Особливості будови та властивості одинарного кулірного трикотажу переплетень гладь

На рис. 20 дається геометрична модель кулірного трикотажу переплетення гладь.

Рис. 20. Геометрична модель трикотажу переплетення гладь

Довжина нитки у петлі для такої моделі складається з суми відрізків та дуг:

Приймаємо, що проекція дуг аб, вгд та еж на площину представляє частини кола з діаметром D, а відрізки бв і де рівні між собою. Якщо не зважати на нахил петельних паличок

де В - висота петельного ряду, мм.

Тоді

(1)

З мал.1 видно, що

Звідси

(2)

Підставимо значення D (2) в рівняння (1)

або

Як показала практика, ця формула з достатньою для практичних розрахунків точністю виражає довжину нитки у петлі для каландрованого (обробленого, відгладженого) трикотажу.

Коефіцієнт співвідношення щільностей С=В/А для гладі з урахуванням гіпотез, прийнятих при виведенні співвідношення С=х/у дорівнює С=1,57/2=0,785.

Якщо враховувати нахил петельних паличок, тоді петельну палочку можна розглянути як гіпотенузу трикутника івд (мал.1) з катетами В і d:

тоді .

Але й ця формула теж не враховує, що петля є просторова крива. Дійсний взаємозв’язок між величинами l, А, В, d для прийнятої геометричної моделі петлі слід вести з урахуванням всіх трьох проекцій просторової кривої петлі. Тоді формула для визначення довжини нитки в петлі має вигляд:

(4)

де α - кут нахилу паличок, остова петлі до горизонталі;

γ - кут нахилу хорд дуги R2 до площини полота;

β - кут нахилу хорд дуги R3 до площини полотна.

Цією формулою (4) можна користуватися для розрахунків густого невідгладженого трикотажу з пружної пряжі. В практиці цією формулою практично не користуються.

Поширені також і інші геометричні моделі трикотажу переплетення гладь. Найбільш відомі з них геометричні моделі петлі з ідеалізованої нитки І.Чемберлена та Ф.Пірса.

Модель І.Чемберлена базується виходячи з аналізу максимально густого трикотажу, в якому голкові та платинні дуги петель стикаються. Такий трикотаж практично неможливо виробити на машині.

Геометрична модель петлі, запропонована Г. Ліфом і Ф. Глазкіним, складається з кіл, що переходять один в одне.

Багаторічна практика показала, що найбільш простою та універсальною і цілком прийнятою для розрахунків з достатньою для практики точністю є геометрична модель, запропонована професором О.С.Далідовичем.