- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Поняття про органи петлетворення
- •Суть процесу петлетворення
- •Процес петлетворення трикотажним способом
- •Процес петлетворення при в’язальному способі на язичкових голках
- •Поняття про клас в’язальної машини
- •Поняття про протяжність системи петлетворення
- •Особливості основов’язального процесу петлетворення
- •Процес петлетворення на основов’язальних машинах з крючковими голками
- •Основов’язальний процес петлетворення на пазових голках
- •Процес петлетворення на основов’язальних машинах з язичковими голками
- •Графічний і аналітичний запис основов’язального переплетення
- •Особливості процесів петлетворення на двофонтурних машинах. Поняття про подвійний трикотаж
- •Трикотажно-в’язальний спосіб петлетворення з розподілом
- •В’язальний послідовний спосіб петлетворення
- •В’язальний спосіб петлетворення з розподілом
- •Процес петлетворення на двофонтурних основов'язальних машинах з язичковими голками (рашель-машинах)
- •Будова і властивості трикотажу Класифікація переплетень трикотажу
- •Класифікація переплетень трикотажу
- •Геометричні параметри трикотажу
- •Поняття про стан трикотажу, форми та геометричні моделі петель
- •Особливості будови та властивості одинарного кулірного трикотажу переплетень гладь
- •Розрахунок параметрів одинарного кулірного трикотажу переплетення гладь
- •Розтяжність трикотажу переплетення гладь та його геометричні моделі у розтягнутому стані
- •Геометричні моделі розтягнутого трикотажу
- •Міцність трикотажу
- •Розпускальність трикотажу
- •Закручуваність трикотажу
- •Орієнтація петельних стовпчиків і рядів у полотні
- •Трикотаж переплетення ластик
- •Розпускальність
- •Закручуваність
- •Орієнтація петельних стовпчиків і рядів у полотні
- •Ширина ластика
- •Щільність ластика
- •Коефіцієнт співвідношення густини
- •Розрахунок параметрів трикотажу переплетення ластик
- •Розтяжність ластика
- •Міцність
- •Трикотаж переплетення двовиворітна гладь
- •Особливості структури і властивості трикотажу головних основов'язаних переплетень
- •Графічний і аналітичний записи основов'язаних переплетень
- •Ланцюжок
- •Особливості будови і властивостей трикотажу похідних переплетень Трикотаж переплетення похідна гладь
- •Трикотаж переплетення дволастик (інтерлок)
- •Трикотаж одинарних похідних переплетень трико і атлас
- •Двогребінкові основов'язані переплетення
- •Трикотаж подвійних похідних переплетень трико і атлас
- •Аналіз операцій петлетворення
- •Замикання
Особливості основов’язального процесу петлетворення
На основов’язальних машинах (вертілках) послідовність операцій процесу петлетворення така ж сама, як при в’язальному способі. Відмінність полягає в тому, що на кожну голку прокладається своя нитка основи, і один ряд створюється багатьма нитками.
Прокладення нитки виконується індивідуальними нитководами-вушковими гребінками. Нитки, що заправленні у вушковини гребінки, прокладаються на голки шляхом прокачки їх між головками голок і зсуву перед голками і за голками.
Під час прокладання нитки голки знаходяться у позиції замикання. З вихідної позиції (за спинками голок) вушковини гребінки виконують спочатку зсув уздовж фронту голок за спинками голок (зсув за голками), далі прокачуються між головками голок (прокачка), далі виконують зсув перед голками і знову прокачуються між голками, повертаючись у вихідне становище. В наслідок цього кожна голка обвивається ниткою основи.
Зсув перед голками дорівнює одному кроку голки крім кіперних переплетень. Зсув за спинками голок може дорівнювати одному чи декілька крокам голки, що залежить від переплетення. Трико-зсув за голками дорівнює одному кроку голки, сукно-двом, шарме-трьом і т.д.
Основов’язальні машини можуть бути з крючковими, язичковими та пазовими голками.
Процес петлетворення на основов’язальних машинах з крючковими голками
На основов’язальних машинах голки жорстко закріплені у рухомій голечниці. Таким чином, всі голки рухаються не послідовно, а разом, також, як і інші робочі органи машини.
Замикання. Голки піднімаються вгору - старі петлі утримуються в горловинах платин.
Прокладення. Вушкова гребінка виконує зсув за спинками голок, прокачку, зсув перед голками і знов прокачку.
На крючкових голках нитка спочатку прокладається на крючок голки, далі голка піднімається і нитка сходить на стержень голки. Нитки не можуть зразу прокладатися на стержні голок, тому що голки мають найбільшу товщину на відрізку чаші. Внаслідок цього на цих відрізках важко проводити вушковину з нитками. Товщина голки зменшується в напрямку до її голки, де буде найбільша відстань між сусідніми голками.
Рис. 12. Схема основов’язального процесу петлетворення на машинах з крючковими голками
Крім того, треба мати на увазі, що на голки мають прокладатися тільки ті відрізки нитки, які йдуть від старих петель до вушковин. Тому під час прокачки центр отвору вушковини не повинен проходити нижче верхньої точки головки голки. При надмірному опусканні вушковин між голками на голки можуть бути прокладені й ті відрізки ниток, що йдуть від вушковин.
Винесення. Після переходу прокладеної нитки з крючка на стержень голки на голці розмішуються дві петлі: стара в горловині платини і нова над платиною перед крючком голки. Тепер голки опускаються, нова петля (прокладена нитка) переходить під крючок голки. Стара петля затримується в горловині платини і наближається до нової. В цей момент жало крючка має бути між мисиками платин, щоб забезпечити надійність попадання нової петлі під крючок голки.
Пресування. Прес пресує голки і закриває вхід під крючок старим петлям. При дальшому опусканні голок старі петлі переміщуються на крючки (виконується операція нанесення).
З метою скорочення просування крючків голок вздовж преса платини відходять назад і пересувають старі петлі угору.
Голки опускаються доти, поки старі петлі не зіткнуться з новими – з’єднання.
Кулірування і скидання – голки опускаються нижче верхньої кромки черевця платини (відбійної площини). Старі петлі затримуються біля відбійної площини. Голки продовжують опускатись, платини знову висуваються вперед, внаслідок чого старі і нові петлі попадають в горловини платин. В цей момент мисики платин проходять в проміжок між сусідніми нитками основи. Нова петля протягується крізь стару - кулірування, формування.
Відтягнення виконується платинами, які продовжують висуватися вперед і своїми горловинами відтягують нові петлі.
Особливістю основов’язального способу петлетворення є те, що при цьому способі, в порівнянні з в’язальним, створюються більш сприятливі умови для виконання операції скидання. Під час опускання голок відрізок нитки, що йде до вушковини, буде вже зігнутим в головці голки.
Друга особливість полягав в тому, що довжина нитки в петлі обумовлюється натягом нитки основи і петель трикотажу. Чим більша сила відтягнення старих петель, тим більший розмір нової петлі. Із збільшенням натягу нитки основи погіршуються умови для перетяжки з ниток основи у петлі, що формується, і довжина нитки в петлі буде зменшуватись.