1.Емпіризм, раціоналізм,як методи пізнання.

Свідомість належить людині,але людська свідомість неможлива без знань.Між тим ніякі знання не даються людинні при народженні.Вони здобуваються людиною в результаті процесу пізнання.Вся практика людства,вся історія розвитку самого процесу пізнання є вирішальним свідченням про можливості людини здобути їй знання про світ та його закони.

Пізнання- процес безкінечний,те що вже пізнано людством є краплиною в океані того,що доведеться пізнати в майбутньому. Пізнане завжди обмежене,доступне ж пізнанню-обмежене.Пізнання-осмислене відображення дійсності у свідомості людини з метою осягнення її законів і використання їх в практичній діяльності людини.Метод- сукупність певних правил,способів,норм наукового пізнання і практичної діяльності;це система принципів і вимог,які орієнтують дослідника у вирішенні завдання дослідженням у певній сфері діяльності повного результату.Засновниками методів пізнання були – Фр.Бекон(емпіризм),Р.Декарт(раціоналізм).

За масштабами застосування розрізняють такі методи пізнання:

1.Філософські(гранично-загальні):вони застосовуються і в науковому,і в інш.видах пізнання;

2.Загальнонаукові – це спостереження,експеримент,моделювання та ін..;

3.Частково-наукові – методи,що використовуються в окремих науках(в суспільствознавстві – метод анкетування;фізика – метод мічених атомів)..

Всі методи мають такі властивості:

• Чіткість(загальнозрозумілість)

• Детермінованість(відсутність необґрунтованості в застосуванні того чи ін. принципу /пояснення застосування будь-якого принципу);

• Підпорядкованістпеввній меті;

• Результативність(надійність);

• Здатність давати результат з найменшою тратою часу та засобів;

Методи наукового пізнання:

Розрізнять 2 рівні: -емпіричний(знання отримане з чуттєвого досвіду,з деякою раціональною обробкою властивостей і відносин,що пізнаються)) і теоретичний або раціоналістичний(знання,отримані шляхом абстрактного мислення,через використання розуму;він полягає у мисленному відокремлені з усіх ознак суттєвих,найістотніших)

На кожному рівні(емпіричному чи теоретичному) використовуються свій,певні методи пізнання.

Методи емпіричного рівня:

1.Спостереження(планомірне,цілеспрямоване сприйняття об’єктів,їх властивостей,зв’язків в природних умовах або в умовах експерименту з метою пізнання об’єкту,що досліджується).

2.Експеримент(дослідження явищ шляхом активного впливу на них з допомогою створених нових умов ,що відповідають меті дослідження).

3.Опис.

4.Вимірювання(певна система фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуванного об’єкту за допомогою вимірюв. приладів та апаратів).

5.Моделювання(вивчення об’єкта,оригіналу,шляхом створення та дослідження його копії,моделі,яка за своїми властивостями ,в деякому роді,відтворює властивості об’єкта,що досліджується).

6.Комп`ютерне моделювання .

Методи теорет.рівня(раціоналізму):

-аналіз(розчленування об’єкта на складові для всебічного його вивчення);

-синтез( об’єднання раніше відділених частин об’єкта в одне ціле);

-абстрагування(метод відволікання від деяких властивостей об’єкта і одночасне зосередження уваги на ті,які є основним предметом наук.дослідж.);

-узагальнення(метод,що фіксує загальні ознаки і властивості певної групи об’єктів )

- індукція(спосіб встановл. обґрунтованості припущення чи гіпотези;коли на підставі знань про окреме,робиться висновок про загальне).

- дедукція(опираючись на загальні принципи логічним шляхом з одних положень виводяться інші нові знання про окреме – від загального до одиничного).

- історичний м.

- логічний м.(батько логіки - Арістотель).