24. Фінансування федеральних програм розвитку сільської місцевості в сша (середина 90-х років)

Тип програми	Фінансування, млрд дол. США
	всього	сільських регіо­нів
Житлове будівництво (гарантії кредитів прямі кредити, гранти, субсидії)	127,8	9,5
Розвиток підприємництва (гарантії кредитів, прямі кредити, гранти, субсидії)	13,4	2,3
Розвиток сільських спілок (гарантії кредитів, прямі кредити, гранти, субсидії)	39,0	7,5

Крім програм підтримки сільських регіонів, урядом США було прийнято програму сільських «уповно-важених зон» та «підприємницьких спілок». У 1993 р. було прийнято відповідний закон, що передбачає організацію в експериментальному порядку спеціальних утворень. У 1994 р. три сільські ре­гіони країни отримали статус «уповноважених зон», а 30 – «підприємницьких спілок». Цей статус дає змогу отримання ряду субсидій, а також різних пільг з оподаткування, участі в державних програмах тощо.

Головною метою руху «Національне партнерство з розвитку сільської місцевості» стала співпраця різних державних відомств, приватних і суспільних організацій для вирішення завдань з розвитку сільських територій. Результати підготовчої роботи з розробки названих програм лягли в основу документа «Сільський економічний розвиток у 90-х роках: президентська ініціатива», прийнятого у 1990 р, а також в основу політики уряду США до кінця ХХ ст. У 1996 р. у США був створений «Фонд для сільської Америки» в розмірі 300 млн дол. на три роки (1997 – 1999 рр.). Одну третину наявних коштів планувалося витратити на проведення науково-дослідницьких робіт, другу третину – на фінансування програм з розвитку сільської місцевості, а інші кошти передати в розпорядження МСГ для фінансування спеціальних проектів в області аграрних досліджень та на розвиток сільської місцевості.

Сьогодні сільське господарство США розвивається відповідно до 22-го федерального сільськогосподарського закону, прийнятого у 2002 р. Ряд його розділів присвячено розвитку сільської місцевості. У законі намічено консолідацію розвитку сільського господарства і сільської місцевості, а також підтримку малого бізнесу на селі.

Бібліографічний список

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероб./ КНЕУ – К. 2004. – 624 с.

2. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика – 16-еизд./ ИНФРА-М.– М., 2006. –940 с.

3. Зоря С. Оцінка підтримки сільського господарства України в міжнародному порівнянні // Економіка України. – 2005. - № 10. – С.58 – 67.

4. Валентинов В.Л. Регулювання міжгалузевих відносин в системі аграрної політики / ІАЕ. – К., 2003. – 332 с.

5. Агропромисловий комплекс в системі зовнішньоекономічної діяльності України / П.Т. Саблук, А.А. Фесина, В.І. Власов та ін.; За ред. П.Т. Саблука / ННЦ ІАЕ. – К., 2005. – 242 с.

6. Аграрная политика / А.П. Зинченко, В.И. Назаренко, В,В. Шайкин и др.; Под ред. А.П. Зинченко. – М.: КолосС, 2004. – 304 с.

7. Галамаи Петер, Алмаши Шандор. Трансформация аграрной политики Европейского Союза //Економіка АПК. – 2006. - № 5. – С.151 – 154.

8. Новичков В.И., Калашников И.Б. Аграрная политика: Учеб. пособие. – М.: Издательско-книготорговый центр „Маркетинг”, 2001. – С.10.

9. Скидан О.В. Аграрна політика: формування понятійного апарату // Економіка АПК. – 2006. - № 5. – С. 29 – 35.

10. Україна на роздоріжжі: уроки міжнародного досвіду / За ред. Акселя Зіденберга і Лутца Хоффмана. – К. : Фенікс, 1998. – 447 с.

11. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року: Закон України від 18 жовтня 2005 року № 2982 – IV // Землевпорядний вісник. – 2005. - № 4. – С.41 – 44.

12. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України № 1877-IV  від 24 червня 2004 року.

13. Фещенко Н.М. Механізм заставних цін як інструмент регулювання кредитної політики в сільському господарстві // Економіка АПК. – 2006. - № 3. – С.85 – 89.

14. Деревець І.С. Деякі аспекти матеріально-технічного та інженерного забезпечення АПК України // Економіка АПК. – 2006. - № 3. – С.12. – 16.

15. Шебанін В.С. Системне оновлення і розвиток матеріально-ресурсного потенціалу сільського господарства / ННЦ ІАЕ. – К., 2005. – 276 с.

16. Чабан В.Г. Лізинг в АПК як інструмент запровадження інновацій // Економіка АПК. – 2006. - № 3. – С. 34 – 39.

17. Могильний О.М. Регулювання аграрної сфери / ІВА. – Ужгород, 2005. – 400 с.

18. Серова Е.В. Аграрная экономика:Учебник для студ.эконом.вузов /ГУ ВШЭ.– М., 1999. – С. 231 – 233.

19. Сільське господарство: підсумки 2005 року / Відділ прогнозування розвитку секторів економіки та міжгалузевого балансу. – 21.02.2006 /www.me.gov.ua/control/.

20. Зубець М.В. та ін. Актуальні проблеми технічної політики в аграрному секторі України / М.В. Зубець, Я.С. Гусков, М.Грицишин / УААН ННЦ «Інститут механізації і електрифікації сільського господарства». – Глеваха, 2005. – 76 с.

21. Формування ринку землі в Україні / В.Г. Галушко, Ю.Д.Білик, А.С. Даниленко та ін.; За ред. А.С. Даниленко, Ю.Д. Білик – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Урожай, 2006. – 277 с.

22. Курносенко Л. Державна аграрна політика: сутність та пріоритети /Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Одеського регіонального ін.-ту держ. упр. – Вип. 1 (25) / ОРІДУ НАДУ. – О., 2006. – С. 92 – 98.

23. Про основні засади реформування системи державної підтримки сільського господарства та сільських територій: Проект Указу Президента / http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/projects.

24. Галушко В.П., Діброва А.Д., Діброва Л.В. Методологічні та практичні аспекти оцінки рівня державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників в Україні // Економіка АПК. – 2006. - № 3. – С. 3 – 11.

25. Самсоненко Н. Краще мати вітчизняне, аніж імпортне // Урядовий кур’єр. – 2006. – 8 серпня – № 146. – С.8.

26. Осташко Т. О. Структурно-інституційний аналіз аграрного ринку / Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2006. – 56 с.

27. Сільське господарство України за 2004 рік: Стат. щорічник / Держкомстат України / Під заг. кер. Ю.М. Остапчука. – К., 2005. – 340 с.

28. Аграрна реформа в Україні / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Луценко та ін.; За ред. П.І. Гайдуцького / ННЦ ІАЕ. – К., 2005. – 424 с.

29. Українські біржі: ринковий інструмент чи ЗАГСИ? // Пропозиція. – 2004. - № 4. – С. 15 – 19.

30. Цьомик Ю.В. Тенденції та ефективність зовнішньої торгівлі України агропродовольчою продукцією // Економіка та держава. – 2006. - № 4. – С. 42 – 44.

31. Осташко Т.О. Сільське господарство в умовах СОТ і ЄС / Ін-т сіл. розвитку. – К., 2005. – 72 с.

32. Довгаль О.А. Протекціонізм і лібералізм у процесі глобалізації світової економіки (Питання теорії і методології) / Нар. укр. акад. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – 320 с.

33. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24 червня 2004 року № 1877-IV // Инфодиск: законодательство Украины. – 2006. – № 11.

34. Мироненко В.П., Москаленко А.М. Удосконалення економічного механізму кредитування сільськогосподарських товаровиробників // Облік і фінанси АПК. – 2006. - № 3. – С. 122 – 127.

35. Кредиты для АПК // Бізнес-Інформ. – 2005. - № 1. – С. 42 – 44.

36. Гайдуцький П. Україні потрібна нова аграрна політика // Урядовий кур’єр. – 2005. – 30 вересня (№ 185). – С.6

37. Саблук П.Т. Основні напрями підвищення ролі аграрної науки в умовах трансформації агропромислового виробництва до ринкових відносин // Економіка АПК. – 2005. - № 9. – С. 3 – 9.

38. Єрмаков О.Ю., Крюковський А.М. Соціальна інфраструктура у розвитку сільських поселень // Економіка АПК. – 2006 . - № 1. – С. 129 – 133.

39. Пасхавер Б. Сучасний стан продовольчої безпеки // Економіка України. – 2005 . - № 6. – С. 43 – 50.

40. Сільське господарство України за 2004 рік: Стат. щорічник / Держкомстат України / Під заг. кер. Ю.М. Остапчука. – К., 2005. – 340 с.

41. Бойко В.І. Про гарантування продовольчої безпеки України // Економіка АПК. – 2006. - № 1. – С. 60 – 67.

42. Стан і перспективи українського села (дослідження громадської думки мешканців сільської місцевості України) / За ред. Т.О.Осташко. ─ К.: ІСР, 2006. ─ 52 с.

43. Кириленко І.Г. Удосконалення системи фінансово-економічних відносин у діяльності агропромислового виробництва в Україні // Економіка АПК. – 2006. - № 6. – С. 3 – 7.

44. Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення / П.Т. Саблук, І.І. Лукінов, В.В. Юрчишин та ін.; За ред. П.Т. Саблука, В.В. Юрчишина / ІАЕ УААН. – К., 1996. – 663 с.

45. Про підсумки роботи Української академії аграрних наук за 2001 – 2005 рр. та основні завдання на перспективу: Звітна доп. Президента Акад. аграр. наук УААН М.В. Зубця на Загальних зборах УААН 30 березня 2006 р. // Агроінком. – 2006. - № 3 – 4. – С. 100 – 109.

46. Основні події в Україні // Економіст. – 2006. - № 7. – С. 3 – 5.

47. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами: Закон України № 2181 – ІІІ від 21 грудня 2000 р. // Инфодиск: законодательство Украины. – 2006. – №11.

48. Про податок на додану вартість: Закон України № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 р. // Инфодиск: законодательство Украины. – 2006. – ноябрь.

49. Шиндирук І.П. Організація фінансування підприємств методами податкової підтримки // Облік і фінанси АПК. – 2006. – № 7. – С. 84 – 93.

50. Зуб Г.І., Гудзь О.Є. Державна політика щодо розвитку страхування сільськогосподарських ризиків // Облік і фінанси АПК. – 2006. – № 6. – С. 83 – 88.

51. Про фермерське господарство: Закон України № 973 – ІV від 19.06.2003.

52. Кульгавий В. Державна технічна політика в АПК - основні напрями та завдання // Техніка АПК. – 2005. - № 9. – С. 24 – 28.

53. Саблук П.Т. Розвиток сільських територій в контексті забезпечення економічної стабільності держави // Економіка АПК. – 2005. - № 11. – С.4 – 12.

54. Демчак І.М. Ситуація в аграрному секторі та заходи Уряду щодо державної підтримки розвитку АПК // Економіка АПК. – 2005. - № 11. – С. 12 – 19.

55. Могильний О.М. Стратегія Європейського союзу щодо підвищення рівня зайнятості в аграрній сфері // Економіка та держава. – 2006. - № 4. – С.82 – 88.

56. В.Г. Андрійчук та ін. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти / В.Г. Андрійчук, М.В.Зубець, В.В. Юрчишин – К.: Аграр. наука, 2005. – 140 с.

57. Рябоконь В.П. Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку агропромислового виробництва України // Економіка АПК. – 2006. − № 7. – С. 29 – 33.

58. Доповідь про підсумки соціально-економічного розвитку України у 2005 році. – Режим доступу: http:// www.me.gov.ua.

59. Попова О.Л., Скурська Н.М. Зайнятість на селі: наслідки аграрного реформування // Економіка АПК. – 2006. - № 7. – С. 132 – 138.

60. Тьоткін В.І. Удосконалення державної політики соціального розвитку українського села // Економіка АПК. – 2005. - № 11. – С. 19 – 24.

61. Про інформацію Кабінету Міністрів України «Про дотримання вимог законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у 2004 році та формування ефективних механізмів їх розвитку на перспективу»: Постанова Верховної Ради України № 1698-IV від 11 травня 2004 року // Инфодиск: законодательство Украины. – 2006. – №11.

62. Короткий звіт про діяльність Української Академії аграрних наук за 2002 рік / Упоряд. М.К. Царенко, В.О. Круть, В.С. Гончаров. – К.: УААН, 2003. – 252 с.

63. Крисальний О.В. Національному науковому центру«Інститут аграрноїекономіки»- 50 років // Агроінком. – 2006. - № 3 – 4. – С.98 – 99.

64. Мороз О.О. Інституціональна система аграрної економіки України. – Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2006. – 438 с.

65. Поточна кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на 2006/2007 маркетинговий рік / За ред.. О.М. Шпичака / ННЦ «ІАЕ». – Вип. 17. – К.:, 2006. – 178 с.

66. Аграрний сектор України у 2005 році / За ред. Ю.Ф. Мельника. – К., 2006. – 88 с.

67. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств України за 2005 рік: Стат. бюлетень / За ред. Ю.М. Остапчука / Держкомстат України, 2005. – 49 с.

68. Прогноз світового сільського господарства до 2015 року // Агробізнес сьогодні. – 2006. - № 8. – С. 36 – 39.

69. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібник / За ред. В.Г. Кременя; Авт. кол.: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук та ін. – Т.: Навч. кн. «Богдан» 2004. – 384 с.

70. Хорунжий М.Й. Аграрна політика: Навч. посібник / КНЕУ. – К., 1998. – 240 с.

71. Україна у цифрах у 2005 році / За ред. Ю.М. Остапчука / Держкомстат України, 2005. – 200 с.

72. Моніторинг фінансово-економічної діяльності підприємств і організацій АПК за 2005 рік. – Ч. І. Сільське господарство / Департамент екон. стратегії та розвитку аграр. ринку. – К., 2006. – 194 с.

73. Про схвалення Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006 – 2010 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 396-р // Урядовий кур’єр. – 2006. – 2 серпня (№ 142). – С. 12 – 14.

74. Юрчишин В.В., Шевченко Л.М. До стратегії економічного та соціального розвитку сільського господарства // Агроінком. – 2006. – № 9 – 10.- С. 10 – 15.

75. 2007 рік як момент істини // Урядовий кур’єр. – 2007. – 30 січня (№ 17). – С. 2.

76. Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів: Закон України // Урядовий кур’єр. – 2007 р. – 13 січня (№6). – С. 4.

1Уведення цієї методики вплинуло на зміну методів аналізу аграрної політики. Зокрема аналізується не розподіл державних витрат на сільське господарство, а трансфертні платежі в аграрну сферу за рахунок споживачів і платників податків. У зв’язку із цим держава розглядається як посередник між платником податків чи споживачем продукції та сільгосптоваровиробником [9].

Сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій масі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

2Розраховано за даними ОЕСР.

3Підтримка фермерів у країнах ЄС у перші роки переходу від звичайного до органічного землеробства в середньому збільшила частку в загальних площах до 4 %, а в Австрії та Італії вона становить 8 %, у Швейцарії – 10 % і в Швеції – майже 12 % (Фермер України. – 2005. – № 3. – С. 13). В Австрії, наприклад, на 1 га всіх посівних плану виділяється 317 дол. США, луків (пасо­вищ) – 4 211, овочів – 422, фруктів і винограду на вино – 704 дол. США

4Усього діяло 10 програм. Деякі з них через неефективність було відмінено, деякі діють і дотепер. Так, програма «земельного резерву», що передбачає вилучення земель з господарського використання на один рік, була введена у 1956 і відмінена у 1960 р. Програма «земельного банку», або консерваційного резерву, що передбачає вилучення земель з господарського використання на термін більше одного року, існує і зараз; крім того, є товарні програми, спрямовані на регулювання виробництва фуражних зернових, пшениці, рису, бавовни, вовни.