Методика виконання роботи

Послідовність роботи: 1) вибір світлофільтра; 2) побудова калібрувального графіка для даної речовини; 3) вимір оптичної густини досліджуваного розчину і визначення концентрації речовини в розчині.

Вибір світлофільтра. Із запропонованих барвників вибрати два такі, що мають найбільшу різницю між максимумами оптичних густин на спектральних характеристиках. Необхідно одержати спектральні характеристики кожного барвників у водяному розчині. Для чого готують і вимірюють оптичну густину стандартних розчинів з концентрацією досліджуваних барвників 0,02 г/л. Розчин порівняння –дистильована вода. Дані оптичних густин для кожного барвника заносять у таблицю 4, записують назви барвників, які досліджують. За отриманими даними для двох вибраних барвників на міліметровому папері будують криві, відкладаючи по осі абсцис – довжини хвиль l, а по осі ординат - відповідні значення оптичної густини розчину. За графіком залежності D від l знаходять максимум поглинання для обох барвників і відповідні світлофільтри. При цьому можуть бути два варіанти: барвник А при довжині хвилі світлофільтра l₁, має максимальну оптичну густину D^A; барвник В при цій же довжині хвилі l₁ має оптичну густину D = 0, і навпаки (рис. 7). Проте значно частіше зустрічається другий варіант, у якому барвник А при довжині хвилі світлофільтра l₁ має максимальну оптичну густину D^А, а барвник В при цей же довжині хвилі має оптичну густину D^В, відмінну від 0.

Побудова калібрувального графіку. Готують 2-3 стандартних розчинів обох барвників з концентраціями, наприклад 0,01 г/л і 0,03 г/л. Вимірюють оптичні густини розчинів з обраними світлофільтрами, дані записують у табл.5. Будують градуйовані криві, відкладаючи по осі абсцис – відомі концентрації, а по осі ординат – відповідні їм значення оптичної густини (рис. 8).

Таблиця 4