та незадекларованих доходів населення Пенсійний фонд щорічно недоодержує близько 2 млрд грн.

Періодичне списання заборгованості перед Пенсійним фондом підриває фінансову базу пенсійної системи і провокує ухилення роботодавців від сплати пенсійних внесків. У 2000 р. списано близько 3 млрд грн, у попередні роки – понад 4. Таким чином ці великі кошти не потрапили до пенсіонерів.

В Україні не створено надійних фінансових механізмів, що дають змогу працівникам заощаджувати кошти на старість. Через низький рівень заощаджень в економіці не вистачає капіталу, який мав би забезпечувати нагальні потреби підприємств у кредитах.

Пенсійна реформа в Україні має відповідати таким критеріям:

−адекватним розміром пенсій для всіх категорій працюючих

громадян;

−довготерміновій фінансовій стабільності;

−рівним правам для кожного одержувача пенсій;

−наявності адміністративної, економічної та регулятивної інфраструктури;

−зрозумілості для широких верств населення.

Нині пенсійна система України не здатна задовольнити більшість визначених критеріїв, оскільки має такі характеристики:

−переобтяженість різними пільгами і виплатами, які за їхньою сутністю не притаманні системі пенсійного страхування;

−велике (постійно зростаюче) демографічне навантаження на чинну солідарну систему;

−наднизький рівень пенсійних виплат;

129

−незацікавленість громадян і роботодавців у сплаті пенсійних внесків;

−низьку фінансову стійкість.

Чинна законодавча база з урахуванням природного зростання чисельностіосібпохилоговікузумовлюєзначне навантаження напрацююче населення: до тепер один працюючий утримує одного непрацездатного. У деяких регіонах (Вінницькій, Житомирській, Чернігівській, Луганській областях) співвідношення пенсіонерів до працюючих становить понад 70 %. За таких умов можна забезпечити середній розмір трудової пенсії лише на рівні 35–40 % заробітку.

Навантаження пенсійної системи на працездатну частину населеннящорокузростає, адиференціаціярозмірівпенсіїзводиться нанівець.

На початку другого тисячоліття відповідно до прогнозу розвитку демографічної ситуації передбачається зростання демографічного навантаження на фінансову основу пенсійного забезпечення, тому без внесення відповідних змін у рамках солідарної системи не можна виплатити пенсії навіть в розмірах, що нині чинні. Окрім того, відсутність прямого зв’язку між розміром пенсій і розміром пенсійних внесків, сплачених до пенсійної системи громадянами та їхніми роботодавцями, призводить до зменшення надходжень до цієї системи.

8.1.2. Криза пенсійної системи України

Пенсійна система в Україні переживає глибоку кризу. Це характеризується низьким рівнем пенсій, звуженням диференціації розмірів пенсій, що зумовлює знецінення трудового вкладу, великою кількістю пільг та переваг як у зниженні пенсійного віку, так і в розмірах тощо. Разом з тим, видатки Пенсійного фонду, які у 2001 р. досягли вже9 % ВВП, незабезпечуютьмінімальніпотреби урозмірахвиплат.

Середній розмір виплачуваних пенсій дуже низький. Навіть після підвищення з серпня 2004 р. середній розмір трудових пенсій дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб. Особливо обділені пенсіонери, які одержували високі заробітки і сплачували великі суми страхових внесків, але не належать до пільгових категорій і одержують пенсії відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення”.

Якщо в середньому вихід на пенсію означає втрату приблизно двох третин доходу, то ці люди позбуваються з припиненням роботи майже 90 % колишнього заробітку. Тим часом у країнах Європейського Союзу пенсіонер з виходом на пенсію втрачає не більше 40 % попереднього доходу. Частка пенсій у сукупних доходах цієї категорії населення України не перевищує 54 %. Низький рівень пенсій змушує багатьох людей продовжувати роботу, протягом перших десяти років після виходу на пенсію працює майже третина пенсіонерів.

Розмір трудових пенсій практично не залежить від трудового стажу і сплачених пенсійних внесків. Через обмеження максимального

130