- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Поняття про органи петлетворення
- •Суть процесу петлетворення
- •Процес петлетворення трикотажним способом
- •Процес петлетворення при в’язальному способі на язичкових голках
- •Поняття про клас в’язальної машини
- •Поняття про протяжність системи петлетворення
- •Особливості основов’язального процесу петлетворення
- •Процес петлетворення на основов’язальних машинах з крючковими голками
- •Основов’язальний процес петлетворення на пазових голках
- •Процес петлетворення на основов’язальних машинах з язичковими голками
- •Графічний і аналітичний запис основов’язального переплетення
- •Особливості процесів петлетворення на двофонтурних машинах. Поняття про подвійний трикотаж
- •Трикотажно-в’язальний спосіб петлетворення з розподілом
- •В’язальний послідовний спосіб петлетворення
- •В’язальний спосіб петлетворення з розподілом
- •Процес петлетворення на двофонтурних основов'язальних машинах з язичковими голками (рашель-машинах)
- •Будова і властивості трикотажу Класифікація переплетень трикотажу
- •Класифікація переплетень трикотажу
- •Геометричні параметри трикотажу
- •Поняття про стан трикотажу, форми та геометричні моделі петель
- •Особливості будови та властивості одинарного кулірного трикотажу переплетень гладь
- •Розрахунок параметрів одинарного кулірного трикотажу переплетення гладь
- •Розтяжність трикотажу переплетення гладь та його геометричні моделі у розтягнутому стані
- •Геометричні моделі розтягнутого трикотажу
- •Міцність трикотажу
- •Розпускальність трикотажу
- •Закручуваність трикотажу
- •Орієнтація петельних стовпчиків і рядів у полотні
- •Трикотаж переплетення ластик
- •Розпускальність
- •Закручуваність
- •Орієнтація петельних стовпчиків і рядів у полотні
- •Ширина ластика
- •Щільність ластика
- •Коефіцієнт співвідношення густини
- •Розрахунок параметрів трикотажу переплетення ластик
- •Розтяжність ластика
- •Міцність
- •Трикотаж переплетення двовиворітна гладь
- •Особливості структури і властивості трикотажу головних основов'язаних переплетень
- •Графічний і аналітичний записи основов'язаних переплетень
- •Ланцюжок
- •Особливості будови і властивостей трикотажу похідних переплетень Трикотаж переплетення похідна гладь
- •Трикотаж переплетення дволастик (інтерлок)
- •Трикотаж одинарних похідних переплетень трико і атлас
- •Двогребінкові основов'язані переплетення
- •Трикотаж подвійних похідних переплетень трико і атлас
- •Аналіз операцій петлетворення
- •Замикання
Особливості структури і властивості трикотажу головних основов'язаних переплетень
До головних основов'язаних переплетень відносяться переплетення ланцюжок, трико, атлас (одинарні і подвійні).
Графічний і аналітичний записи основов'язаних переплетень
Основов'язані переплетення відрізняються від кулірних тим, що на кожну голку прокладається своя нитка.
Рис. 29. Графічний і аналітичний записи основов’язаного трикотажу
Для графічного запису використовують прямокутну координатну сітку. Точки і хрестики координатної сітки приймають за голки.
Горизонтальний ряд точок означає голки однієї голечниці, горизонтальний ряд хрестиків - голки другої голечниці (для двофонтурних машин).
Горизонтальні ряди точок також умовно означають ряди в'язання, що виконують голечниці. Їх нумерують з лівої сторони сітки цифрами знизу угору (І, ІІ, ІІІ). Для двофонтурних машин з урахуванням того, що повний петельний ряд подвійного трикотажу утворюється внаслідок послідовної роботи двох голечниць, нумерація одного петельного ряду включає ряди точок і хрестиків.
Точки, розташовані по вертикалі, відповідають петельним стовпчикам.
Проміжки між точками знизу позначають справа наліво цифрами 0, 1, 2 і т.д. для одинарних машин і тільки парними цифрами - для двофонтурних машин з голками, що розташовані одна проти другої. Для двофонтурних основов'язаних машин, де голки голечниць розташовані у шахматному порядку, проміжки між голками кожної голечниці мають свою нумерацію для голок другої. Початок запису справа від того стовпчика точок (хрестиків), в якому розташована крайня петля рапорту, позначається як нуль.
Графічний запис виконується лінією знизу угору і являє собою схему руху нитковода (вушковини) під час вироблення одного рапорту переплетення.
Графічний запис показує послідовність прокладення ниток кожної гребінки у кожному петельному ряду.
З рис. видно, що для прокладення нитки на голку (Г1) в першому ряду вушковина робить прокачку, зсув перед голкою, знову прокачку і зсув за спинками голок.
Кладку на голку зображують дугою зверху над точкою (хрестиком), кладку під голку (за спинку голки) зображують дугою знизу точки (хрестика).
Знизу під графічним записом рядом рисок і кружків зображують схему проборки ниток основи у першу гребінку Г1.
Риски означають нитки, пробрані у вушковини, кружки - нитки, не пробрані у вушковини.
Оскільки всі нитки даної вушковини прокладаються на голки однаково, у графічному запису достатньо показати кладку тільки однієї нитки. Цю нитку у схемі проборки позначають прямокутником.
Цифровий (аналітичний) запис відповідає графічному.
При складанні цифрового запису відповідно графічному показують тільки кладки нитки на голки; кладки нитки під голки виходять у цифровому запису самі по собі.
Складання цифрового запису по графічному завжди ведуть знизу вверх, починаючи з нижнього першого ряду, тобто у порядку в'язання рядів трикотажу (цифровий запис робиться і читається зверху вниз).
При двотактній системі роботи основов'язальної машини під час в'язання одного петельного ряду виконуються два зсува_гребінки: один - перед голкою, другий - за голкою (за спинкою голки). Напрям зсуву на голки показано горизонтальною стрілкою, напрям зсуву під голки - похилою стрілкою.
При тритактній системі роботи основов'язальної машини для зменшення ударних навантажень зсув гребінки за голками розділяють на два.
Зсув перед голками завжди однаковий і дорівнює одному кроку голок (голковому кроку), зсув за голками буває різний і залежить від виду переплетення.
Відповідно цифровому запису набирають ланцюг механізму зсуву на основов'язальній машині. Ланцюг набирається плашками. Плашка має носик, вилку і шпильку. При з'єднанні носик однієї плашки входить у вилку другої і закріпляється шпилькою.
Плашки мають різну висоту і мають порядкові номери: 0, 1, 2, 3 і т.д. Різниця висот двох суміжних по номерам плашок дорівнює одному голковому кроку.
Плашки набирають по номерам у певній послідовності в залежності від переплетення.
Під час руху ланцюга, набраного плашками, рух передається через двоплечий важіль до вушкових гребінок.
Двоплечий важіль вільно сидить на осі, закріпленої на кронштейнах. Нижнє плече важеля закінчується роликом, який щільно прилягає до ланцюга. Верхній важіль тягами сполучається з гребінками.
Під час роботи машини велике значення набуває перехід ролика від одної висоти плашки до другої. Збільшення висоти може визвати відскакування гребінки. Це небезпечно, тому що після зсуву йде прокачка гребінки і вушковини можуть наскочити на голки. Це обмежує швидкість машини. Тому при великих зсувах за голками його розділяють на 2 зсуви. Цей спосіб зветься тритактним.
Під час тритактної роботи забезпечується більш плавна робота машини, що має велике значення при роботі на великих швидкостях.