- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Техніка безпеки і перша допомога в хімічній лабораторії
- •Запам'ятайте!
- •2. Оптичні методи аналізу
- •2.1. Абсорбційна фотометрія
- •Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •Лабораторна робота № 1 Фотоколориметричний аналіз
- •Правила роботи з колориметром фэк – 56м
- •Методика виконання роботи
- •Результати визначення концентрацій барвника за калібрувальним графіком та стандартним розчином
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2 Фотоколориметричний аналіз суміші барвників
- •Методика виконання роботи
- •Залежність оптичної густини стандартних розчинів барвників від довжини хвилі
- •Оптична густина стандартних розчинів барвників а і в
- •Оптична густина суміші барвників а і в
- •Результати сумісного визначення барвників
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.2. Нефелометрія і турбідиметрія
- •Лабораторна робота № 3 Нефелометричний аналіз
- •Готування розчинів
- •Виконання роботи
- •Робота з фотометром лмф-72
- •Результати визначення йонів so42–
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.3. Емісійна фотометрія Люмінесцентні методи аналізу
- •Лабораторна робота № 4 Люмінесцентний метод визначення замаслювачів у тканинах
- •Методика виконання роботи
- •Готування стандартної шкали
- •Приклад розрахунку
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.4. Поляриметричний метод аналізу
- •Вміст вуглеводів в плодах
- •Вміст вуглеводів в овочах і баштанних
- •Лабораторна робота № 5 Визначення вуглеводів поляриметричним методом
- •Хід визначення
- •Результати поляриметричних вимірювань
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.5. Рефрактометричний метод аналізу
- •Лабораторна робота № 6 Рефрактометричний метод визначення вуглеводів
- •Рефрактометр ирф–22
- •Результати рефрактометричних вимірювань
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3. Електрохімічні методи аналізу
- •3.1. Кондуктометрія
- •3) Кондуктометричне титрування суміші сильної та слабкої кислот.
- •Лабораторна робота 7 Кондуктометричний аналіз
- •Методика виконання роботи
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування сильної кислоти
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Результати кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3.2. Потенціометричні методи аналізу
- •Лабораторна робота № 8 Потенціометричне титрування кислот
- •Робота з приладом
- •Методика виконання роботи
- •Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування ________________кислоти лугом (контрольна задача)
- •Дані потенціометричного титрування _____________кислоти лугом
- •Результати потенціометричного кислотно-основного титрування
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Лабораторна робота №9 Потенціометричне визначення концентрації йонів натрію у водяних розчинах
- •Методика виконання роботи
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3.3. Кулонометричне титрування
- •Основні електрохімічні процеси:
- •Лабораторна работа № 10 Кулонометричне визначення відновників. Визначення в розчині кількості тіосульфату натрію
- •Результати кулонометричного титрування натрій тіосульфату
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •4. Радіометричний метод аналізу
- •Лабораторна робота № 11 Визначення калій хлориду у суміші хлоридів. Роздільне визначення b– і g–випромінювань
- •Методика виконання роботи
- •Результати радіометричного визначення калій хлориду у суміші з натрій хлоридом
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Відповіді до розрахункових задач
- •73008, М. Херсон, Бериславське шосе, 24
Результати рефрактометричних вимірювань
№ з/п |
Концентрація вуглеводню, (%) |
Показник заломлення | |||
|
|
|
| ||
Для побудови калібрувального графіку | |||||
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
Відпрацювання методики | |||||
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
Контрольні задачі | |||||
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ з/п |
Концентрація вуглеводню, (%) |
Похибка, % | |||
Взято |
Знайдено | ||||
Відпрацювання методики | |||||
1 |
|
|
| ||
2 |
|
|
| ||
Контрольні задачі | |||||
1 |
|
|
| ||
2 |
|
|
|
6. Після закінчення роботи промивають дистильованою водою приземний блок і висушують. Водопровідною водою промивати не можна, тому що утвориться каламутний наліт.
Питання та вправи для самоконтролю
1. Чому відбувається заломлення світлового променю на межі середовищ?
2. Яка величина характеризує здатність середовища до заломлення світлових променів?
3. Якими методами можливо визначити за допомогою рефрактометра концентрацію розчинів?
4. За якою формулою розраховують рефрактометричний фактор?
3. Електрохімічні методи аналізу
3.1. Кондуктометрія
Метод аналізу, заснований на вимірюванні електричної провідності, називається кондуктометричним.
Електрична провідність для двокомпонентних розчинів (наприклад, вода - сіль) залежить від концентрації останньої. У загальному випадку ця залежність має складний характер: , де R- опір, Ом; - електрична провідність (Ом-1); с - стала посудини, яка пов'язана з геометрією його і електродів.
Звичайно працюють у початковій ділянці концентрацій (розведений розчин), де залежність електричної провідності від концентрації близька до лінійної. При вимірюванні електричних провідностей рідин використовують змінний струм із частотою від 20 до 20000 Гц. При використанні постійного струму відбувається електроліз і результати будуть перекручені за рахунок електрохімічної поляризації електродів.
Електричну провідність вимірюють кондуктометрами. Практично усі вони працюють за мостовою схемою. У лабораторній роботі 5 застосовується реохордний міст Кольрауша (R-38), що є урівноваженим мостом із східчасто регульованим плечем порівняння і плавно регульованим відношенням плечей. Міст дозволяє вимірювати опір розчинів електролітів порядку 0,3 - 30000 Ом. Живлення моста здійснюється від мережі змінного струму частотою 50 Гц. Робоча область показань моста ділиться на п'ять меж вимірів. Кожний із них відрізняється опором порівняльного плеча моста (R3). Ці опори можуть складати 1, 10, 100, 1000, 10000 Ом. Чим нижче опір, що вимірюється, тим менше треба встановлювати опір порівняльного плеча моста, що здійснюється за допомогою спеціального перемикача. Відношення плечей (R1/R2) може плавно регулюватися. Міст грубо врівноважують обертанням ручок плеча порівняння і реохорда, а потім ставлять нуль-інструмент у положення "точно" і обертанням ручки реохорда урівноважують міст (рис. 16).
Рис. 16. Схема реохордного моста Кольрауша
У якості нуль-інструмента використовується вмонтований у прилад гальванометр постійного струму.
Похибка при вимірі опорів у межах 0,3-30 Ом не перевищує 5 %, а в межах 30-3000 Ом - не більш 1,5 %.
У лабораторній роботі 7 пропонується вивчення даного методу на прикладі кондуктометричного титрування. Кондуктометричне титрування використовують, якщо досліджувані розчини забарвлені і застосування звичайних індикаторів неможливо, так як забарвлення розчину маскує забарвлення індикатора. Метод заснований на одержанні кривої залежності електропровідності від кількості доданого титранта. Розглянемо три випадки кондуктометричного титрування. Кондуктометричні криві мають різноманітний характер (рис.17, 18, 19) у залежності від сили кислоти.
1) Титрування сильної кислоти лугом. Титрат – HCl, титрант –NaOH.
У
Ve Е А В
H+ + OH– = H2O.
Рис. 17. Графік кондуктометричного Унаслідок зменшення концентрації самого
титрування сильної кислоти лугом рухливого йону Гідрогену (H+) електро-провідність зменшується (відрізок АЕ).
У точці еквівалентності (т. Е) усі йони Гідрогену зв'язані, тобто уся кислота відтитрована і електропровідність в цій точці мінімальна. Ця точка при даному виді титрування виражена чітко. При додаванні титранту на відрізку [ЕВ] збільшується електропровідність за рахунок збільшення концентрації йонів ОН– (це другі за рухливістю йони після йону Гідрогену). Цей графік не симетричний. Відрізок [АЕ] більш гострий, а [ЕВ] більш пологий.
2) Титрування слабкої кислоти лугом. Титрат – CH3COOH, титрант – NaOH.
У точці А електропровідність мінімальна, тому що ступінь дисоціації слабкої кислоти менше 3 %, отже, іонів Гідрогену мало. На ділянці [АЕ] при додаванні титранту по 0,5 мл відбувається реакція нейтралізації з утворенням солі слабкої кислоти (натрій ацетату), яка є більш сильним електролітом, ніж CH3COOH.
C
Е В
C
А
За рахунок появи цих йонів незначно збільшується електропровідність на відрізку [АЕ]. В точці Е оцтова кислота
Рис. 18. Графік кондуктометричного цілком відтитрована. В даному випадку
титрування слабкої кислоти лугом. точка еквівалентності виражена не чітко і
знаходиться графічно по дотичним в точці перегину. На відрізку [ЕВ] концентрація збільшується за рахунок збільшення концентрації гідроксид-йонів.