Первинна і вторинна інформація:

Первинна інформація — це інформація, що збирається вперше для рішення чітко визначеної проблеми.

Переваги первинних даних:

збираються відповідно до чітко визначених цілей конкретного дослідницького завдання;

методологія збору інформації відома і контролюється фірмою;

відсутність суперечливих даних з різних джерел;

можливе визначення надійності;

результати доступні фірмі й обмежені для конкурентів.

Недоліки первинної інформації:

збір даних може зайняти багато часу;

можуть виникнути великі витрати;

деякі види інформації можна не одержати;

підхід фірми може мати обмежений характер;

фірма може виявитися нездатною зібрати необхідну інформацію.

Вторинна інформація — це дані, зібрані раніше з метою, що відрізнялася від цілей, пов'язаних з рішенням досліджуваної проблеми.

Переваги вторинної інформації:

коштує недорого;

легко одержати;

є основою для первинної інформації;

наявність декількох джерел інформації.

Недоліки вторинної інформації:

може бути недоступною;

може не бути корисною;

може бути неточною;

може бути застарілою;

може бути недостатньою.

Головними джерелами вторинної інформації, що застосовують при проведенні так званих кабінетних маркетингових досліджень, є внутрішні і зовнішні джерела.

Джерела внутрішньої вторинної інформації:

бюджети;

дані про збут;

дані про прибуток і збитки;

розрахунки клієнтів;

дані про запаси;

результати попередніх досліджень;

письмові повідомлення.

Зовнішні джерела вторинної інформації:

видання державних установ (статистичні дані, довідники);

періодика;

книги (загальноекономічної, спеціалізовані, монографії, статті в збірниках наукових праць);

торгово-промислова палата;

торгові представництва;

торгові асоціації;

комерційна інформація.

Якщо вторинні дані не дають інформації, достатньої для досягнення цілей дослідження, і необхідно зібрати первинні дані, проводять так звані польові маркетингові дослідження.

Розробка і реалізація плану дослідження.

Всі методи дослідження можна класифікувати наступним чином:

1) В залежності від того, якими методами збирається інформація:

- кабінетні дослідження – це аналіз даних на основі наявної інформації. Джерела інформації щодо фірми можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми.

Дані, що використовуються в кабінетних дослідженнях носять назву вторинних даних.

В аналізі вторинної інформації можуть бути використані:

• традиційний аналіз – передбачає аналіз суті вторинних даних, який становить ланцюжок логічних міркувань (або інтерпретацію змісту документів);

• конвент-аналіз – процедура аналізу текстів з метою виявлення понять, суджень, процесів, які зустрічаються в тексті;

• методи кореляційного та регресивного аналізу.

- польові дослідження, які пов’язані з отриманням первинних даних.

Основні методи збору первинних даних:

• опитування;

• експеримент;

• спостереження;

• панель.

Опитування – збір інформації шляхом задавання запитань респондентам. Може проводитися в усній формі, по телефону або поштою. Усні опитування та опитування по телефону називаються інтерв’ю.

Експеримент – дослідження, під час якого має бути встановлено, як зміна однієї чи кількох незалежних змінних впливає на одну (або кілька) залежних змінних. Можуть бути лабораторні – проводяться у штучно створеній обстановці; польові – проводяться в реальних умовах.

Спостереження – спосіб отримання інформації, за якою спостерігач не вступає в безпосередній контакт з об’єктом, який спостерігається.

Може бути: польове або лабораторне; пряме або непряме; відкрите або приховане; структуроване або неструктуроване.

Панель – періодичне збирання даних в однієї і тієї самої групи респондентів. Ознаки панелі: постійними залишаються тема і предмет досліджень; збір даних проводиться через певні інтервали часу; постійною залишається сукупність об’єктів дослідження – домашні господарства, підприємства торгівлі, спеціальні панелі.