6.4. Риболовні товари.

Вони поділяються на гачкові, сіткові та допоміжні.

Гачкові риболовні снасті бувають з вудлищами та безвудлищними. До вудлищових відносіть: вудки поплавочні, вудки нахлистові, вудки донні, спінінги тощо. Вудлища бувають бамбуковими, склопластиковими або металевими цільними та складними довжиною від 60 см (зимові) до 5,5м (літні).

Їх оснащують жилкою (капронове моноволокно діаметром до 1,4 мм), крученими або плетеними нитками, гачками різних розмірів (номерів), поплавками (зимовими і літніми), грузилами, спінінговими котушками (інерційними і безінерційними).

Сітки поділяються на неводи, волоки (рос. бредень), рачниці тощо. Допоміжні риболовні товари створюють зручності на рибалці (підсака, садок, пешня, мотильниця тощо) та забезпечують умови зберігання і транспортування (сумки, чохли для вудок і спінінгів, коробки тощо).

6.5. Музичні товари.

За характером коливань звуки поділяются на прості (шуми) та музичні.

Музичні звуки – суворо періодичні (гармонічні) коливання у діапазоні від 16 до 4500 Гц. Музичні звуки характеризуються висотою (тоном) і тембром. Висота (тон) звука визначається частотою коливань. Тембр – відтінок звука, що характеризується певними термінами: м‘який, різкий, співучий тощо.

Одна з найважливіших характеристик музичних інструментів – тембр звучання (звук певної висоти різних музичних інструментів відрізняється своїм відтінком, бо він має крім основного тона обертони (певну кількість гармонік).

Звукоряд музичного інструменту – звуки розташовані по висоті у певному порядку. Діапазон музичного інструменту – кількість звуків від найнижчого тону до найвищого. Повний діапазон включає 88 ступенів звуків, з яких періодично повторювані сім ступеней мають назви: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Кожний восьмий звук утворений подвоєнням частоти коливань називають октавним. Октава складається з семи основних і п‘яти додаткових звуків. Весь звукоряд (повний діапазон) поділяють на сім повних і дві неповних октави. У порядку підвищення висоти звука октави називають: субконтроктава (неповна), контроктава, велика октава, мала, перша, друга, третя, четверта, п‘ята (неповна).

Музичні інструменти за видом джерела звуку поділяють на:

- струнні: щипкові (гітара, балалайка, мандоліна, домра, арфа, гуслі, дудари тощо); смичкові (скрипка повномірна та маломірна, віолончель повномірна та маломірна, контрабас повномірний і маломірний); клавішні (піаніно кабінетні та малогабаритні, рояль кабінетний і концертний);

- язичкові: гармонь, баян, акордеон, губна гармошка;

- духові. За способом збудження коливань повітряного стовпа поділяються на амбушорні (всі мідні інструменти), лабіальні та лінгвальні (язичкові): амбушорні поділяються на оркестрові (альт, тенор, баритон, бас, валторна тощо) та сигнальні (горн сигнальний, фанфара, мисливський рожок тощо); лабіальні поділяються на флейту та Бема флейту велику; лінгвальні – кларнет, гобой, фагот, саксофон;

- ударні: перепончасті (барабан, бубен, тамбурін тощо), самозвучащі (тарілки оркестрові, кастаньєти тощо), пластинчаті (ксілофон, металофон, цимбали тощо);

- ударно-клавішні: звук утворюється клавішно-молоточковим механізмом. Піаніно призначені для музикантів-аматорів і бувають на 7 та 7¹/₄ октави.

Рояль призначений для концертного виконання музикантами-професіоналами. Класифікуються за довжиною корпусу (великі концертні 2700 ... 3000 мм, малі концертні 2400 ... 2600 мм, салонні 2000 ... 2300 мм, великі кабінетні 1700 ... 1900 мм, малі концертні 1500 ... 1650 мм, мініатюрні менше 1500 мм) та діапазону звучання 7 октав (85 клавіш) та 7¹/₄ октав (88 клавіш);

- адаптизовані: електрогітари (акустичні, напівакустичні та неакустичні);

- електронні (мають широкі можливості, здатні синтезувати нові звуки та автоматично відтворювати складні музичні твори): одноголосні імітують звуки духових і смичкових інструментів (терменвокс, сонар, віолена тощо), багатоголосні одно- і багатоклавіатурні.