Методика виконання роботи

Потенціометричне титрування кислот здійснюють із скляним електродом. Вимірювальним приладом, що дозволяє визначити ЕРС ланцюга і пропорційне їй рН, є електродний рН-метр.

На відміну від методу виміру рН розчинів у цій роботі в калібруванні рН-метра по буферних розчинах немає необхідності. Достатньо знати відносні значення рН.

Протягом усієї роботи прилад не вимикати!

1. Титрування сильної кислоти. У стакан для титрування наливають 10 мл хлоридної кислоти, а потім добавляють у нього дистильовану воду доти, поки електроди не виявляться зануреними в розчин не менше чим на 20 мм (мітка на стакані). Вимірюють рН. Титрують кислоту розчином лугу. Після додавання титранту (лугу) розчин у посудині старанно перемішують скляною паличкою і знову визначають рН. Дані титрування заносять у таблицю. Перше титрування проводять, додаючи титрант порціями по 0,5 мл. В області еквівалентності при повторному проведенні титрування титрант добавляють порціями по 0,1 мл. Таким чином, уточнюють поводження кривої в області знаходження точки еквівалентності. Дані титрування заносять у таблиці 19, 20.

Таблиця 19

Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом

Об'єм лугу, мл	0
рН

Таблиця 20

Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом

(уточнення точки еквівалентності)

Об'єм лугу, мл

0

рН

ΔрН/ΔV

2. Титрування слабкої кислоти проводять аналогічно п. 1. Дані титрування заносять у таблиці 21, 22.

Таблиця 21

Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом

Об'єм лугу, мл	0
рН

Таблиця 22

Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом

(уточнення точки еквівалентності)

Об'єм лугу, мл

0

рН

ΔрН/ΔV

3. За даними титрування будують інтегральний графік залежності рН від об’єму титранта (рис. 20) і диференціальний графік залежності ΔрН/ΔV від об’єму титранта (рис. 21).

4. Знаходять об’єми лугу, що пішли на титрування. По знайденому в точці еквівалентності об'єму лугу (Vе) розраховують абсолютну кількість відтитрованої кислоти n, використовуючи співвідношення, моль: n(кислоти)_пр. = Nл · Vе,

де Nл - молярна концентрація еквівалентів лугу, моль/л; Vе - об'єм лугу в точці еквівалентності, л. Знайдене значення порівнюють із кількістю молів еквівалентів кислоти, що взята для аналізу: n(кислоти)_теор. = Nк · Vк,

де Nк - молярна концентрація еквівалентів кислоти, моль/л; Vк - об'єм кислоти, який взято для аналізу, л.

n(HCl)_пр. = Nл·Vе _____________________________________________________

n(HCl)_теор. = Nк·Vк____________________________________________________

n(СН₃СООH)_пр. = Nл·Vе _______________________________________________

n( СН₃СООH)_теор. = Nк·Vк______________________________________________

Визначають відносну похибку вимірів.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Одержують у викладача контрольний розчин, титрують його, будують графіки титрування і визначають кількість кислоти. Визначають відносну похибку визначення в задачі. Дані титрування заносять у таблиці 23, 24, 25.

Таблиця 23