- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Поняття про органи петлетворення
- •Суть процесу петлетворення
- •Процес петлетворення трикотажним способом
- •Процес петлетворення при в’язальному способі на язичкових голках
- •Поняття про клас в’язальної машини
- •Поняття про протяжність системи петлетворення
- •Особливості основов’язального процесу петлетворення
- •Процес петлетворення на основов’язальних машинах з крючковими голками
- •Основов’язальний процес петлетворення на пазових голках
- •Процес петлетворення на основов’язальних машинах з язичковими голками
- •Графічний і аналітичний запис основов’язального переплетення
- •Особливості процесів петлетворення на двофонтурних машинах. Поняття про подвійний трикотаж
- •Трикотажно-в’язальний спосіб петлетворення з розподілом
- •В’язальний послідовний спосіб петлетворення
- •В’язальний спосіб петлетворення з розподілом
- •Процес петлетворення на двофонтурних основов'язальних машинах з язичковими голками (рашель-машинах)
- •Будова і властивості трикотажу Класифікація переплетень трикотажу
- •Класифікація переплетень трикотажу
- •Геометричні параметри трикотажу
- •Поняття про стан трикотажу, форми та геометричні моделі петель
- •Особливості будови та властивості одинарного кулірного трикотажу переплетень гладь
- •Розрахунок параметрів одинарного кулірного трикотажу переплетення гладь
- •Розтяжність трикотажу переплетення гладь та його геометричні моделі у розтягнутому стані
- •Геометричні моделі розтягнутого трикотажу
- •Міцність трикотажу
- •Розпускальність трикотажу
- •Закручуваність трикотажу
- •Орієнтація петельних стовпчиків і рядів у полотні
- •Трикотаж переплетення ластик
- •Розпускальність
- •Закручуваність
- •Орієнтація петельних стовпчиків і рядів у полотні
- •Ширина ластика
- •Щільність ластика
- •Коефіцієнт співвідношення густини
- •Розрахунок параметрів трикотажу переплетення ластик
- •Розтяжність ластика
- •Міцність
- •Трикотаж переплетення двовиворітна гладь
- •Особливості структури і властивості трикотажу головних основов'язаних переплетень
- •Графічний і аналітичний записи основов'язаних переплетень
- •Ланцюжок
- •Особливості будови і властивостей трикотажу похідних переплетень Трикотаж переплетення похідна гладь
- •Трикотаж переплетення дволастик (інтерлок)
- •Трикотаж одинарних похідних переплетень трико і атлас
- •Двогребінкові основов'язані переплетення
- •Трикотаж подвійних похідних переплетень трико і атлас
- •Аналіз операцій петлетворення
- •Замикання
Геометричні параметри трикотажу
Нитки, з яких утворюються петлі трикотажу характеризують товщиною. Нитка може бути у вільному і сильно стиснтому стані.
Якщо нитка перебуває у вільному стані, її товщина дорівнює розрахунковому діаметру:
Товщина нитки, що знаходиться у сильно стиснутому стані, дорівнює умовному діаметру:
де Т- лінійна густина нитки, текс;
δ – об’ємна густина нитки, г/см3;
γ - густина речовини нитки, г/см3.
Значення δ і γ для текстильних ниток можна знайти у підручниках та довідниках.
Наприклад, для:
пряжі бавовняної |
γ = 1,52 г/см3 |
δ = 0,75÷0,85 г/см3 |
пряжі вовняної |
γ = 1,32 г/см3 |
δ = 0,5÷0,6 г/см3 |
ниток віскозних |
γ = 1,5÷1,53 г/см3 |
δ = 0,7÷0,8 г/см3 |
ацетатних |
γ = 1,3÷1,33 г/см3 |
δ = 0,6÷0,8 г/см3 |
поліамідних (капронових) |
γ = 1,14÷1,15 г/см3 |
δ = 0,5÷0,7 г/см3 |
У трикотажі товщина комплексних ниток (пряжі) у різних перерізах петлі неоднакова. Нормальні перерізи ниток мають форму, близько до еліпсу, осі якого на даному відрізку петлі мають значення dа і dв. Розміри dа і dв нитки у трикотажі є змінними. Вони залежать від виду, властивостей комплексних ниток (пряжі), стану, в якому знаходиться трикотаж (нерозтягнутий чи розтягнутий), способів його обробки та розмірів петель.
Наприклад, у трикотажі з високооб’ємних комплексних ниток (пряжі), а також з комплексних ниток (пряжі) пологої крутки сплющування ниток у петлях (ступінь відхилення форми перерізу нитки від кола) більше ніж у трикотажі з ниток (пряжі) високої крутки. У трикотажі з монониток сплющування ниток у петлях незначне.
У трикотажі, виробленого з комплексних ниток поперечний переріз змінюється в залежності від ступеня деформування трикотажу в процесі виробництва та обробки трикотажу.
Як показали дослідження, взаємозв’язок між dа і dв в залежності від стану трикотажу має складний характер.
Для полегшення вивчення та прогнозування властивостей трикотажу його складну структуру представляють як геометричну модель, у якій товщина нитки має одне й те ж значення на усіх відрізках петлі, а форма поперечного перерізу нитки на усіх відрізках петлі приймається за коло.
У геометричній моделі структури трикотажу товщина нитки усереднюється: і характеризується середнім діаметром нитки d.
Значення середнього діаметру нитки можна визначати різними способами.
де d - середній діаметр нитки у геометричній моделі трикотажу;
λ, с - сталі величини, що залежать від волокнистого складу нитки або пряжі.
Наприклад, для:
-
бавовняної пряжі
λ = 1,25
віскозних ниток
λ = 1,3
ацетатних ниток
λ = 1,38
поліамідних (капронових) ниток
λ = 1,48
поліефірних (лавсанових) ниток
λ = 1,38
Для приблизних розрахунків середній діаметр нитки можна знайти, користуючись формулою
Поняття про стан трикотажу, форми та геометричні моделі петель
Трикотаж є рухливим матеріалом. Форма петель трикотажу, їх взаємне розміщення змінюються в залежності від його стану.
Трикотаж може знаходитися в рівноважному і нерівноважному станах.
Рівноважний стан такий, до якого трикотаж приходить після релаксації в ньому напруг, в тому числі і після прання. В рівноважному стані трикотаж не проявляє тенденції до зміни лінійних розмірів.
Нерівноважний (деформований) стан характеризує трикотаж на різних стадіях технологічного процесу.
Трикотажу з термопластичних волокон можна надати стійкий фіксований стан, виконуючи волого-теплову обробку, деформування і остигання.
Параметри трикотажу, що знаходиться у рівноважному або фіксованому стані, приймаються за вихідні при вивченні будови, властивостей та поведінки трикотажу в умовах експлуатації.
Практично важливим завданням є проектування таких параметрів трикотажу (l, А, В), при яких можливі відхилення стану трикотажу від рівноважного або фіксованого під час носіння, прання або чистки були б мінімальними.
Форма петлі у трикотажі залежить від багатьох факторів. Важливішими з якісних факторів є волокнистий склад ниток або пряжі, з яких виготовлений трикотаж, умови вироблення та оброблення трикотажу. Важливіші кількісні фактори, від яких залежить форма петлі у трикотажі, - довжина нитки у петлі, товщина нитки, модуль петлі. В залежності від цих факторів змінюється не тільки форма петлі, але й товщина нитки на різних її відрізках.
В кожному разі петлі трикотажу мають форму просторової кривої.
Для кожного переплетення трикотажу, в залежності від форми петлі, існує взаємозв'язок між довжиною нитки у петлі l, середнім діаметром нитки d та параметрами А і В. На сьогодні поки що не знайдений вираз, який би достатньо описував функцію l=f(А, В, d) з урахуванням можливої форми петель.
З метою полегшення вивчення та прогнозування властивостей трикотажу складну форму його петель зображують геометричною моделлю.
Нитки в геометричній моделі ідеалізуються. Приймається, що на всіх відрізках петлі нитка має однакову товщину та деформаційні властивості і нормальний переріз – коло.
Трикотаж перебуває у рівноважному стані. Для виявлення зв’язку між l та А, В, і d можна користуватися різними геометричними моделями.
Найбільш універсальний метод виявлення такого взаємозв'язку запропонував проф. О.С.Далідович. Він пропонує для даної форми петлі, що приймається за просторову криву, а в окремих випадках - за плоску, довжину нитки в петлі виражати рівнянням:
(1)
де х, у, z - постійні коефіцієнти для прийнятої моделі петлі заданого переплетення трикотажу;
d - середній діаметр нитки в петлі, мм;
А, В – відповідно петельний крок та висота петельного ряду, мм.
Зробивши допущення, що при модулі петлі σ=15-20, зігнута у петлю нитка являється пружною і її деформація пропорційна навантаженню, проф. Далідович О.С. робить висновок, що у рівноважному стані нитка у петлі прямує досягти однакової кривизни на усіх відрізках з однаковим поперечним перерізом і зайняти найбільшу площу. З цього виходить, що основою для розрахунку параметрів петлі А і В у рівноважному стані є умова, при якій петля буде займати найбільшу площу.
Площа петлі
(2)
З рівняння (1) визначимо значення петельного кроку:
(3)
Підставивши це значення у рівняння (2), одержимо
(4)
Для того, щоб визначити значення В при максимальному значенні S, знайдемо похідну dS/dВ, прирівняємо її до 0 та вирішимо відносно В:
(5)
Так само знайдемо
Таким чином, щоб визначити петельний крок А і висоту петельного ряду В, слід прийняти для даного переплетення геометричну модель петлі, визначити рівняння довжини нитки в петлі і знайти числове значення коефіцієнтів х, у, z.