- •1.Особливості становища людини в світі і необхідність її самовизначення.
- •2.Закон єдності і боротьби протилежностей.
- •1.Пізнання, як відображення дійсності.
- •2.Функції філософії
- •1.Світогляд: поняття, структура, класифікація.
- •2.Особливості української філософії.
- •1.Філософські вчення про істину.
- •2.Філософська думка давньої Індії
- •1.Особливості історичного виникнення філософії.
- •2.Ціннісні виміри людського життя.
- •1.Роль практики в процесі пізнання.
- •2.Поняття матерії.
- •1.Проблема щастя в людському житті.
- •2. Закон заперечення заперечення
- •1.Фактори формування людської свідомості
- •2. Поняття Відродження, риси
- •1.Поняття суспільства у філософії
- •2.Філософська думка Давнього Китаю
- •1.Філософська думка античного світу.
- •2.Походження людини – як філософська категорія
- •1.Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського середньовіччя.
- •2.Методи пізнання на теоретичному рівні.
- •1. Сенс людського життя.
- •1. Основні напрямки філософії епохи раннього середньовіччя.
- •2. Поняття розвитку.
- •1.Філософські погляди г. Сковороди.
- •2. Основне питання філософії.
- •1.Філософія французького просвітництва.
- •2.Єдність матерії,руху,простору,часу.
- •3 Точки зору типів руху:
- •1.Простір і час – форми існування матерії.
- •1.Емпіризм, раціоналізм,як методи пізнання.
- •2.Глобальні проблеми сучасності. Шляхи їх вирішення.
- •1.Свідомість.Виникнення.Суспільна природа.
- •1.Закон переходу кількісних змін в якісні.
- •2. Об’єктивна, відносна та абсолютна істина.
- •2.Загальні методи пізнання.
- •2.Функції філософії
- •1.Сутність принципу універсального зв’язку.
1.Поняття суспільства у філософії
Перш за все ми звертаємо увагу на багатозначність поняття "суспільство". Існує концепція, що суспільство - це частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись за законами природи /натуралістична трактовка, теорія соціального дарвінізму - де головне в суспільстві - боротьба видів або класів , виживання сильних /. Друга концепція - феноменологічна - суспільство розглядається як середовище людини з її суперечливими зв'язками і відносинами. Третя концепція - це соціальна форма руху матерії, яка мав спеціальний статус і свої особливості. Основною категорією цього статусу є наявність суспільного буття, що розвивається під егідою людини. Четверта концепція - суспільство - це людство в цілому, це історично визначений спосіб існування і спілкування людей в їх сукупності. Існує ще і теологічне тлумачення, яке трактує суспільство, як результат божественного творіння. Найбільш доцільно поняття суспільства розглядати не як конгломерат сукупності людей та творених ними суспільних діянь, а як цілісну систему історично визначених форм суспільних відносин, що складаються в процесі діяльності людей по приведенню природи і власного життя у відповідність до своїх потреб. Але мало сказати, що суспільство - це система. До цього слід додати, що наявність розумних людей в ньому перетворює систему на живий, вічно рухомий і відновлюваний механізм, який має свій початок, розвиток, занепад і перехід до нового ступеня; тобто розглядати феномен суспільства ми повинні завжди діалектично.
Сутність принципу універсального зв’язку.
Суть принципу універсального зв’язку полягає в тому, що матеріальні предмети та явища світу не існують абсолютно знеособлено, у відриві одне від одного, а пов’язані між собою та взаємодіють.
У цій взаємодії матеріальні об’єкти взаємовпливають одне на одного, викликаючи зміни, що зумовлюють виникнення та зникнення об’єктів, їх взаємоперетворення. Пон7яття зв’язку означає таке відношення між матеріальними об’єктами, при яких зміни одних супроводжуються іншими.
Оскільки усі явища світу знаходяться в русі і зміні, то в них не можуть змінюватись їх зв’язки, які між собою так і зі світом у цілому.
Існуючі зміни і зв’язки дуже складні та різноманітні. На відміну від метофізики, яка спрощено розуміє існуючий у світі зв'язок і зводить його до одного з його видів (найчастіше до механічної взаємодії), діалектика визнає якісно – різноманітні зв’язки. Предметом діалектики є вивчення універсальних зв’язків, буття і свідомості, якими є:
Внутрішні
Зовнішні
Прямі
Генетичні
Опосередковані
Науку цікавлять універсальні зв’язки, які стають законом. Законом називається загальний, істотний та відносно стійкий причино-наслідковий зв'язок. Саме такий зв'язок називається універсальним.
№10.
Матеріальна основа суспільства.
Перш за все ми звертаємо увагу на багатозначність поняття "суспільство". Існує концепція, що суспільство - це частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись за законами природи /натуралістична трактовка , теорія соціального дарвінізму - де головне в суспільстві - боротьба видів або класів , виживання сильних /. Друга концепція - феноменологічна - суспільство розглядається як середовище людини з її суперечливими зв'язками і відносинами. Третя концепція - це соціальна форма руху матерії, яка мав спеціальний статус і свої особливості. Основною категорією цього статусу є наявність суспільного буття, що розвивається під егідою людини. Четверта концепція - суспільство - це людство в цілому, це історично визначений спосіб існування і спілкування людей в їх сукупності. Існує ще і теологічне тлумачення, яке трактує суспільство, як результат божественного творіння. Найбільш доцільно поняття суспільства розглядати не як конгломерат сукупності людей та творених ними суспільних діянь, а як цілісну систему історично визначених форм суспільних відносин, що складаються в процесі діяльності людей по приведенню природи і власного життя у відповідність до своїх потреб. Але мало сказати, що суспільство - це система. До цього слід додати, що наявність розумних людей в ньому перетворює систему на живий, вічно рухомий і відновлюваний механізм, який має свій початок, розвиток, занепад і перехід до нового ступеня; тобто розглядати феномен суспільства ми повинні завжди діалектично.