Процес петлетворення на основов’язальних машинах з язичковими голками

Замикання. Голки піднімаються, старі петлі затримуються від підйому силою відтяжки трикотажу або платинами і переходять з язичків на стер­жень голок. В цей час вушкова гребінка з нитками основи рухається пара­лельно голечниці за спинками голок (зсув за голками, початок прокладен­ня).

Прокладення. Вушкова гребінка прокачується і проводить нитки основи на передню сторону голок (прокачка вперед), після чого вона рухається знову паралельно голечниці перед голками (зсув перед голками). Далі гре­бінка прокачується назад і закінчує прокладання ниток на голки.

Винесення. Голки опускаються, нитки підходять під крючок.

Пресування. Голки опускаються, старі петлі закривають язички, вико­нується операція нанесення , після якої йде операція з'єднання.

Скидання, кулірування і формування виконується під час опускання голки нижче відбійної площини, що створюється відбійним гребнем.

Рис. 14. Процес петлетворення на основов’язальних машинах з язичковими голками

Робочі органи основов’язальних машин рухаються одночасно (фронтально). Фронтальний рух вони отримують через важільну передачу від кулаків, ексцентриків або кривошипів, які розмішуються на. головному валу машини. Таким чином одержують рух голечниця, платини, прес.

Вушкові гребінки, які мають два види руху (прокачку і зсув), рух прокачки отримують, як і всі інші робочі органи.

Рух зсуву вушкові гребінки отримують від візерункотворного механізма - механізма зсуву гребінок.

Рух передається від ланцюгового барабана або нарізного диска.

Двоплечий важіль вільно сидить на осі (2), що закріплена на крон­штейні (3). Нижнє плече важеля закінчується роликом (4), який щільно прилягає до диска або ланцюга (5). Верхнє плече важеля (6) через тягу зв’язана з вушковою гребінкою. Ланцюг набирається плашками, плашки ма­ють носик (1), вилку (2) і поле (3). Під час з'єднання носик одної пла­шки входить у вилку другої і закріплюється шпилькою, яка проходить крізь отвір. Плашки мають різну висоту і нумеруються цифрами 0,1,2,3 і т.д. Різниця висот двох суміжних по номерам плашок відповідає зсуву гребін­ки на один крок голки.

Плашки набираються по номерам у визначеній послідовності в залеж­ності від переплетення.

В залежності від величини зсуву вушковин за голками на машині ство­рюються різні види переплетень.

Так, коли нитка основи прокладається на ту ж саму голку, в’яжеться ланцюжок. Коли нитка основи прокладається по черзі на дві сусідні гол­ки отримуємо трико. Коли кожна нитка основи буде по черзі прокладатися на багато голок із зміщенням на один крок в’яжеться переплетення атлас.

Графічний і аналітичний запис основов’язального переплетення

Ряди основов’язаного трикотажу позначають рядами точок і лічбу ве­дуть знизу уверх. Петельні стовпчики позначають справа наліво почина­ючи з цифри 0. В той же час точки означають у графічному запису голки. Кожна голка створює свій петельний стовпчик.

Графічний запис показує послідовність прокладення ниток гребінкою в кожному петельному ряду і виконується знизу уверх. Кладку на голку зображують другою зверху точки, а кладку за голкою - знизу точки.

Аналітичний запис, який робиться на основі графічного, показує тіль­ки кладки на голки. Вона складається завжди знизу уверх починаючи з нижнього (першого) ряду. Запис виконується і читається зверху униз.

Кожний номер міжголкового проміжку відповідає номер плашки візерун­кового ланцюга. Тому аналітичний запис показує які номера плашок необхідно поєднувати для того, щоб гребінка прокладала нитки основи у відповід­ності з заданим переплетенням.

Зсув вушкових гребінок за голками часто виконують в два прийоми. Такий зсув зветься тритактнім на відміну від двотактного. Це робиться для більш сталої роботи візерункового механізму, для того щоб зменши­ти стрибки ролика при переході його з одної плашки на другу, особливо, коли сусідні плашки значно відрізняються своєю висотою.