- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Техніка безпеки і перша допомога в хімічній лабораторії
- •Запам'ятайте!
- •2. Оптичні методи аналізу
- •2.1. Абсорбційна фотометрія
- •Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •Лабораторна робота № 1 Фотоколориметричний аналіз
- •Правила роботи з колориметром фэк – 56м
- •Методика виконання роботи
- •Результати визначення концентрацій барвника за калібрувальним графіком та стандартним розчином
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2 Фотоколориметричний аналіз суміші барвників
- •Методика виконання роботи
- •Залежність оптичної густини стандартних розчинів барвників від довжини хвилі
- •Оптична густина стандартних розчинів барвників а і в
- •Оптична густина суміші барвників а і в
- •Результати сумісного визначення барвників
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.2. Нефелометрія і турбідиметрія
- •Лабораторна робота № 3 Нефелометричний аналіз
- •Готування розчинів
- •Виконання роботи
- •Робота з фотометром лмф-72
- •Результати визначення йонів so42–
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.3. Емісійна фотометрія Люмінесцентні методи аналізу
- •Лабораторна робота № 4 Люмінесцентний метод визначення замаслювачів у тканинах
- •Методика виконання роботи
- •Готування стандартної шкали
- •Приклад розрахунку
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.4. Поляриметричний метод аналізу
- •Вміст вуглеводів в плодах
- •Вміст вуглеводів в овочах і баштанних
- •Лабораторна робота № 5 Визначення вуглеводів поляриметричним методом
- •Хід визначення
- •Результати поляриметричних вимірювань
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.5. Рефрактометричний метод аналізу
- •Лабораторна робота № 6 Рефрактометричний метод визначення вуглеводів
- •Рефрактометр ирф–22
- •Результати рефрактометричних вимірювань
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3. Електрохімічні методи аналізу
- •3.1. Кондуктометрія
- •3) Кондуктометричне титрування суміші сильної та слабкої кислот.
- •Лабораторна робота 7 Кондуктометричний аналіз
- •Методика виконання роботи
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування сильної кислоти
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Результати кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3.2. Потенціометричні методи аналізу
- •Лабораторна робота № 8 Потенціометричне титрування кислот
- •Робота з приладом
- •Методика виконання роботи
- •Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування ________________кислоти лугом (контрольна задача)
- •Дані потенціометричного титрування _____________кислоти лугом
- •Результати потенціометричного кислотно-основного титрування
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Лабораторна робота №9 Потенціометричне визначення концентрації йонів натрію у водяних розчинах
- •Методика виконання роботи
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3.3. Кулонометричне титрування
- •Основні електрохімічні процеси:
- •Лабораторна работа № 10 Кулонометричне визначення відновників. Визначення в розчині кількості тіосульфату натрію
- •Результати кулонометричного титрування натрій тіосульфату
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •4. Радіометричний метод аналізу
- •Лабораторна робота № 11 Визначення калій хлориду у суміші хлоридів. Роздільне визначення b– і g–випромінювань
- •Методика виконання роботи
- •Результати радіометричного визначення калій хлориду у суміші з натрій хлоридом
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Відповіді до розрахункових задач
- •73008, М. Херсон, Бериславське шосе, 24
Лабораторна робота № 3 Нефелометричний аналіз
Мета роботи: визначити вміст йонів SO42- у досліджуваних розчинах нефелометричним методом.
Принцип методу: йони барію та сульфат-йони утворюють дисперсну систему малорозчинного в кислих розчинах барій сульфату (добуток розчинності BaSO4 ДР*= 1,1 · 10–10): SO42– + Ba2+ → BaSO4↓.
Для забезпечення вибірковості визначення сульфатів відносно карбонатів, фосфатів, хроматів реакцію проводять у кислому середовищі.
Обладнання і реактиви: фотометр ЛМФ-72, технохімічні ваги, мірні колби об’ємом 100 мл, 500 мл, мірні пальчики, піпетки на 1 мл, 2 мл, циліндр на 25 мл, желатин, барій хлорид (BaCl2) кристалічний, розчин сульфатної кислоти (H2SO4) з молярною концентрацією еквівалентів 0,05 моль/л.
Готування розчинів
Барій хлорид, насичений розчин. Розчиняють при нагріванні 4,4 г BaCl2 у 10 мл води, розчин охолоджують і фільтрують.
Готування желатину. У 25 мл води, яка нагріта до 60°С, розчиняють 0,1 г желатину, розчин фільтрують і охолоджують. Желатин є стабілізатором суспензії.
Виконання роботи
У колбу об’ємом 500 мл відмірюють точно 104 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,05 моль/л, доводять до мітки водою і перемішують. Такий розчин містить 0,5 мг йонів SO42- у 1 мл. Цей розчин служить вихідним (еталонним) для готування стандартного розчину. У дві мірні колби об’ємом 100 мл поміщають по 2 мл розчину барій хлориду, розбавляють трохи водою і додають по 3 мл розчину з масовою часткою желатину 0,4 %. Потім при перемішуванні в одну з колб, у якій буде знаходитися стандартний розчин, уводять таку кількість сульфатної кислоти, щоб у ній утримувався 1 мг йонів SO42-. Одночасно в іншу колбу з досліджуваним розчином добавляють довільну (але відому) кількість йонів SO42-. Об’єм обох розчинів швидко доводять до мітки і вміст колб старанно перемішують. Через 3-5 хвилин розчини переносять у кювети нефелометра (30 мм) і проводять виміри. Якщо похибка виміру не перевищує 2 %, одержують у викладача контрольні розчини і визначають їхню концентрацію.
Робота з фотометром лмф-72
1. Для переключення приладу в режим нефелометрії перемикач "род работы" і ручку переключення кювет витягають на себе до упора.
2. Включають прилад у мережу. Натискують кнопку "сеть" і "расширитель". Прилад прогрівається 30 хвилин.
3. Ручку “чувствительность” (грубо, точно) обертанням проти годинної стрілки встановлюють у нульове положення (до упора).
4. Для виміру використовують 3 прямокутні кювети.
5. Кювети заливають розчином до риски, беруть кювети за верхні кути, стінки кювет старанно протирають фільтрувальним папером.
6. У кюветне відділення вміщують кювету з дистильованою водою. Ручкою "установка 0" (грубо, точно) стрілку приладу сполучають із "0" шкали.
7. Вміщують у кюветну камеру кювету зі стандартним розчином і обертанням ручки "установка 100" проти годинникової стрілки і "чутливість" (грубо, точно) по годинниковій стрілці сполучають стрілку приладу з кінцевою точкою шкали (100).
8. Операції 6, 7 повторюють 3 - 4 рази до одержання сталого показника "0" і "100". Щораз, замінюючи кювету у кюветній камері, необхідно почекати 2 хвилини, а потім знімати показання приладу.
9. У кювету 3 заливають досліджуваний розчин, поміщають її в прилад і знімають показання по шкалі.
10. Розраховують концентрацію досліджуваного розчину стосовно стандартного, прийнявши концентрацію стандартного за 100.
11. По закінченні вимірів кювети промивають, протирають зсередини фільтрувальним папером. Прилад вимикають із мережі.
12. Дані заносять у таблицю 8.
Таблиця 8