Процес петлетворення на двофонтурних основов'язальних машинах з язичковими голками (рашель-машинах)

На двофонтурних основов'язальних машинах, незалежно від типу голок (язичкові, пазові, крючкові) процес петлетворення відбувається по черзі на кожній голечниці основов'язальним способом. Послідовність операцій і їх призначення на кожній голечниці ті ж самі, як і на однофонтурних машинах.

Для створення одного петельного ряду подвійного основов'язального трикотажу кожна голечниця повинна виконати один цикл петлетворення.

По способу сумісництва циклів петлетворення, що виконуються кожною з голечниць, розрізняють машини двох типів.

В машинах першого типу кожний петельний ряд трикотажу на кожній голечниці створюється за один оберт головного валу. Траєкторії переміщень голечниць на таких машинах не перетинаються.

В машинах другого типу з метою підвищення продуктивності траєкторії переміщення голечниць перетинаються. В цьому випадку один петельний ряд трикотажу на кожній голечниці створюється за половину оберту головного валу машини. Такі машини отримали назву двоциклових.

Рис. 18. Схема петлетворення на двофонтурній основов’язальній машині (рашель-машині)

На рис.18 показано взаємне розташування петлетверних органів двоконтурної рашель - машини: голки одної і другої голечниці, вушковини, відбійні зуб'я.

п.1. Замикання. Голки (Г1) піднімаються. Старі петлі утримуються від підйому силою відтяжки трикотажу. Цьому підйому також перешкоджають старі петлі С2, що утримуються головками голок Г2. На нових рашель-машинах старі петлі утримуються від підйому платинами. Відбивна проволока не дає язичкам закритися під час входу з них старих петель.

п.2. Прокладення. Під час прокладання ниток на голки вушкові гребінки виконують:

- зсув за голками: величина зсуву обумовлюється переплетенням трикотажу, що виробляється на машині;

- прокачку (рух між головками голок);

- зсув перед голками (дорівнює одному кроку голки);

- прокачку зворотну за спинки голок.

Під час виконання зсуву перед голками (Г1) першої голечниці голки (Г2) другої голечниці піднімаються до рівня відбійної площини, ослабляючи при цьому натяг своїх петель (С2) і створюючи умови для перетяжки нитки з старої петлі в нову. Після закінчення зворотної прокачки вушкової гребінки голки (Г1) знову опускаються.

п.3. Пресування. Операція пресування виконується при дальшому опусканні голок (Г1). При цьому стара петля діє на язичок голки і закриває його. Після закінчення пресування вушкова гребінка виконує зсув за голками, що відбувається перед покладанням ниток на голки (Г2), другої голечниці. Зсув вушкової гребінки за спинками голок відбувається у проміжок між операціями пресування і скидання.

Нанесення, з'єднання, кулірування. Ці операції виконуються при дальшому опусканні голок (Г1). Стара петля утримується відбійним зубом, переміщується вздовж язичка голки до її головки і з'єднується з новою ниткою. Для виконання операції скидання необхідними умовами являються згинання нової нитки і збільшення периметра старої петлі приблизно на дві товщини нитки.

Формування. Операція формування відбувається під час опускання голок між відбійними зубцями. Довжина нитки в петлі при даній глибині кулірування залежить від натягу ниток основи і сили відтягнення полотна.

Відтягнення. Створені петлі трикотажу під час підйому голок відтягуються дією сили Q.

Далі процес повторюється в тої ж послідовності на голках другої голечниці.

Для в’язання одного петельного ряду подвійного трикотажу (на голках Г1 і Г2) вушкові гребінки виконують 6 прокачок і 4 зсуви (2 зсуви і 3 прокачки для прокладання ниток на кожну голечницю і 1 прокачку для повернення до вихідного стану перед створенням нового петельного ряду).

В процесі петлетворення на двофонтурних рашель-машинах на рівних стадіях операцій відбувається перетяжка ниток.

Перша перетяжка може здійснюватись під час виконання операції замикання.

Коли в’яжеться щільний (густий) трикотаж остов петлі (С1), проходячи розширену частину протяжки (аб чи вг). Для перетягування нитки з протяжки аб необхідно перетягувати нитку з вушкової гребінки через головку голки, що опустилася, і стінку відбійної плити, а також через остов петлі П3.

Значно легше перетягнути нитку з протяжки вг, що запозичає нитку з остова петлі (П3). Здібність петлі П3 затягуватись підвищується із зменшенням сили відтяжки полотна і коефіцієнта тертя нитки об нитку.

Перетяжка нитки під час операції замикання з старих петель попереднього петельного ряду легко виконується на двофонтурних рашель-машинах як одно-, так і двоциклових.

Друга перетяжка може відбуватися під час максимальної прокачки гребінок перед голками. Головки голок (Г1) першої голечниці в цей час повинні обов'язково піднятися над відбійною плитою, визволяючи нитки остова петлі П1. За цих умовах зайва нитка остова петлі П1 перетягнеться в ушковину. Коли натяг нитки основи досить великий, а коефіцієнт тертя нитки об нитку і сила відтяжки полотна незначні, нитка може перетягуваться не тільки з петлі П1, але й з попередніх старих петель П2 і П3. Міра затяжки старих петель буде тим більше, чим більше амплітуда прокачки гребінок.

На машинах з двоцикловими кулаками умови другої перетяжки значно гірші, ніж на машинах з одноцикловими кулаками.

Третя перетяжка відбувається під час зсуву гребінок за голками, але вона менша, ніж друга, незважаючи на те, натяг нитки основи під час зсуву збільшується.

Четверта перетяжка ниток під час виконання операцій з'єднання і скидання закінчується час формування нової петлі голками другої голечниці.

На рашель-машинах з одноцикловими кулаками під час максимального опускання голок (Г2) голки (Г1) тільки починають підніматися, в той час як на машинах з двоцикловими и кулаками під час максимального опускання голок (Г2) голки (Г1) закінчують свій підйом.

Нова петля (Пн) формується частково за рахунок перетягування нитки з протяжки (ЖЗ), що йде до старої петлі П1 протилежної голечниці.

На машинах з одноцикловими кулаками нитка легше перетягується з петлі П1 в нові петлі Пн.

На машинах з двоцикловими кулаками перетяжка нитки з остовов петлі П1 в нові петлі йде важче, тому що ці петлі (П1) в цей час знаходяться на розширеній частині голок, що піднімаються, і тому самі повинні збільшуватись, щоб забезпечити виконання операції замикання на першій голечниці.

Таким чином, умови для перетягування ниток у процесі петлетворення на двофонтурних рашель-машинах з різними типами кулаків неоднакові: вони гірші на машинах з двоцикловими кулаками, хоча ці машини мають більш високу продуктивність.

Двофонтурні основов'язальні машини з крючковими голками в європейських країнах отримала назву "СІМПЛЕКС" і випускаються в ФРН. Процес петлетворення на них відбувається по черзі на кожній голечниці.