- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Поняття про органи петлетворення
- •Суть процесу петлетворення
- •Процес петлетворення трикотажним способом
- •Процес петлетворення при в’язальному способі на язичкових голках
- •Поняття про клас в’язальної машини
- •Поняття про протяжність системи петлетворення
- •Особливості основов’язального процесу петлетворення
- •Процес петлетворення на основов’язальних машинах з крючковими голками
- •Основов’язальний процес петлетворення на пазових голках
- •Процес петлетворення на основов’язальних машинах з язичковими голками
- •Графічний і аналітичний запис основов’язального переплетення
- •Особливості процесів петлетворення на двофонтурних машинах. Поняття про подвійний трикотаж
- •Трикотажно-в’язальний спосіб петлетворення з розподілом
- •В’язальний послідовний спосіб петлетворення
- •В’язальний спосіб петлетворення з розподілом
- •Процес петлетворення на двофонтурних основов'язальних машинах з язичковими голками (рашель-машинах)
- •Будова і властивості трикотажу Класифікація переплетень трикотажу
- •Класифікація переплетень трикотажу
- •Геометричні параметри трикотажу
- •Поняття про стан трикотажу, форми та геометричні моделі петель
- •Особливості будови та властивості одинарного кулірного трикотажу переплетень гладь
- •Розрахунок параметрів одинарного кулірного трикотажу переплетення гладь
- •Розтяжність трикотажу переплетення гладь та його геометричні моделі у розтягнутому стані
- •Геометричні моделі розтягнутого трикотажу
- •Міцність трикотажу
- •Розпускальність трикотажу
- •Закручуваність трикотажу
- •Орієнтація петельних стовпчиків і рядів у полотні
- •Трикотаж переплетення ластик
- •Розпускальність
- •Закручуваність
- •Орієнтація петельних стовпчиків і рядів у полотні
- •Ширина ластика
- •Щільність ластика
- •Коефіцієнт співвідношення густини
- •Розрахунок параметрів трикотажу переплетення ластик
- •Розтяжність ластика
- •Міцність
- •Трикотаж переплетення двовиворітна гладь
- •Особливості структури і властивості трикотажу головних основов'язаних переплетень
- •Графічний і аналітичний записи основов'язаних переплетень
- •Ланцюжок
- •Особливості будови і властивостей трикотажу похідних переплетень Трикотаж переплетення похідна гладь
- •Трикотаж переплетення дволастик (інтерлок)
- •Трикотаж одинарних похідних переплетень трико і атлас
- •Двогребінкові основов'язані переплетення
- •Трикотаж подвійних похідних переплетень трико і атлас
- •Аналіз операцій петлетворення
- •Замикання
Міцність трикотажу
Міцність трикотажу визначається значенням розривного навантаження віднесене до однієї петлі. Розривне навантаження можна розрахувати, користуючись геометричною моделлю розтягнутого трикотажу.
В загальному вигляді розривне навантаження під час одноосьового розтягнення трикотажу може бути визначено за допомогою формули
,
де ĝ – середнє розривне навантаження нитки при стандартній затискній довжині (500 мм);
Нр - коефіцієнт нерівноти при визначенні міцності нитки;
х - коефіцієнт, що враховує змінювання міцності нитки при малій затискній довжині;
λ – коефіцієнт, що враховує втрату міцності нити при випробванні її петлею;
п - кількість ниток у петлі, що чинять опір розриву при розтягненні;
сosαі – ступінь орієнтації відрізків нитки, що чинить опір розриву.
Розривне навантаження для стрічки трикотажу при одноосьовому розтягненні, n:
де m - кількість петель у робочій ширині стрічки;
Рп - розривне навантаження, що приходиться на одну петлю, n;
η - коефіцієнт неоднорідності розриву петель у зразку, що залежить від способу випробування, форми, розміру, робочої ширини та затискної довжини пробної стрічки.
Для стандартних прямокутних зразків η=0,6÷0,9.
Для гладі розривне навантаження, віднесене до однієї петлі, дорівнює при розтягненні уздовж:
При розтягненні у ширину:
Розпускальність трикотажу
Зразок трикотажу переплетення гладь, вирізаний з полотна, легко розпускається як у напрякму в'язання, так і зворотному. Гладь зі суцільнов’язаними краями розпускається тільки у напрямку зворотному в'язанню.
У випадку руйнування нитки у петлі трикотаж переплетення гладь розпускається вздовж петельних стовпчиків. Це явище зветься спуском петель.
Спуск петель відбувається тільки при умові визволення остова петлі від кінців обірваної нитки Н1 та Н2 у петлі П3, а також при умові прикладання до трикотажу розтяжного зусилля Р.
Ступінь розпускальності гладі залежить від навантаження, прикладеного до трикотажу, коефіцієнта тертя між нитками, цупкості (жорсткості) нитки, модуля петлі та способів обробки трикотажу.
Спуск петель гладі особливо виявляється у панчішно-шкарпеткових виробах та інших виробах, що мають обтягнуту форму, особливо ті, що вироблені з ниток з незначним коефіцієнтом тертя.
Розпускальність гладі - її головний недолік.
Рис. 22. Спуск петель в полотні переплетення гладь
Закручуваність трикотажу
Закручуваність країв трикотажу переплетення гладь спричиняється пружністю ниток, що зігнуті у петлі і намагаються випрямитися.
З рис. видно, що зігнуті дуги петель 1-1, 2-2, 3-3 і т.д. намагаються випрямитися і спричиняють закручуваність на виворотну сторону трикотажу, розрізаного вздовж петельного ряду. Петлі трикотажу, розрізаного вздовж петельного стовпчика, намагаються випрямитися і спричиняють закручуваність на лицьову сторону трикотажу.
Закручуваність трикотажу переплетення гладь є негативною властивістю трикотажу, тому що ускладнює процес шиття виробів з трикотажу. З метою усунення закручуваності трикотаж перед розкроєм піддається каландруванню або термофіксації.
Рис. 23. Переріз гладі по петельному ряду Рис. 24. Переріз гладі по петельному
стовпчику