11.5. Підшипники

Підшипники – частини опор валів або вісей, які сприймають радіальні, осьові або радіально-осьові навантаження і допускають їх обертання. За принципом роботи поділяються на підшипники ковзання і підшипники кочення.

Підшипники ковзання використовують тільки при беззаперечній перевазі над підшипниками кочення. Розрізняють такі основні типи підшипників ковзання:

• нероз’ємні (глухі). Їх використовують у найпростіших конструкціях різноманітного устаткування. Вони працюють з невеликими навантаженнями.

• роз’ємні (Рис.11.2.). Складаються з корпуса, двох вкладишів у вигляді напівкілець (напіввтулок), кришки та болтів. Їх використовують у високонавантажених опорах (промислове обладнання, двигуни внутрішнього згорянні, потужні турбіни тощо). Можуть мати індивідуальну або централізовану систему змащування.

Рис.11.2. Роз’ємний підшипник ковзання

1-корпус, 2 – вкладиші (напіввтулка), 3 – болти, 4- кришка

Підшипники кочення (Рис.11.3.) складаються з внутрішнього та зовнішнього кільця (або тільки з одного) між якими розміщені тіла кочення. Їх класифікують за такими ознаками:

Рис. 11.3. Підшипники кочення

1- зовнішнє кільце, 2 – тіла кочення (кулі або ролики),

3 – внутрішнє кільце, 4 - сепаратор

• за напрямком дії навантаження, яке сприймається: радіальні (навантаження діє перпендикулярно вісі обертання), упорні (навантаження діє вздовж вісі обертання), радіально-упорні (одночасно діють радіальні та осьові сили), упорно-радіальні (переважно діє осьова сила);

• за формою тіла кочення: кулькові, роликові (з короткими циліндричними роликами, з довгими циліндричними роликами, з витими роликами, з голковими роликами, з конічними роликами, з сферичними роликами);

• за числом рядів тіл кочення: однорядні, двохрядні, чотирьохрядні, багаторядні;

• за конструктивними ознаками: самовстановлюються, несамовстановлюються, з циліндричним або конічним отвором внутрішнього кільця;

• за класом точності: О (найгрубіші), 6,5,4,2 (найточніші);

• серія зовнішніх діаметрів: надлегка - 8,9; особливо легка - 1,7; легка – 2,5; середня – 3,6; важка – 4;

• тип: радіальний кульковий (о), радіальний кульковий сферичний (1), радіальний з короткими циліндричними роликами (2), радіальний роликовий з сферичними роликами (3), радіальний роликовий з довгими циліндричними або голковими роликами (4), радіальний роликовий з витими роликами (5), кульковий радіально-упорний (6), роликовий конічний (7), кульковий упорний та упорно-радіальний (8), роликовий упорний та упорно-радіальний (9);

• конструктивна різновидність: позначається цифрами 00…99;

• серія ширини: позначається цифрами 0,1…7.

Маркування підшипників кочення поділяють на основне і додаткове. Основне маркування складається з семи цифр і відраховується справа наліво (Таблиця 11.5).

Таблиця 11.5.

Основне маркування підшипників кочення

Порядковий номер цифри (зправа)	Значення цифр
Перша і друга	Внутрішній діаметр підшипника: - число з перших двох цифр (від 04 до 99) помножене на п’ять – номінальний внутрішній діаметр; - внутрішній діаметр 500мм і більше позначають через похилу риску після третьої цифри зправа; - числа менші 04 позначають внутрішні діаметри: 03-17мм, 02-15мм, 01-12мм, 00-10мм
Третя	Серія підшипників по зовнішньому діаметру
	8 9	1 7	2		5		3	6	4	5
	надлегка	Особливо легка	Легка		легка широка		середня	середня широка	важка	особливо важка
Четверта	Тип підшипника
	0	1	2		3		4	5	6	7	8	9
	радіальний кульковий	радіальний кульковий сферичний двохрядний	радіальний роликовий з короткими циліндричними роликами		радіальний роликовий сферичний двохрядний		радіальний з довгими циліндричними роликами або голками	радіальний з витими роликами	радіально-упорний кульковий одно- і багаторядний	Радіально-упорний з конічними роликами одно-, двох- і чотирьохрядні	упорні кулькові одинарні та подвійні	упорні та упорно-радіальні роликові одинарні та подвійні
П’ята і шоста	Конструктивні особливості підшипників (різновидність)
Сьома	Серія підшипників по ширині та висоті
	0	1		2		3	4	5	6	7
	вузька	нормальна		широка		особливо широка				вузька

Наприклад:1 00 0 9 04

серія підшипника по ширині

умовне позначення внутрішнього діаметра

конструктивна особливість

серія підшипника по діаметру

тип підшипника

Додаткове маркування:

- зліва від основного (через дефіс) позначають: клас точності підшипника, радіальний зазор та осьову гру. Наприклад:

1 - 2 - 6 - 100904

осьова гра по першому ряду

клас точності підшипника

радіальний зазор по ряду 2

- праворуч від основного позначають: матеріал деталей підшипника: Х – деталі з цементуємої сталі, Э – деталі з сталі ШХ з спеціальними присадками, Ю – всі або частина деталей з неіржавіючої сталі; Р – деталі з теплостійкої сталі, Я – кільці або тіла кочення з рідко матеріалів, що рідко використовуються (пластмаса, скло, кераміка тощо), Б – сепаратор з безолов’яної бронзи, Г – сепаратор масивний з чорних металів, Д – сепаратор з алюмінієвих сплавів, Л – сепаратор з латуні, Е – сепаратор з пластичних матеріалів (текстоліт тощо), К1, К2… - конструктивні зміни; Ш1, Ш2… - спеціальні вимоги по шумовим характеристикам; Т1, Т2… - температура відпускання деталей (спеціальні вимоги по твердості та механічними властивостям); С1, С2… - умовне позначення марки мастила. Наприклад:

1-2-6-1000904 Ю Т1 С5

деталі з неіржавіючої сталі

умовне позначення марки мастила (ЦИАТИМ – 202)

температура відпускання деталей

Основне умовне позначення (маркування) клеймують, а додаткові наносять електрографом або травленням.

Підшипники з зовнішнім діаметром до 300мм та масою до 8 кг упаковують у коробки, на яких вказують: найменування або товарний знак виробника, умовне позначення, кількість і дату упакування, позначення стандарту. Підшипники вкладають у ящики без коробки. Ящики вистилають бітумінізованим папером, полімерною плівкою або іншими матеріалами, що гарантують збереженість підшипників при транспортуванні. У кожний ящик вкладають супроводжувальний документ, в якому вказують: найменування або товарний знак виробника, умовне позначення, кількість, клас точності підшипників, дату упакування, позначення стандарту. На ящиках вказують найменування або товарний знак виробника, найменування підшипника та його умовне позначення (основне), позначення стандарту, кількість підшипників і масу брутто.

Склад для тривалого зберігання підшипників повинен бути сухим (відносна вологість до 60%), опалюваним (температура +10…+30⁰С при добовому коливанні температури не більше 5⁰С) і обладнаним вентиляцією. Підлога цементна, вкрита плиткою, паркетна або дерев’яна. Склад обладнують спеціальними стелажами відкритого типу на відстані не менше 0,75м від зовнішніх стін.

На неопалюваних складах допускається зберігати підшипники у ящиках не більше одного місяця. Ящики встановлюють на настили, підняті над підлогою не менше, ніж на 0,2м. Вікна приміщення не повинні виходити на південь.

Консервація гарантує захист підшипників від корозії на 12 місяців, а при тривалому зберігання – 24 місяці, при дотриманні правил зберігання.

Підшипники для приладів упаковують у капсули з полімерної плівки, заповнені маслом.