10.2. Роздрібна торгівля продовольчими товарами

Роздрібний продаж продовольчих товарів здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, підприємства з універсальним асортиментом продовольчих товарів, магазини «Товари повсякденного попиту» системи споживчої кооперації, відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, стаціонарну дрібнороздрібну торговельну мережу (палатки, кіоски, торговельні автомати), пересувну торговельну мережу (автомагазини, автопричепи, візки, лотки, бочки, цистерни тощо), склади-магазини, заклади (підприємства) громадського харчування.

Продаж продовольчих товарів здійснюється за методом самообслуговування, за попереднім замовленням покупців (у магазині, за допомогою телефону, персонального комп’ютера, інших технічних засобів зв’язку), шляхом індивідуального обслуговування покупців.

Суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних, протипожежних норм і правил щодо приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахункових операцій.

Суб’єкт підприємницької діяльності повинен мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал, особисті медичні книжки працівників, асортиментний перелік товарів, що реалізуються.

Неякісні та небезпечні харчові продукти і продовольча сировина підлягають вилученню з обігу в порядку, установленому Законом України від 14 січня 2000 року «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

Не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти без маркування державною мовою України, яке повинно містити в доступній для сприйняття покупцем формі інформацію про:

– загальну назву харчового продукту;

– номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маса, об’єм тощо);

– склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок;

– харчову цінність, а також енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);

– кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання;

– умови зберігання;

– позначення нормативного документа (для харчових продуктів вітчизняного виробництва);

– найменування та адресу виробника й місце виготовлення;

– умови використання (якщо такі передбачені);

– наявність у харчовому продукті компонентів з генетично модифікованої сировини (у разі, якщо використання таких компонентів передбачено нормативними документами або нормативно-правовими актами на даний харчовий продукт);

– застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо);

– іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.

Реалізація харчових продуктів на підприємствах роздрібної торгівлі дозволяється тільки протягом термінів їх придатності до споживання, що визначені нормативними документами для певних видів продуктів.

Працівники суб’єкта підприємницької діяльності зобов’язані надати покупцю необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу покупця – документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів.

Суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити інформування покупців про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів, які оформляються відповідно до «Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування», затвердженої Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 04 січня 1997 року.

Покупець має право перевірити точність ваги відпущеного товару. Контрольно-вимірювальні прилади повинні розміщуватися на видному і доступному для покупців місці.

Суб’єкт підприємницької діяльності при здійсненні продажу продовольчих товарів повинен керуватися та дотримуватися вимог Законів України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів», від 10 квітня 1992 року «Про споживчу кооперацію», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», від 23 грудня 1997 року «Про безпечність та якість харчових продуктів», від 06 липня 1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року.

Законодавством встановлено особливості продажу окремих груп товарів, зокрема: хліба і хлібобулочних виробів; кондитерських виробів та меду; круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі; м’яса і м’ясопродуктів; молока, молокопродуктів, майонезу, морозива; харчових жирів, сиру, яєць курячих; риби і риботоварів; безалкогольних, слабоалкогольних та алкогольних напоїв; картоплі та плодоовочевої продукції та ін.