Поняття про клас в’язальної машини

Класом в’язальної машини зветься кількість голок у голечниці, яка припадає (приходиться) на прийняту одиницю довжини.

,

де К (Е) – клас машини;

t – крок голки;

L_k – прийнята одиниця довжини.

Таким чином, клас показує частоту розміщення голок у голечниці.

Одиниці довжини бувають різні. Найбільш поширена одиниця – один англійський дюйм – 25,4 мм.

По цій системі визначається клас машин: плосков’язальних, круглов’язальних, основов’язальних з крючковими та пазовими голками.

1 ½ англійських дюйма – 38,1 мм, визначається клас плосков’язальних кулірних машин (котонні);

2 англійських дюйма – 50,8 мм, визначається клас основов’язальних машин з язичковими голками (рашель-машини);

1 ½ французьких дюйма – 41,6 мм, визначається клас круглов’язальних кулірних машин (до 27 Fg);

1 французький дюйм – 27,7 мм, визначається клас круглов’язальних кулірних (до 20 Fg).

Поняття про протяжність системи петлетворення

Найпростіша система петлетворення складається з двох клинів: замикальний (підйомний) і кулірний (опускаючий). На круглов'язаль­них машинах голечниці можуть бути рухомі і нерухомі. На більшості машин голечниці рухомі. Замки в’язальної машини, що складаються з клинів, розташовані навколо голечниці. Голки розміщуються в пазах голечниці так, що на поверхню виходять п’ятки голок.

Під час обертання голечниці голки рухаються разом з голечницею і отримують рівномірний коловий рух. Крім того, від дії клинів замкової системи голки одержують зворотно-поступаль­ний рух. Траєкторія головок голок в цьому випадку буде відтворювати профіль каналу, створеного робочими кромками клинів.

Протяжність системи петлетворення залежить від висоти підйому голки і кута кулірування.

Висота підйому (h) залежить від глибини кулірування (х) і довжини язичка (l):

.

З прямокутного трикутника одержуємо:

,

де γ - кут кулірування;

L - протяжність системи петлетворення.

Звідси:

.

Таким чином, з цього виразу видно, що протяжність системи пет­летворення залежить від довжини язичка (l), глибини кулірування (х) і кута кулірування (γ). Чим більший кут кулірування, тим менша протяжність системи петлетворення.

Від протяжності системи петлетворення залежить кількість систем, які можуть бути розташовані на машині. Чим менша протяжність системи, тим більше систем має машина, тим більше рядів в’яжеться за один обо­рот голечниці, тим більшою буде продуктивність машини.

Але треба мати на увазі, що чим більше кут γ, тим більшою буде сила, яка ламає п’ятку голки. Тому механічні вимоги до кута кулірування зовсім інші. Від цього кута залежить сила удару п’ятки голки об клин при їх зуст­річі з клином.

Силу (Р), з якою клин діє на голку, розкладаємо на дві складові: вертикальну (Q) і горизонтальну (S).

де γ - кут кулірування.

Сила Q корисна, вона рухає голку вниз. Сила S шкідлива, вона може визвати полом п’ятки голки.

З приведеннях виразів видно, що із зростанням кута γ корисна сила Q зменшується, а сила S збільшується.

При проектуванні в’язальних механізмів необхідно ув’язувати ці протилежні вимоги, що пред’являються до кута кулірування.