3.1.1 Види і деталі взуття
Специфічна особливість сучасного взуття полягає у його диференціації до різнохарактерної діяльності людини. Взуття виконує як службові функції так і функції прикрас. Вимоги до властивостей взуття залежать від його призначення.
Конструкція взуття характеризується формою, кількістю, взаємним розташуванням і характером скріпленні окремих деталей. У відповідності з розташуванням виділяють деталі верха і низа взуття, які, в свою чергу, поділяються на зовнішні, внутрішні та проміжні. Деталі взуття відрізняються значною різноманітністю по кількості, формі, розташуванню та характеру їх взаємного розташування (рис.3.5) .
Рис. 3.5 Конструкція чоловічого хромового рантового ботинка.
1 – носок, 2 – союзка, 3 – берца, 4 – задинка, 5 – задній зовнішній ремінь, 6 – язичок, 7 – закріпка, 8 – підошва, 9 – рант, 10 – підбора, 11 – основна підкладка, 12 – підблочник, 13 – штаферка, 14 – внутрішній ремінь, 15 – боковинка, 16 – міжпідкладочна союзка, 17 – устілка, 18 – задник, 19 – підносок, 20 – підп‘яточник, 21 – простилка, 22 – геленок.
Вид взуття визначається, як правило конструкцією верха. Основними видовими групами побутового взуття являються чоботи, чобітки, ботинки, напівботинки і туфлі. До легкого взуття відносять літні відкриті туфлі, опанки, сандалії, сандалети, чув’яки, спортивні, кімнатні та дорожні туфлі.
Чоботи за конструкцією верху поділяються на прикройні та витяжні. Витяжні виготовляють тільки за спецзамовлення. Прикроєні чобітки за характером взаємного розташування халяв і передів бувають: з передами настроченими на халяви, з халявами настроченими на переди та з второченими передами. В залежності від матеріалів передів і халяв та їх товщини чоботи виготовляють з різними по конструкції і матеріалам підкладками.
Чоботи мають високі халяви. У витяжних чобіт весь верх сформований з однієї деталі.
Чобітки (рис.3.6) відзначаються мінливою висотою халяв. Вони бувають масовими і модельними. Для їх виготовлення використовують всі видів матеріалів, різні методи скріплення деталей та різну висоту підборів.
Рис. 3.6 Чобітки.
Ботинки (рис.3.7) за конструкцією верха поділяють на групи з урахуванням великої кількості ознак з яких найважливішими вважаються: спосіб закріплення взуття на нозі, характер взаємного розташування деталей та їх форма, наявність або відсутність підкладки. Для їх виготовлення використовують всі види матеріалів та різні методи скріплення деталей.
Рис. 3.7 Ботинки.
Напівботинки (рис.3.8) мають передній відкритий розріз берців які з’єднуються шнурками та більшу висоту розташування верхніх частин берців відносно верхніх задніх країв п’яточної частини. Виготовляють з різних видів матеріалів і використовують різні методи скріплення деталей.
Рис. 3.8 Напівботинки.
Туфлі (рис.3.9) мають меншу висоту і більш відкритий верх. Спосіб закріплення на нозі в значній мірі визначає конструкцію верха, зовнішній вид, зручність експлуатації тощо.
Ступінь
відкритості визначається як смаком
споживача, так і призначення туфель. По
кількості та формі зовнішніх деталей
туфлі різко відрізняються між собою.
Рис. 3.9 Туфлі.
1 – закриті на шнурках; 2 – напівзакриті; 3 – закритий носок і п‘ятка та відкритою перейменою частиною; 4 – відкритий носок і п‘ятка та задня частина утримуюча стрічка; 5 – верх з окремих стрічок.
Опанки (рис.3.10) – різновид жіночих туфель ручної роботи і бортового кріплення стрічкою з шкіри або інших матеріалів. Бувають масовими і модельними. Модельні опанки виділяються складністю деталей верха.
Рис. 3.10 Опанки.
Сандалії та сандалети (рис.3.11) . Сандалії закріплюються на нозі одним або двома ремінцями на пряжках. Союзки сандалій мають декоративну декорацію. Їх виготовляють сандальним методом кріплення підошви, без підносків, без устілок з жорсткими задниками. Для деталей верха використовують тільки кольорові шкіри.
Сандалети часто називають літніми напівботинками або туфлями. Їх випускають з конструкцією верху близькою до конструкції верха напівботинок або до конструкції верха туфель. Вони мають устілки, жорсткі задники. Кріплення підошви здійснюють неточними методами – напівсандальним або рантовим.
Рис. 3.11 Сандалети.
Чув’яки, спортивні та дорожні туфлі (рис.3.12) близькі за призначенням, але відрізняються конструкцією верха. Чу’яки виготовляють гладкими, фігурного кроя з жорсткими задниками різних методів кріплення підошв.
Спортивні туфлі за конструкцією і матеріалом близькі до чув’яків. Відрізняються обов’язковим переднім накладним ременем з розрізом і відсутністю жорстких задників.
Дорожні туфлі поділяються на гладкі та з оздобленням. Характерна особливість – легкість і компактність. Підбори, жорсткі задники і підноски не використовують.
Рис.
3.13 Кімнатні туфлі.
Кімнатні туфлі (рис.3.13) відрізняються різноманітністю конструкцій верха, ступенем відкритості, декоративними елементами, висотою і формою підборів. Для їх виготовлення використовують різні матеріали. Асортимент кімнатного взуття визначається статево-віковим призначенням.