Основов’язальний процес петлетворення на пазових голках

Робочі органи основов’язальної машини з пазовими голками: пазові голки, замикач пазової голки, вушковини гребінок, платини.

Процес петлетворення на пазових голках включає в собі тіж самі операції, що і на крючкових голках.

Відмінність полягав в тому, що пресування виконує не прес, а за­микач голки: нитка прокладається зразу ж під крючок зменшується пре­сування пазової голки.

Замикання. Пазова голка піднімається. Платини своїми мисками утримують петлі від підйому разом з голками. Одна палочка цієї петлі зв’язана із скинутою старою петлею, друга палочка зв’язана з ниткою, що йде до навоя. Вушковина виконує зсув за спинками голок (залежності від переплетення) і займає вихідну позицію для створення наступного пе­тельного ряду.

Прокладання. Вушковина виконує прокачку, зсув перед голками, прокачку за спинки голок. Під час проходження вушковини між стержнями го­лок крючок має закривати нижню половину отвору вушковин. Нитка прокладається зразу на стержень голки. Додатковий підйом голки, який ви­конують крючкові голки, тут непотрібний.

Винесення. Вушковина вже пересікла лінію стержнів голок і продов­жує рух до центра машини. Голка рухається униз. Прокладена на голки нитка утримується верхньою кромкою мисика платини і виноситься під крючок. Платина при винесенні починає переміщуватись назад, до цен­тру машини.

Пресування. Голка продовжує опускатися. Замикач піднімається на­зустріч і перекриває крючок голки. При цьому жало крючка має занури­тися у паз верхньої частини замикача. Платина продовжує рух до центра машини.

Нанесення. Платина продовжує рух до центра машини і своїм черев­цем наносить стару петлю на замикач. Вушковина продовжує рух від цен­тра машини. Голка і замикач разом рухаються вниз.

З'єднання. Голка і замикач продовжують опускатися. Коли головка голки дійде до рівня верхньої кромки черевця платини, стара петля з'єднається з нової ниткою основи, яка знаходиться під крючком голки.

Скидання. Голка разом із замикачем опускається нижче верхньої кромки чеченця платини. Стара петля скидається на нову.

Кулірування і формування здійснюються дальшим опусканням голки нижче відбійної площини, що створюється верхньою кромкою черевця пла­тини. Нова петля протягується скрізь стару.

Довжина нитки в петлі при встановленій глибині кулірування (х) визначається натягом нитки основи і силою відтяжки полотна.

Відтягнення. Виконується горловинами платин під час підйому го­лок.

Основов’язальні машини можуть бути з платинним брусом і відбійним гребнем.

Особливість процесу петлетворення на машинах з платинним брусом полягає в тому, що в процесі петлетворення старі петлі утримуються платинами від пересування разом з голками. Платини утримують трикотаж за протяжки старих петель, що з'єднують сусідні петельні стовпчики.

Рис. 13. Схема основов’язального процесу петлетворення на машинах з складеними (пазовими) голками

Однак деякі переплетення не мають протяжок, які б могли утримува­тись платинами (наприклад ланцюжок). Для одержання таких переплетень застосовують основов’язальні машини з відбійним гребнем. Такі машини звуть - рашель-машинами. Ці машини мають язичкові голки.

До петлетворних органів рашель-машини належать: язичкові голки, вушковини гребінок, відбійний гребінь, верхні платини.

На цих машинах голки рухаються в пазах між перегородками, що складають відбійний гребінь, стіпка якого утримує трикотаж під час формуван­ня петель.

Верхні платини потрібні для того, щоб утримувати трикотаж (старі петлі) під час підйому голок. На деяких рашель-машинах платин немає.

Щоб запобігти самочинне закриття язичків голок під час сходу з них старих петель, в отвір платин протягнутий відбійний дріт.