Процес петлетворення при в’язальному способі на язичкових голках

Процес також розподіляється на 10 операцій, але послідовність виконання цих операцій відрізняється від трикотажного способу.

1. Замикання. Голки підіймаються. Стара петля перемішується з-під крючка, відкриває язичок голки і переходить на стержень голки нижче язичка.

2. Прокладення. Нитка прокладається нижче крючка.

3. Винесення. Голки опускаються і нитка, що прокладена, попа­дає під крючок.

4. Просування. Голки опускаються, стара петля попадає під. відкритий язичок і закриває його. Для виконання цієї операції на язичкових голках прес не потрібний.

5. Нанесення. Старі петлі просуваються по закритому язичку.

6. З’єднання. Старі петлі підходять до нової нитки, яка зна­ходиться під крючком, і стикаються з нею.

7. Кулірування. При в’язальному способі петлетворення кулірування, як самостійної операції, немає. Ця операція виконується разом з операцією скидання і формування. Стара петля не може бути ски­нута з голки, її затримує нова нитка, яка знаходиться під крючком.

8. Скидання. Може бути виконано лише після того, як нова нитка зігнеться. Стару петлю необхідно розширити на величину двох товщин нитки і подолати силу тертя між нитками старої та нової петлях.

9. Формування. Голки продовжують опускатися і протягають нову петлю крізь стару повністю. При цьому продовжується операція кулірування.

10. Відтягнення. Голки починають підійматися угору. Щоб старі петлі знову не попали на голки, вони відтягаються за спинку голок.

Таким чином, процес петлетворення при в’язальному способі також має 10 операцій. Але послідовність виконання операцій відрізняється від трикотажного способу. При трикотажному способі після про­кладання нитки виконується операція кулірування, яка виконується як окрема операція, попередньої підготовки нитки до створення но­вої петлі. /3 операція/. При в’язальному способі операція кулірування поєднується з операцією скидання і формування, в’язальний спосіб більш продуктивний ніж трикотажний.

Рис. 10. Процес петлетворення при в’язальному способі на язичкових голками

Як приклад в’язального способу, можна розглянути процес петлетворення на в’язальній машині КО.

1. Замикання. Виконується під час підйому голок. Для того, щоб старі петлі не. підіймались слідом за голкою, старі петлі утримуються мисиком платини, яка висувається до центра циліндра.

2. Прокладення. Під час руху голки вниз крючок захоплює нитку, яка йде від нитковода, і виконує прокладення. Під час прокладення платини відходять від центра циліндра, щоб носик платини не заважав процесу петлетворення.

3. Винесення. Винесення на машині КО фактично виконується разом з прокладенням. Під час подальшого опускання голки її язичок торкається старої петлі, яка утримується від опускання підбородком платини. Підбородок платини створює відбійну площину (відбійну лінію), біля якої лежать старі петлі. Стара петля взаємодіє з язичком голки і закриває його (операція пресування).

4. Нанесення. Голки продовжують рух вниз. Старі петлі нано­сяться на закритий язичок. Цьому допомагають підбородки платин, на яких утримуються старі петлі.

5. З’єднання. Старі нетлі стикаються з новими.

6. Скидання. Голки опускається нижче відбійної площини. Голки опускаються і протягують нову петлі через стару, яка утримується підбородком платини. Чим нижче відносно відбійної площини опуститься голка, тим більше буде довжина нитки в петлі і менше щільність трикотажу. Для зміни довжини нитки в петлі змінюють положення кулірного клина відносно відбійної площини (опускають чи піднімають), або змінюється положення відбійної площини. Перший спосіб застосовується значно частіше.

7. Відтягнення. Суть цієї операції – в заведенні створеної петлі за спинки голок. Відтягнення виконується горловинами платин. Причому підбородки платин, діючи на трикотажне полотно, відводять від зони в’язання і старі петлі. Виконанню цієї операції допомагає відтяжний механізм.

Рис. 11. Процес петлетворення на круглов’язальній машині типу КО

Слід звернути увагу також на те, що процес петлетворення на язичкових голках не потребує преса, пресування відбувається зак­риттям язичка голки, який повертається навколо осі під дією старої петлі.

Таким чином, платини в процесі петлетворення виконують таку роль:

1. Утримують старі петлі під час замикання.

2. Створюють відбійну площину, біля якої лежать старі петлі і по відношенню до якої відбувається формування нових петель.

3. Виконують відтягнення сформованих петель за спинки голок.

Машини з язичковими голками можуть бути з платинами і без платин. В машинах без платин відбійна площина створюється торцями перегородок голкових пазів, які звуться відбій ними зуб’ями.

Під час замикання на таких машинах (без платин) старі петлі утримуються біля відбійної площини силою відтягнення трикотажу, що створюється відтяжним механізмом.