4.3 Головні убори.

Асортимент головних уборів включає шляпи, шапки, берети, фуражки, шлеми, тюбетейки, капори, хустки тощо. Вони поділяються на повсякденні, нарядні, для відпочинку і туризму. За сезоном використання бувають зимовими, демісезонними, літніми і всесезонними. За статево-віковими ознаками поділяються на чоловічі, жіночі та дитячі.

Розмір головного убору визначають вимірюванням обхвату голови, см.

Їх випускають таких розмірів: для дорослих – 53 …62, для школярів

50…56, для дошкільнят – 47 …54, дітей ясельного віку – 45 … 47.

Найбільш поширені такі виді :

шляпа – головний убір з головкою різної форми і крисами різної ширини або без них. Виготовляють з різних матеріалів ( найбільш поширений фетр) і різноманітним оздобленням. ( рис. 4.4) Літні шляпи з тканини називають панамами.

Рис. 4.4 Шляпи

а, б, в – чоловічі офіційні; г, д, е, ж – чоловічі повсякденно–ділові: з, и, л чоловіча «мисливська» спортивного характеру к - чоловіча «мисливська» ; м – чоловіча «ковбійська» ; н – жіноча типу «клеш».

Берет - головний убір без крисів з головкою різної форми виготовлений з різних матеріалів.

Кепі – головний убір м якой форми з козирком якій виготовляють з різноманітних матеріалів (рис 4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10)

Кашкет – Головний убір у формі кепі з козирком і жорстким околишем. До різновидів кашкета відносять вироби з твердою стойкою з переду (капітанки, безкозирки).

Рис.4.5, 4.6, 4.7.

Рис. 4.8. Чоловічі головні убори з вовняних тканин:

1- кепі; 2- кашкети; 3- спортивні шапки; 5- панами.

Рис. 4.9. Чоловічі головні убори з бавовняних тканин:

1- типа кепі; 2- типа кашкета; 3- типа спортивної шапочки; 4- типа панами.

Рис. 4.10. Жіночі головні убори з бавовняних тканин:

1. типа панами; 2- типа спортивної шапочки; 3- типа кепі; 4- берет.

Шапки – головний убір з головною різної форми, виготовляємий різноманітних форм (рис. 4.11, 4.12, 4.13, 4.14).

Рис. 4.13 Жіночі головні убори з штучного хутра

1- «Боярка»; 2,6- «кубанка» 3- вушанка; 4- «ток»; 5- шапочка по голові.

Рис.4.14 Жіночі головні убори з штучного хутра м’якої форми 1- шапочка з бортиком; 2- спортивна шапочка; 3- берет; 4- «кубанка»; 5- шапка – вушанка; 6- шолом; 7- «напівескімоска»; 8- «ескімоска»; 9- шляпа з крисами.

Капор – головний жіночий убір з крисами спереду ( або без них) та зав’язками під підборіддям;

Тюбетейка – національний головний убір у вигляді маленької шапочки різної форми з шовкової тканини або фетра оздоблений вишивкою;

Шолом – швейний або трикотажний головний убір , що щільно облягає голову, закриває вуха та застібується під підборіддям.

Хустки трикотажні бувають машинної або ручної в’язки з різних матеріалів. За сезоном носки поділяють на зимові та літні. Хустки виготовлені з пуха ручним або машинним способом називають пуховими оренбурськими або пензенськими.

Їх випускають таких розмірів (см) без врахування бахроми (до 55 см):

70х70; 85х85; 95х95; 100х100; 105х105; 108х108; 110х110; 112х112; 120х120; 125х125; 130х130. Розмір пухових хусток ручної в’язки позначають числом петель по краю: 300, 400, 500, 600.

Шарфи трикотажні виготовляють з різноманітних ниток або пряжі.

Їх випускають таких розмірів: ( см ) без врахування бахроми:

95х16; 100х25; 110х20; 120х20; 130х25; 150х50; 160х60; 180х50; 180х70.

Шарфи розміром 150х50; 160х60; 180х50; та 180х70 називають палантинами.

Контроль якості шитих головних уборів здійснюють шляхом візуальної оцінки зверху та з боку підкладки, та вимірювань у місцях передбачених технічною документацією на конкретній виріб. При візуальній оцінці перевіряють якість виконання окремих деталей та технологічних операцій.

Контроль якості формованих головних уборів здійснюють користуючись нормативним документом з організації контролю «Положение по определению качества полуфабриката фетрових пухових головних уборов по переходам технологического процесса». На підставі цього документу розробляють технічну документацію на даний виріб.

4. Панчішно - шкарпеткові вироби

Властивості панчішно – шкарпеткових виробів залежать від вихідної сировини ( текстильних волокон), особливості переробки сировини у пряжу та технології виробництва.

Для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів використовують пряжу і нитки з натуральних і хімічних волокон. Найчастіше використовують пряжу бавовняну, вовняну, напіввовняну, комбіновану, з штучних і синтетичних ниток.

Трикотажні вироби виготовляють на кругло панчішних автоматах, та на плоско панчішних ( коттон ) трикотажних машинах .

Трикотажні машини характеризуються класом який визначається кількістю голок на одиницю довжини. За одиницю довжини приймають:

1,5 англійського дюйма ( 1 дюйм = 25,4 мм ) або 1,5 французького дюйма

( 1 дюйм = 27,78 мм) або саксонський дюйм ( 1 дюйм = 23,6 мм) . Клас панчішних автоматів встановлюють за англійською системою , а для коттоних панчішних машин за одиницю довжини приймають 1,5 англійських дюйма.

Асортимент панчішно-шкарпеткових товарів класифікують за такими

ознаками:

• за призначенням ( повсякденні, святкові ) ;

• статі та віку споживача ( чоловічі. Жіночі, підліткові, дитячі );

• за видом виробів ( панчохи жіночі, напівпанчохи, колготи ( рейтузи – панчохи), гольфи, голеностопи (підслідники), шкарпетки) ;

• за розміром ( дитячі, підліткові. жіночі);

• за видом сировини ( капронові, віскозні, вовняні, напіввовняні ) :

• за способом виробництва ( виготовляємі на коттонних машинах та на кругло панчішних автоматах ) ;

• за видом переплетіння ( гладь, ластик, пресові, плюшеві, з набивним малюнком, жакардові) ;

• за оздобленням ( гладко фарбовані, відбілені, строкато ткані, з набивним малюнком, меланжеві ).

Жіночі панчохи ( рис.4.15 ) складаються з таких елементів:

Борт – верхня частина панчохи що прикриває ногу вище коліна. Буває одинарним ( висота не менше 2 см.) та подвійним ( висота не менше 5 см).

Паголенок – частина панчохи, що прикриває ногу від колена до стопи.

П ятка – частина панчохи, що прикриває ногу вище п ятки. Форма і висота визначаються модою ( 4….10 см.).

Слід – нижня частина панчохи , що прикриває стопу.

Розрізняють верхній і нижній слід.

Мисок – частина панчохи, що прикриває пальці ніг.

Жіночі напівпанчохи відрізняються від панчох меншою довжиною (до 48 см). Мають короткий борт . Їх виробляють з вовняної , бавовняної або змішаної пряжі.

Жіночі шкарпетки складаються з ластика ( борта ) , короткого паголенка, п’ятки, сліда та миска. Виробляють з коротким бортом та з ластиком.

Чоловічі шкарпетки ( рис. 4.16 ) бувають трьох типів: з коротким ластиком, з бортом ( коротким і видовженим), з видовженим ластиком.

За характером оздоблення розрізняють чоловічі шкарпетки одноколірни, строкатов’язані з кольоровою стрічкою, двоколірні та з малюнком.

Чоловічі напівпанчохи виготовляють з коротким або довгим ластиком.

Дитячі панчохи складаються з сліда і миска.

Рис. 4.15. Будова жіночої панчохи: 1- борт, 2- паголенок, 3- п’ятка, 4- слід, 5- мисок.

рис.4.16. Будова чоловічої шкарпетки: 1-ластик, 2- паголенок, 3- п’ятка, 4-слід, 5- мисок.

Дитячі шкарпетки виготовляють з ластиком (7 ….11 см ) або з коротким

бортом.

Підслідники (напівшкарпетки) жіночі виробляють з капронової нитки еластик і складаються з п ятки, нижньої частини сліда і миска.

Панчохи – рейтузи (колготки) бувають жіночими і дитячими. Складаються з двох панчох і ластовиці верхній край якої має пружній елемент. Розмір колготок позначають дробом: чисельник – напіврозмір на рівні грудей, знаменник - довжина сліда панчохи (см), жіночі колготки виготовляють тих самих розмірів, що і панчохи. Дитячи колготки випускають розмірів: 26/12; 28/14; 30/16; 32/18; 34/20; 36/22.

Панчохи, напівпанчохи і шкарпетки жіночі випускають розмірів 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 31. Шкарпетки чоловічі та підліткові випускають розмірів 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33.

Панчохи, напівпанчохи і шкарпетки дитячі випускають розмірів 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22. Розмір панчішно - шкарпеткових виробів визначають за довжиною сліда у сантиметрах.

Сорт панчішно – шкарпеткових виробів визначають за зовнішніми ознаками і вимірюванням на столах у розправленому стані без натягування.

До зовнішнього вигляду вимоги залежать від способу виробництва і виду

пряжі або ниток.

В залежності від якості сировини і в’язання, відхиленнях у вимірюваннях поділяють на 1 і 2 сорт. Сорт пари встановлюють по виробу нижчої якості.

Панчішно – шкарпеткові товари маркують етикетками, які прикріплюють

на верхній частині борта або на лицьовій стороні миска. У підслідники її

вкладають.

На етикетках вказують найменування і місцезнаходження виробника, номер

артикула, сорт, розмір, стандарт, та інколи дату виготовлення і товарний знак.

Панчішно – шкарпеткові товари упаковують у конверти з паперу або полімерного матеріала. Від 10 до 50 конвертів вкладають у коробки або пачки які маркують ярликами. В ярликах вказують товарний знак, найменування та місцезнаходження виробника, найменування вироба, артикул, розмір, сорт, кількість виробів, колір, дату випуску (місячи, рік ), стандарт. Ярлики виробів 2 сорту повинні мати синю смугу або рамку.

Для транспортування пачки (коробки) вкладають у картонні або дерев’яні

ящики. На кожному ящику незмиваємою фарбою позначають номер упакованого місця, вагу брутто (кг), дату упаковки. На кожне упаковане та опломбоване місце складають супроводжуючий документ, а в ящик вкладають упаковочний лист з даними ідентичними супроводжувальному документу.

Панчішно – шкарпеткові вироби зберігають у сухих складських приміщеннях з відносною вологою до 65 % захищаючи від прямих сонячних променів.

4. Рукавички і рукавиці

За формою, конструкцією, використаним матеріалом, оздобленню та кольору вони повинні відповідати призначенню. Форма і конструкція забезпечують хороше облягання. Зимові вироби повинні мати хороші теплозахисні властивості.

Рукавички і рукавиці виготовляють з різноманітної сировини з різним характером оздоблення. Вони класифікуються за такими ознаками :

• за оздобленням: гладкофарбовані, відбілені, строкатов’язані. набивні;

• за статтю і віку споживачів: чоловічі, жіночі, дитячі;

• за сезоном носки: зимові , демісезонні, літні (рукавиці бувають тільки зимовими ) ;

• за призначенням: повсякденні, спортивні;

• за способом виготовлення: шиті і в’язані .

Їх виготовляють трьох типів: рукавички на п ять пальців, рукавички на два пальці та рукавиці на один палець.

Розмір виробів визначають величиною обхвату кисті руки у сантиметрах виміряною посередині між основами великого і вказівного пальців.

Вироби випускають таких розмірів:

• дитячі:

рукавички кроєні та в’язані: 14, 16, 18;

рукавиці кроєні та в’язані: 11, 12, 13, 14, 16, 18;

• чоловічі:

рукавиці та рукавички: 18, 20, 22, 24, 26, 28;

• жіночі:

рукавиці та рукавички: 16, 17, 18, 19, 20.

Сорочки, панчохи і колготи складають на картонному вкладиші та вкладають у пакет з полімерної плівки. Швейні вироби упаковують в папір. Головні убори упаковують у картонні коробки.

Для міжміських перевезень використовують ящики дерев яні , з гофрованого картону або мішки з синтетичних матеріалів. Якщо вироби вкладають у дерев яні ящики без споживчої тари, то їх вистилають папером.

Зберігають швейні та трикотажні вироби у сухих опалюваних приміщеннях при температурі +10….+40˚С, відносній вологості повітря 50…70%, на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів, 0,5 м від джерел світла та зовнішніх стін складів, 0,2 м від підлоги.

При зберіганні захищати від дії прямих сонячних променів, від пошкодження міллю та гризунами.

Верхній одяг зберігають у підвішеному стані , в вироби у споживній тарі, коробках або пачках – на стелажах.

Питання для самоконтролю:

1. Чим визначається функціональна досконалість одягу?

2. Головні розмірні ознаки одягу.

3. У якому порядку наводять позначення розмірів при маркуванні готового одягу?

4. Види білизни за призначенням.

5. Як позначають розмір виробів бюстгальтерної групи?

6. Як встановлюється сортність комплектних одежних виробів?

7. Як позначають розмір колготок?

8. Як визначають розмір панчішно – шкарпеткових виробів?

9. Чим відрізняються рукавиці від рукавичок?