- •Міністерство освіти і науки України
- •Класифікація форм паразитизму
- •Класифікація за просторовими відносинами
- •Класифікація за взаєминами у часі
- •Паразитологія як наука
- •Паразитизм як спосіб життя, його місце у живій природі Поширення паразитизму у тваринному світі
- •Наявність паразитичних видів серед представників різних таксономічних груп тварин
- •Склад паразитофауни головних таксонів тварин
- •Надпаразитизм (гіперпаразитизм)
- •Становлення паразитичного способу життя та еволюція паразитів Походження паразитизму та шляхи переходу від вільного до паразитичного способу життя
- •Перехід до ектопаразитизму
- •Перехід до ендопаразитизму
- •Адаптації до паразитичного способу життя
- •Життєві цикли та шляхи циркуляції паразитів в екосистемах Загальні положення
- •Головні типи життєвих циклів
- •Іі. Життєві цикли з чергуванням поколінь
- •Ііі. Без чергування поколінь, без зміни хазяїна, з послідовною зміною ролі хазяїна
- •Паразит і хазяїн паразити та середовище їх існування Особливості середовища існування паразитів
- •Специфічність паразитів щодо хазяїна
- •Взаємовідносини в системі „паразити – організм хазяїна”
- •Шляхи проникнення паразитів в організм хазяїна
- •Локалізація паразитів в організмі хазяїна
- •Ектопаразити
- •Ендопаразити
- •Виведення стадій розселення та інвазійних стадій з організму хазяїна
- •Особливості взаємовідносин паразита і хазяїна в системах різного типу
- •Дія паразитів на хазяїна
- •Реакції хазяїна на присутність паразитів
- •Взаємовідносини в системі „паразит-хазяїн” на популяційному рівні Розподіл паразитів у популяції хазяїна
- •Розподіл паразитів в залежності від віку хазяїна
- •Залежність зараженості паразитами та видового складу паразитів від статі хазяїна
- •Регуляція чисельності популяції паразитів у системах різного типу Типи систем „паразит-хазяїн”
- •Системи „паразит - проміжний хазяїн”
- •Системи першого типу
- •Системи другого типу
- •Системи „паразит – остаточний хазяїн”
- •Паразит і хазяїн у довкіллі
- •Залежність паразитофауни та зараженості паразитами від трофічних зв’язків хазяїна
- •Залежність паразитофауни від міграцій хазяїна
- •Сезонні зміни паразитофауни та її відмінності в різні роки
- •Сезонна сплячка хазяїна
- •Багаторічна динаміка паразитофауни хазяїна
- •Залежність паразитофауни та показників зараженості хазяїна від щільності його популяції
- •Особливості паразитофауни видів–вселенців та реліктових видів тварин
- •Паразитофауна свійських тварин
- •Паразитофауна людини
- •Паразити як компоненти біоценозів, циркуляція паразитів в екосистемах
- •Вчення про природну вогнищевість інвазії
- •Деякі особливості епідеміології та епізоотології паразитарних хвороб
- •Паразитоценологія Взаємодія між різними паразитами, які паразитують в одному хазяїні
- •Змішані хвороби
- •Конспект лекцій курсу „Паразитологія”
Взаємовідносини в системі „паразит-хазяїн” на популяційному рівні Розподіл паразитів у популяції хазяїна
Розподіл паразитів у локальній популяції хазяїна ніколи не буває рівномірним. Навіть у тих нечастих випадках, коли реєструється 100% зараженість хазяїна певним видом паразита, як-то зараження ляща у деяких невеличких озерах Польщі метацеркаріями Tylodelphis clavata, що паразитує у рибоїдних птахів, інтенсивність інвазії різних особин хазяїна варіює у широких межах. Розподіл паразитів також не відповідає і законам ймовірності, він не є випадковим.
Така нерівномірність обумовлена перш за все неповним збігом мозаїки поширення остаточного хазяїна та інвазійних для нього стадій паразита у зовнішньому середовищі та у проміжних хазяях чи переносниках, якщо такі є. Відомо, що заражені личинками трематод-лейкохлоридій наземні молюски зустрічаються переважно під деревами, на яких розташовані гнізда птахів-остаточних хазяїв цих гельмінтів. На відкритих лучних ділянках поблизу такі самі молюски є вільними від партеніт трематод.
Таким чином, для того, аби відбулося зараження хазяїна, він має зустрітися з паразитом на відповідній стадії розвитку у певному місці і в певний час. Ймовірність такої зустрічі є зазвичай різною для різних особин як хазяїна, так і паразита. Чи відбудеться така зустріч, залежить від безлічі випадкових обставин. Навіть якщо паразит і хазяїн зустрінуться наслідки такої зустрічі можуть бути різними, зважуючи на гетерозиготність популяцій обох задіяних видів. Навіть в експериментах на лінійних лабораторних тваринах одного віку і статі, що утримуються в однакових умовах і заражаються одночасно певною дозою (кількістю) личинок з однієї культури паразита, інтенсивність інвазії помітно варіює, а деякі тварини можуть не заражуватися.
Кожна природні популяція потенційного хазяїна є гетерогенною генотипічно, особини, що її складають, відрізняються за віком, статтю, фізичним розвитком, фізіологічним станом, зокрема станом імунної системи, а також певними екологічними преференціями, в тому числі трофічними, серед особин хазяїна можуть бути ослаблені несприятливими умовами зовнішнього середовища, недоїданням чи хворобами, що зрештою визначає їх різну сприйнятливість до певного паразита, а деякі з них вже могли перехворіти на цю інвазію і мати набутий імунітет. З іншого боку, інвазійні стадії паразита, зокрема личинки, також мають різну життєздатність, різний ступінь інвазивності, виявляють різну активність у пошуку хазяїна, проникненні в його тіло, протистоянні захисним реакціям хазяїна тощо.
Внаслідок сумарної дії цього складного комплексу факторів завжди спостерігається перерозсіяний розподіл паразитів у популяції хазяїна, паразити поширені агреговано, тобто утворюють скупчення – „агрегації”. Відповідно, переважна більшість особин паразита зосереджується у відносно невеликій частині особин хазяїна, інколи більшість особин паразита перебуває навіть в одиничних особинах хазяїна. Для гельмінтів така ситуація зазвичай відповідає від’ємному біномінальному розподілу, для найпростіших – розподілу Пойпа-Епплі. Такий розподіл забезпечує збалансованість у системі „паразит – хазяїн”, оптимальні умови для виживання популяцій обох компонентів цієї системи і, врешті решт, подальше існування обох видів. У свою чергу незаражені і заражені, більше чи менше, певним паразитом локальні популяції хазяїна розміщені у просторі мозаїчно, утворюючи осередки інвазії. Такий розподіл обумовлено переважно екологічними факторами і особливостями поведінки тих чи інших тварин.