Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lektsy_po_parazitologii1maket.doc
Скачиваний:
280
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1.26 Mб
Скачать

Залежність зараженості паразитами та видового складу паразитів від статі хазяїна

Зазвичай під час фауністичних досліджень не вдається виявити вірогідних відмінностей у зараженості самців та самок певним видом паразитів. Винятком є лише ті випадки, коли паразиту притаманна специфічна локалізація у жіночій статевій сфері (нематода плацентонема з кашалотів чи гідроїдний поліп поліподій з ікри осетрових риб), або в чоловічих статевих органах (нематода-красикауда зі статевого члена тюленів). Відмінності, зокрема якісні, у видовому складі паразитів та кількісні за показниками зараженості паразитами в цілому та окремими видами, які виявляються при порівнянні зараженості самців та самок одного виду хазяїв, як правило, визначаються причинами, безпосередньо зі статтю не пов’язаними. Це відмінності у способі життя у період догляду за нащадками, у виборі біотопів, де нерідко окремо в цей час живуть самці та самиці з малятами чи пташенятами, різний характер їх живлення, різні строки та шляхи міграцій навесні та восени тощо.

Регуляція чисельності популяції паразитів у системах різного типу Типи систем „паразит-хазяїн”

Як уже зазначалось вище, всі системи „паразит-хазяїн” можна поділити на два головних типи.

Перший тип – системи, у яких паразити здатні різними способами полишати хазяїна. До цього типу належать всі системи „паразит – остаточний хазяїн” та частина систем „паразит – проміжний хазяїн”.

Другий тип – системи, у яких паразити не здатні полишати хазяїна і потрапляють у наступного хазяїна лише у разі загибелі першого за схемою „жертва-хижак”, або ж у зовнішнє середовище, якщо наступна стадія розвитку є вільноіснуючою. До цього типу належить більшість систем „паразит – проміжний (або паратенічний) хазяїн”.

Третій, особливий, тип системи „паразит-хазяїн” утворюється в тому разі, якщо одна й та сама особина хазяїна послідовно виконує роль спочатку остаточного хазяїна, а потім проміжного, або навпаки, першою є роль проміжного хазяїна, а потім та ж сама особина стає остаточним хазяїном. Такі унікальні життєві цикли відомі лише у кількох видів паразитів, вони вже були розглянуті раніше.

Оскільки у системах першого типу паразит „не зацікавлений” в загибелі хазяїна, а в системах другого типу загибель хазяїна необхідна паразиту для продовження життєвого циклу, стосунки між паразитами і організмом хазяїна у системах різного типу мають суттєві відмінності. По-різному регулюються взаємовідносини не тільки на рівні особини хазяїна, але й на рівні популяцій паразитів хазяїв. Чисельність відповідних локальних популяцій паразитів та хазяїв регулюють різні механізми.

Динамічна рівновага, яка зазвичай існує між цими двома складовими системи „паразит-хазяїн”, визначається, з одного боку, темпами зростання чисельності паразитів в залежності від успішності знаходження, проникнення і приживлення у хазяях, з іншого – рівнем смертності під час пошуку та проникнення у хазяїв, а також під час перебування в хазяях під дією захисних реакцій їх організму, тривалості життя паразитів у хазяях певної категорії, тривалості всього життєвого циклу, а також впливом біотичних та абіотичних факторів середовища на паразитів та хазяїв. Регуляція чисельності паразитів у системах різних типів і підтипів має певні особливості, які розглядаються нижче.

Окремо розглянемо системи „паразит - проміжний хазяїн” та „паразит - остаточний хазяїн”, оскільки ці дві категорії систем також мають певні особливості функціонування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]