- •Міністерство освіти і науки України
- •Класифікація форм паразитизму
- •Класифікація за просторовими відносинами
- •Класифікація за взаєминами у часі
- •Паразитологія як наука
- •Паразитизм як спосіб життя, його місце у живій природі Поширення паразитизму у тваринному світі
- •Наявність паразитичних видів серед представників різних таксономічних груп тварин
- •Склад паразитофауни головних таксонів тварин
- •Надпаразитизм (гіперпаразитизм)
- •Становлення паразитичного способу життя та еволюція паразитів Походження паразитизму та шляхи переходу від вільного до паразитичного способу життя
- •Перехід до ектопаразитизму
- •Перехід до ендопаразитизму
- •Адаптації до паразитичного способу життя
- •Життєві цикли та шляхи циркуляції паразитів в екосистемах Загальні положення
- •Головні типи життєвих циклів
- •Іі. Життєві цикли з чергуванням поколінь
- •Ііі. Без чергування поколінь, без зміни хазяїна, з послідовною зміною ролі хазяїна
- •Паразит і хазяїн паразити та середовище їх існування Особливості середовища існування паразитів
- •Специфічність паразитів щодо хазяїна
- •Взаємовідносини в системі „паразити – організм хазяїна”
- •Шляхи проникнення паразитів в організм хазяїна
- •Локалізація паразитів в організмі хазяїна
- •Ектопаразити
- •Ендопаразити
- •Виведення стадій розселення та інвазійних стадій з організму хазяїна
- •Особливості взаємовідносин паразита і хазяїна в системах різного типу
- •Дія паразитів на хазяїна
- •Реакції хазяїна на присутність паразитів
- •Взаємовідносини в системі „паразит-хазяїн” на популяційному рівні Розподіл паразитів у популяції хазяїна
- •Розподіл паразитів в залежності від віку хазяїна
- •Залежність зараженості паразитами та видового складу паразитів від статі хазяїна
- •Регуляція чисельності популяції паразитів у системах різного типу Типи систем „паразит-хазяїн”
- •Системи „паразит - проміжний хазяїн”
- •Системи першого типу
- •Системи другого типу
- •Системи „паразит – остаточний хазяїн”
- •Паразит і хазяїн у довкіллі
- •Залежність паразитофауни та зараженості паразитами від трофічних зв’язків хазяїна
- •Залежність паразитофауни від міграцій хазяїна
- •Сезонні зміни паразитофауни та її відмінності в різні роки
- •Сезонна сплячка хазяїна
- •Багаторічна динаміка паразитофауни хазяїна
- •Залежність паразитофауни та показників зараженості хазяїна від щільності його популяції
- •Особливості паразитофауни видів–вселенців та реліктових видів тварин
- •Паразитофауна свійських тварин
- •Паразитофауна людини
- •Паразити як компоненти біоценозів, циркуляція паразитів в екосистемах
- •Вчення про природну вогнищевість інвазії
- •Деякі особливості епідеміології та епізоотології паразитарних хвороб
- •Паразитоценологія Взаємодія між різними паразитами, які паразитують в одному хазяїні
- •Змішані хвороби
- •Конспект лекцій курсу „Паразитологія”
Сезонна сплячка хазяїна
Сплячка особливим чином впливає на паразитофауну хазяїна. В умовах помірного та холодного клімату багато тварин залягають у зимову сплячку, натомість в регіонах зі спекотним посушливим кліматом спостерігається літня сплячка. В особливих кліматичних умовах сплячка деяких тварин може тривати значну частину року. Відповідно до цього, а також до характеру фізіологічних змін в організмі хазяїна під час сплячки, зміни у поведінці паразитів також можуть бути різними. По-різному реагують на сплячку хазяїна і різні групи паразитів.
Так, у судака, який разом з іншими рибами знаходиться у так званих зимувальних ямах, суттєвих змін у паразитофауні немає. Звільнення цього хижака від кишкових паразитів взимку не відбувається, оскільки він і тоді час від часу живиться своїми сусідами, які перебувають у снулому стані. У інших риб, які за низьких температур води ціпеніють і не живляться, цестоди, як і у птахів, дестробілюють, трематоди і нематоди продовжують свій розвиток і розмноження, а потім відмирають і, за відсутності нового зараження, зникають з кишечника уже у січні. В той же час ектопаразити, зокрема ракоподібні і п’явки, взимку процвітають.
Ссавці, які під час зимової сплячки не живляться, напр. байбаки, в цей час звільняються від кишкових паразитів. Серед ссавців, які на зиму впадають у сплячку, особливе місце займають летючі миші. Під час зимового сну у них сильно гальмуються процеси обміну речовин та фізіологічні відправи, які підтримують життя, зокрема, температура тіла знижується до 7ºС. Здавалось би, такі тварини повинні звільнятися від кишкових паразитів ще перед тим, як залягти у сплячку. Однак виявилося, що кишковий тракт летючих мишей, вільний в цей період від їжі, може бути вщерть заповнений трематодами різних видів, серед яких трапляються і нематоди. З’ясовано, що в той час, коли хазяїн „засинає”, у його паразитів також настає діапауза, напр. трематоди впадають у діапаузу, „засинають” раптово на тих стадіях розвитку, яких досягли на цей момент. Таке явище можна назвати ефектом „сплячої красуні”. І так само, як у відомій казці, коли прокидається хазяїн, „прокидаються” і його паразити, продовжуючи свій розвиток з тієї стадії, на якій він був перерваний. Особини, які на той час були зрілими, продовжують продукувати яйця. Подібним чином на сплячку хазяїна реагують і ектопаразитичні кліщі летючих мишей.
Дещо складніші процеси відбуваються в паразитофауні жаб під час зимової сплячки хазяїна, яка триває 4-5 місяців. Так само, як і у летючих мишей, трематоди перебувають в діапаузі. Розвиток нематод триває, хоча й повільніше, ніж влітку, і навесні, після виходу хазяїна зі сплячки, вони досягають статевої зрілості, відкладають яйця і гинуть. Кишкові інфузорії-опаліни, що є звичайними паразитами жаб, розмножуються так само, як і влітку. У середньоазіатських черепах, які сплять упродовж 9 місяців, з червня до березня, розвиток нематод, які паразитують у кишечнику, складаючи основу його гельмінтофауни, також сповільнюється.