Т1.Соціально-економічна сутність маркетингу. Принципи та функції маркетингу. Специфіка маркетингу в індустрії гостинності.

Соціально-економічна сутність маркетингу.

Термін "маркетинг"походить від англійського "market" (ринок) і в буквальному значенні означає ринкову діяльність, роботу з ринком. Однак це занадто загальне визначення, яке за всеосяжність трактування не розкриває сутності даного явища. Маркетинг як економічна категорія має дуже ємним змістом. Може бути тому до цих пір відсутній його загальноприйняте визначення. Не вдаючись в термінологічні суперечки і міркування, виділимо кілька аспектів маркетингу, базуючись на системному підході до визначення його сутності.

Маркетинг як економічний процес розглядається як будь-яка діяльність, спрямована на просування товарів від того, хто їх виробляє (виробника) до тому, хто в них потребує (споживачеві).

З цієї точки зору маркетинг забезпечує контакт виробника і споживача, сприяє підвищенню ефективності скоєних ними обмінів, раціональної орієнтації суспільного відтворення. Як наслідок, він є целеполагающим початком виробництва, засобом зведення до мінімуму невідповідності попиту і пропозиції. В розглянутому як маркетинг встановлює і постійно підтримує не тільки товарний, але й інформаційний обмін між потенційними учасниками ринкових відносин. Потреба в ньому тим вище, чим більше на ринку виробників однорідних товарів протистоять нужденним в них споживачам. Такі ринки називаються конкурентами або ринками покупця. \ Саме розвинена ринкова середу є необхідною для ефективного функціонування маркетингу, який всім арсеналом наявних коштів забезпечує умови, при яких потенційний контакт між виробниками та споживачами стає реальним актом купівлі-продажу. Маркетинг як господарська функція розглядається як специфічна функція підприємства, яка покликана дати відповіді на наступні питання:

які товари можна буде запропонувати на ринок?

кому?

коли і на яких умовах?

як організувати доведення товарів до споживачів?

Спочатку маркетинг розглядався як одна з численних і рівноправних функцій підприємства, потім як господарська функція, переважаюча над іншими, і, нарешті, як інтегруюча господарська функція.

Призначення інтегруючої функції маркетингу полягає в попередженні конфліктів, які можуть виникнути між підрозділами і фахівцями через відмінності поглядів як на місце підприємства в ситуації, що господарській системі, так і на пріоритет напрямів діяльності, що забезпечують успіх у досягненні поставлених цілей. Як видно, мова йде не про розділення господарських функцій на головні і другорядні, але про підпорядкування їх загальній ідеї передбачення, ідентифікації та задоволення потреб, що складаються на ринку.

Принципи та функції маркетингу

Маркетинг як сучасна філософія бізнесу базується на чотирьох основних принципах.

1. Орієнтація на споживачів і гнучке реагування виробництва і збуту на зміни попиту. Підприємство має виготовляти те, що потрібно споживачам (безумовно, з урахуванням своїх можливостей), а не навпаки, продавати те, що можна виготовити.

Цей принцип образно висловив творець знаменитого електронного комп'ютерного концерну Мацусіта. За його словами, споживач — король, а ми його вірні піддані, і наше завдання полягає в тому, щоб по важливо і з якомога більшими для короля зручностями допомогти йому зробити вибір.

Сегментування ринку передбачає виявлення конкретної групи споживачів (сегмента), на задоволення потреб якого через товари та послуги слід зорієнтувати діяльність підприємства.

Глибоке дослідження ринку включає визначення ємності ринку, споживчих якостей "товару, підходів до ціноутворення, ефективних каналів збуту, методів стимулювання продажу і т.п. Врахування результатів досліджень у діяльності підприємства обумовлює комерційний успіх його товару на ринку.

Націленість маркетингу — це довгостроковий результат, що забезпечується інноваціями виробничої та збутової діяльності, а саме: створення нових товарів, технологій, вдосконалень форм та методів виходу на нові ринки, стимулювання збуту, каналів товарообороту.

А тепер конкретизуємо функції маркетингу.

Маркетингова діяльність може бути представлена як послідовність певних кроків до споживача, що їх має зробити виробник на шляху, ім'я якому — ринок.

1. Комплексне дослідження ринку передбачає пошук відповідей на такі запитання:

На яких ринках слід працювати?

Яка ємність цих ринків, тенденції, кон'юнктура та прогнози?

Яка конкурентно здатність товарів фірми?

Як необхідно змінити асортимент для більш інтенсивного збуту продукції?

В яких нових товарах відчуває потребу ринок, яка їх ринкова та виробнича характеристика?

Хто конкретно є споживачами та покупцями продукції фірми, їх відношення та вимоги до товарів?

Хто є основними конкурентами? їх сильні та слабкі сторони, ціни, якість товарів, методи конкурентної боротьби?

2. Розробка стратегії маркетингу.

На основі проведених маркетингових досліджень розробляється стратегія маркетингу — плани реалізації маркетингових цілей.

Стратегія базується на аналізі стану підприємства, оцінках ринків і вимагає розробки заходів товарної, цінової, збутової політики, а також просування товару.

3. Товарна політика фірми є третім етапом маркетингової діяльності, одним із чотирьох елементів комплексу маркетингу ("marketing mix"), що включає визначення споживчих характеристик товару та його позиціювання на ринку, розробку асортименту та засобів маркетингової підтримки на різних етапах життєвого циклу.

4. Цінова політика є складовою конкурентноздатності товару, кінцева мета якої — визначити цінову стратегію, конкретну ціну товару.

Методика визначення оптимального рівня цін враховує попит на продукцію і чутливість покупців до змінення ціни, витрати виробництва та реалізації продукції; ціни конкурентів.

Згідно з цілями ціноутворення, маркетинговій службі належить вибрати із скарбниці цінових стратегій найефективнішу: стратегію єдиних чи диференційованих цін, стратегію високих чи низьких цін, стратегію стабільних чи нестабільних цін, стратегію пільгових або дискримінаційних цін, а також різноманітні знижки та надбавки.

Збутова політика передбачає вибір методу збуту: прямий (безпосередньо самим підприємством) або побічний — через торгових посередників, якими можуть бути оптові та роздрібні торговці, дилери, дистриб'ютори, агенти, комісіонери, брокери та консигнатори.

Просування товарів на ринку здійснюється за допомогою реклами, паблісіті (інформації), персонального продажу та стимулювання збуту через покупців, продавців, посередників.

Стимулювання збуту, як ефективний вид просування товарів, включає заходи по відношенню до покупців, продавців та посередників: різноманітні пільги та форми заохочення (знижки, конкурси, лотереї, кредит, подарунки).

На просування товарів спрямована також реклама, що має на меті сприяння реалізації маркетингових цілей, до яких відносять "збільшення обсягу продажу, частки ринку", "виведення на ринок нових товарів", "формування позитивного іміджу фірми".

7. Організація та контроль маркетингової діяльності.

Організація маркетингової діяльності передбачає створення спеціальних підрозділів маркетингової служби — за функціями маркетингової діяльності, продуктовим принципом, регіонами або групами споживачів.

Контроль маркетингової діяльності включає контроль за реалізацією та аналіз можливостей збуту, контроль прибутковості та аналіз маркетингових витрат, ревізію маркетингу.

Специфіка маркетингу в індустрії гостинності.

Маркетинг, за визначенням відомого вченого Філіпа Котлера, – це соціальний та управлінський процес, спрямований на задоволення нестатків та потреб як індивідів, так і груп, шляхом створення, пропозиції та обміну товарів.

Маркетинг – це також наука, що дає знання про ринок, закони його функціонування, про поведінку покупців на ринку, з яким пов’язане підприємство.

Готельний та туристичний бізнес мають свою специфіку, яка відрізняє їх не лише від торгівлі товарами, але й послугами. До того ж, в туризмі поєднується торгівля товарів та послуг (за оцінками дослідників 75% становлять послуги, а 25% - товари). Тому в цій сфері маркетинг також має свою специфіку.

В даний час ще не вироблено єдиного підходу щодо визначення маркетингу в готелі. Тому розглянемо різні погляди на проблему.

Французькі науковці Ланкар та Ольє зазначають, що готельний маркетинг – це серія основних методів і прийомів, вироблених для дослідження, аналізу та вирішення поставлених завдань щодо найповнішого задоволення потреб клієнтів, а також визначення найраціональніших (з фінансової точки зору) способів ведення справ готелями.

Швейцарський дослідник Крипендорф визначає маркетинг в готельній індустрії як систематичну координацію діяльності готельних підприємств, а також приватну та державну політику в галузі туризму та готельного господарства.

Російський науковець Ісмаєв вважає, що готельний маркетинг – це система торгово-виробничої діяльності, спрямована на задоволення індивідуальних потреб клієнтів на основі виявлення та вивчення попиту споживачів з метою максимізації прибутку.

Німецькі вчені Рігер, Рот та Шранд визначають маркетинг у готелі як ринкове управління, спрямоване на досягнення цілей готельного підприємства ефективніше, ніж у конкурентів, задовільняючи при цьому потреби туристів.

Зусилля маркетингу готельних підприємств мають спрямовуватись на досягнення цілей, причому щоразу нових. Отже, маркетинг – це не лише реклама чи розробка якоїсь послуги, це система, яка об’єднує функції і прийоми маркетингу на постійній основі. Готельні послуги, перш за все повинні бути хорошим придбанням. У зв'язку з цим готельний маркетинг являє собою послідовні дії готельного підприємства, направлених на досягнення такої мети. Тому достатньо логічним і обґрунтованим є наступне визначення готельного маркетингу: Маркетинг в готельному бізнесі – це система безперервного узгодження пропонованих послуг з послугами, які користуються попитом на ринку і які готельне підприємство здатне запропонувати з прибутком для себе і більш ефективніше ніж це роблять конкуренти.

Мета маркетингу – розпізнати, ідентифікувати і оцінити існуючий або прихований попит на товари і послуги, які підприємство пропонує або може запропонувати, і спрямувати зусилля фірми на розробку, виробництво, розподіл, продаж і просування цих товарів і послуг.

Мета готельного маркетингу – робота, яка приносить прибуток по обслуговуванню і задоволенню потреб клієнтів. З цієї точки зору маркетинг повинен служити чітко вираженій задачі: як найуспішніше функціонувати .

Об'єкт будь-якого маркетингу – це поведінка підприємства відносно його ринку і споживачів. Центральна ідея маркетингу при цьому – позиція ринкової орієнтації замість позиції орієнтації на вироблюваний продукт.

Діяльність готелю має узгоджуватись із інформацією, яка поступає ззовні.

Туристичні ринки є дуже динамічними, відставання від конкурентів загрожує негайним провалом. Готельний маркетинг покликаний забезпечувати якнайповніше задоволення наявних потреб проживаючих, а також передбачати можливі зміни у структурі потреб.

Таким чином, концепція маркетингу в готелі має цілісний та всеохоплюючий характер.

Маркетинг як самостійна сфера діяльності та наука виділився на межі ХІХ-ХХ століть. Його поява зумовлювалась формуванням ринкових відносин та загостренням конкурентної боротьби.

В готельній індустрії маркетинг часто ототожнюють зі збутом готельних послуг. Це й не дивно‚адже діяльність відділу збуту у всіх на очах.

1.Роль маркетингу в економіці.

маркетинг сприяє економічному зростанню та розвиткові завдяки стимулюванню збільшення обсягів попиту та пропозиції, використання ефектів масштабу та досвіду, поліпшення на цій основі добробуту населення і створення нових економічних можливостей.

Світова історія маркетингу свідчить про те, що його функція стимулу та регулятора економічного розвитку суспільства сформувалася внаслідок тривалої еволюції. Аналіз історичного генезису терміна « маркетинг » дозволяє вирізнити велику кількість варіантів його трактування , кожен із яких в тій чи іншій мірі відображає суть самого процесу маркетингу, його вплив як на діяльність окремого підприємства, так і на економічний та соціальний розвиток всього суспільства. Нижче наведені деякі із таких трактувань.

• маркетинг як збут (підприємницька діяльність, пов’язана із

спрямуванням потоку товарів та послуг від виробника до покупця або

споживача);

• маркетинг як вид управлінської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів, або специфічна організаційна функція (один із видів управлінської діяльності, що сприяє розширенню виробництва та торгівлі й підвищує зайнятість шляхом виявлення попиту споживачів та розроблення досліджень для задоволення цього попиту);

• маркетинг як соціально-управлінський процес (спрямований на задоволення нестач та потреб як індивідів, так і суспільних груп через створення, пропонування та обмін на ринку наділених цінністю товарів та послуг).

Результати аналізу концепції маркетингу дозволяють адекватно розкрити його роль у формуванні та розвитку товарних ринків, які є основою будь-якої економіки. Якщо під розвитком товарного ринку розуміти незворотні, спрямовані, закономірні зміни у попиті та пропозиції, що відбуваються у процесі діалектичної взаємодії кількісних і якісних перетворень, то маркетинг як соціальний процес опосередковує взаємне пристосування попиту та пропозиції через свідомі, цілеспрямовані дії суб’єктів маркетингу з виявлення, формування і задоволення споживчих потреб, тобто реалізацію маркетингу як управлінського процесу.

2.Філософія маркетингу.

У період соціальних та економічних перетворень інтерес до філософії і значимість філософського осмислення трансформаційних процесів зростають, оскільки змінюються глибинні світоглядні установки, прийняті конкретному суспільстві, починається їх ламка, змінюються образ і стиль життя, ставлення до місці людини у ній. По Р. Гегеля, «філософія є сучасна їй епоха, котре виражається у думках»

Для суті економіки та всіх складнощів економічних відносин необхідно усвідомити, що у цих відносин, відповідно до Арістотелеві, лежать людські потреби. Цілком точно можна сказати, що, який у даний час називають маркетингом (анг.market - ринок; ->ing -тривалі дії), існував як, властиве відносинам, що з обміном і засобом задоволення потреб, з часів громадського поділу праці як товарного виробництва.

Філософія, будучи світоглядом, системою та розвитку поглядів на навколишню дійсність, допомагає зрозуміти що відбуваються явища і закономірності взаємозв'язків людини зі світом. Будь-яка економічна діяльність здійснюється в ім'я реалізації потреб, які можна з'ясувати, як можливість придбання, збереження та використання різних благ - матеріальних й нематеріальних. Якщо якесь благо виявляється значимим і бажаним в людини, воно перетворюється на стимул, тобто. Актуализированную потреба. Коли ж імпульс прагнення до задоволенню даної потреби проходить через свідомість людини, стимул переростає в мотив - спонукання до дії. Через війну раціональність дій веде до досягнення оптимального задоволення потреб, що, своєю чергою, визначається максимизацией корисності і мінімізацією витрат.

Концепція маркетингу виходить з теорії індивідуального вибору, що виходить із принципу пріоритету споживача, сформульованого А. Смітом. Переслідування особистого інтересу є тенденцією більшість людей. «Людина постійно потребує на допомогу своїх ближніх, і марно він її очікувати лише від своїх розташування. Він швидше досягне своєї мети, якщо повернеться їх егоїзму і зуміє показати їм, що їх власні інтереси б зробити нього очевидно: він жадає від них... Чи не від доброзичливості м'ясника, броварника чи булочника очікуємо ми отримати свій обід, як від дотримання ними власних інтересів. Ми немає їх гуманності, а до егоїзму, і не говоримо їм наші потреби, а про їхнє вигоди»