Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

Київський національний університет технологій та дизайну

ОСНОВИ ТЕОРІЇ В'ЯЗАННЯ

Конспект лекцій

Для студентів напрямку 6.0918 «Легка промисловість»

спеціальності 7.091803 «Технологія і дизайн тканин і трикотажу»

КИЇВ 2009

УДК 677.025

Основи теорії в’язання: Конспект лекцій для студентів напрямку 6.0918 «Легка промисловість», спеціальності 7.091803 «Технологія і дизайн тканин і трикотажу»/ упор. Л.О. Крилова

Упорядники: Л.О. Крилова, проф., к.т.н.

Загальне поняття про трикотаж

Трикотаж - це полотно, головним елементом структури якого є петля. Петля - це відрізок зігнутої нитки замкнутого контура.

В деяких видах трикотажу поряд з петлями в структуру трикота­жу можуть бути введені протяжки і накиди. Крім того, структуру трикотажу можуть доповнювати відрізки ниток, що не створюють петель, протяжок і накидів. З'єднання елементів петельної структури у визначеній послідовності створює трикотаж. Послідовність розташування, взаємозв'язок цих елементів, тип з'єднання залежить від переплетення.

Переплетення разом з видом ниток, з яких виготовлений трикотаж, є найбільш важливою якісною характеристикою, від якої залежать властивості трикотажу.

Трикотаж може бути кулірний і основов'язаний.

Кулірний (рис. 1) – це такий трикотаж, в якому петлі з'єднуються між собою по горизонталі (поперек трикотажу), утворюючи петельний ряд. Тобто кулірний – це такий трикотаж, в якому петлі ряду утворені згинанням однієї тієї ж самої нитки.

Основов'язаний (рис. 2) – це трикотаж, в якому одна нитка утворює послідовно по одній чи дві петлі в кожному ряду. Для утворення одного петельного ряду треба мати систему ниток, яка називається основою. Тобто петельний ряд утворюється багатьма нитками.

Відрізки петель бв і де називаються петельними палочками, відрізки вгд і еж з – дугами (рис.1).

а	б
Рисунок 1 - Петлі кулірного трикотажу а – лицьовий бік, б – виворітний бік			Рисунок 2 - Петлі основов’язаного трикотажу

Дуга, що з’єднує дві сусідні палочки зверху (вгд), називається голковою дугою. Дуга, що з’єднує палочки знизу (в одному петельному ряду в кулірному трикотажі чи в різних петельних рядах в основов’язаному трикотажі), називається платинною дугою чи протяжкою (ежз).

Дві палочки петлі, з’єднані голковою дугою, утворюють остов петлі (бвгде). Петлі, розташовані горизонтально (поперек трикотажу), утворюють петельний ряд. Петлі, що послідовно нанизані одна на одну уздовж трикотажу, утворюють петельний стовпчик.

Треба відрізняти лицьовий і виворітний боки трикотажу. На лицьовому боці петельні палочки розташовані зверху і перекривають дуги, а на виворотньому – дуги петель або протяжки перекривають палочки (рис.1).

Протяжки, що з’єднують остови петель, можуть перехрещуватись або не перехрещуватись між собою. Петлі з протяжками, що перехрещуються, називаються закритими, а петлі, з протяжками, що не перехрещуються, - відкритими.

Важливими параметрами структури трикотажу є такі.

Довжина нитки в петлі l – це середня довжина відрізка нитки в мм, що використовується для створення однієї петлі трикотажу. Довжина нитки в петлі визначається експериментально або методом розрахунку.

Петельний крок А (рис.1,2) – це відстань між двома суміжними петлями (між однойменними точками суміжних петель) по лінії петельного ряду.

Висота петельного ряду В (рис.1,2) – це відстань між двома суміжними петлями (між однойменними точками суміжних петель) по лінії петельного стовпчика.

А і В вимірюються в мм.

Кількість петельних стовпчиків на одиницю довжини (100 мм) – щільність по горизонталі N_с:

(1.1)

Кількість петельних рядів на одиницю довжини (100 мм) – щільність по вертикалі N_р:

(1.2)

Товщина нитки (пряжі) характеризується лінійною густотою, Т, текс

(1.3)

де m – маса нитки, г;

L – довжина нитки, км.

Лінійна густина Т – це маса в г, яку має нитка довжиною в один кілометр.

Якщо відома лінійна густина, можна визначити діаметр нитки, який залежить від багатьох факторів: густини речовини ниток (γ, г/см³), об’ємної густини ниток (δ, г/см³), структури ниток.

Діаметр нитки у сильно стиснутому стані – умовний діаметр d_у:

(1.4)

Діаметр нитки у вільному стані – розрахунковий діаметр d_р:

(1.5)

Середній діаметр нитки у трикотажі:

(1.6)

Діаметр нитки у трикотажі можна визначити ще й за формулою:

(1.7)

,

де λ – коефіцієнт, що залежить від волокнистого складу нитки або пряжі.

Значення δ, γ і λ для найбільш поширених текстильних ниток і пряжі наведені в табл. 1 і 2.

Таблиця 1 - Густина речовини γ і об’ємна маса δ ниток і пряжі

Нитки і пряжа	γ, г/см3	δ, г/см3
Пряжа
бавовняна	1,52	0,75-0,85
вовняна	1,32	0,5-0,6
Нитки
віскозні	1,5-1,53	0,7-0,8
мідно-аміачні	1,52	0,7-0,8
ацетатні	1,3-1,33	0,6-0,8
поліамідні (капронові)	1,14-1,15	0,5-0,7
поліефірні (лавсанові)	1,38-1,39	0,55-0,7
триацетатні	1,28-1,33	0,6-0,8
поліакріловонітрильні	1,17-1,19	0,6-0,7
поліпропіленові	0,90-0,91	0,4-0,45
еластик	1,14-1,15	0,032-0,035
поліефірні текстировані	1,38-1,39	0,04-0,06

Таблиця 2- Коефіцієнт λ, що залежить від волокнистого складу нитки або пряжі

Бавовняна пряжа невідбілена (середніх лінійних густин)	1,25
Бавовняна пряжа відбілена (середніх лінійних густин)	1,3
Бавовняна пряжа (малих лінійних густин)	1,3
Віскозні нитки	1,3
Ацетатні нитки	1,38
Триацетатні нитки	1,4
Поліамідні (капронові) нитки	1,48
Поліефірні (лавсанові) нитки	1,38

Лінійний модуль петлі – показує, скільки товщин (умовних діаметрів) нитки міститься у довжині нитки в петлі:

(1.8)

Поверхневий модуль петлі показує відношення площі однієї петлі до площі, яку займає нитка у цій петлі:

(1.9)

Об’ємний модуль петлі показує відношення об’єму, що займає одна петля, до об’єму нитки цієї петлі:

(1.10)

,

де М - товщина трикотажу.

Лінійний модуль характеризує густину трикотажу. Поверхневий модуль також характеризує густину, особливо ступінь заповнення трикотажу волокнистим матеріалом. Об’ємний модуль петлі характеризує повітропроникність трикотажу, об’ємну масу трикотажу.

Поверхнева щільність трикотажу - це маса нитки, що вміщується в одному метрі квадратному трикотажу.

Для трикотажу одинарних переплетень

(1.11)