Поняття про органи петлетворення

До петлетвірних органів належать; голка, платина, прес, нитконаправляч, нитковод.

Голки, в залежності від їх конструкції, можуть бути крючкові, язичкові і складені (пазові і трубчасті).

В крючкових голках (рис. 3) розрізняють стержень 1, крючок 2, жало 3, чашу 4, горбовинку крючка, головку крючка 5, п'ятку 6. Проміжок між жалом і чашею крючка зветься зівом. При закриванні крючкової голки кінець її пружного крючка входить в чашу. Чаша – заглиблення у стержні. При виготовленні чашу видавлюють, тому периметр стержня у чаші збільшений.

В язичкових голках (рис. 4) розрізняють стержень 1, крючок 2, язичок 3, вісь язичка 4, п’ятку 5.

Особливістю язичкових голок є наявність язичка, який вільно повертається на осі і закриває крючок голки при сході з неї старої петлі. На кінці язичка знаходиться чаша, яка забезпечує щільне прилягання язичка до крючка.

Складені голки (рис. 5) мають стержень 1 з крючком 5 і п’яткою 6, поздовжній паз 2, замикач 3 з п’яткою 4. Пазові голки відрізняються від крючкових і язичкових способом закривання (пресування) крючка голки. В даному разі крючок закривається кінцем замикача, що вільно переміщається в поздовжньому пазу голки.

В залежності від призначення, пазові голки можуть мати різну конструкцію. Але принцип дії той же самий.

Рисунок 3 - Крючкова голка	Рисунок 4 - Язичкова голка	Рисунок 5 – Складена голка

Платини (рис. 6), що приймають участь у процесі петлетворення, мають різне призначення. Вони бувають кулірні, розподільні, скидальні. Вони штампуються зі стальної стрічки і відрізняються конфігурацією. Платини мають горловину 1, якою згинається нитка, мисик 2, підбородок 3, п'ятку 4.

Нитковод служить для прокладання нитки на голки.

Рисунок 6 - Платини трикотажних машин

Суть процесу петлетворення

В’язальні машини бувають з крючковими, язичковими або складеними голками.

Розглянемо процес в’язання на машинах з крючковими голками (рис.7). Зробимо припущення, що на голках вже є початкові петлі С₁, С₂, С₃ (старі петлі). Процес петлетворення починається з того, що старі петлі переміщаються з-під крючків на стержні голок (рис. 7, а). Далі на голки прокладається нова нитка Н (рис. 7, а). Після прокладення нова нитка Н згинається (рис. 7, б). Таким чином, на голках розміщуються старі петлі С₁, С₂, С₃ і витки Н₁, Н₂, Н₃ нової нитки, яка зігнута і підготовлена для створення з неї нових петель. Далі витки нової нитки Н₁, Н₂, Н₃ переміщуються під крючки голок (рис. 7, в), а старі – на крючки голок (рис. 7, г). Для цього крючки голок закриваються, старі петлі переміщуються по крючках і скидаються з голок на витки зігнутої нової нитки, утворюючи нові петлі.

а	б		в
г		д
Рисунок 7 - Схема процесу петлетворення на машинах з крючковими голками

Для того, щоб почати в’язання, необхідно, щоб на кожній голці або хоч би на половині голок були вже створені початкові петлі. На перших в’язальних машинах ці петлі одержували способом обвивання голок ниткою. Ця нитка створювала так звані старі петлі. На сучасних в’язальних машинах початкові петлі одержують прокладенням нитки не на кожну голку, а через одну.