книга для маши

культуру поведінки під час їжі; закріплювати знання про назви одягу, а також навички роздягання та одягання у певній послідовності.

Ігровий матеріал: ляльки, іграшковий посуд, картинки із зображенням елементів картини «Гра з лялькою».

Підготовка до гри: розгляд ілюстрації «Гра з лялькою». Ігрові ролі: мама, кухар, няня.

Хід гри

Вихователь може використовувати різні варіанти ігор із ляльками.

ТИХА ГОДИНА

Мета: закріплювати вміння конструювати просте ліжко, зас­ тилати та розстилати його; учити дбайливості та взаємодопо­ моги.

Ігрове завдання: покласти ляльку спати.

Правила гри: зробити ліжко та гарно застелити його; своєчасно покласти ляльок спати.

Ігровий матеріал: (роздавальний) по 2–3 цеглинки та 2–3 кубики для ліжка, лялька, матрац та подушка з кольорового поролону, чохли із зав’язками чи застібками з однотонного чи смуга­ стого тику; простирадло, підковдра та наволочки на застібках чи зав’язках із полотна чи ситцю з неяскравим малюнком; ковдра з фланелі чи вовни; покривало з цупкої гарної тканини.

Хід гри

Варіант І

Вихователь звертає увагу дітей на ляльок, які «сонні» та чекають на те, коли їх «покладуть спати». Разом із дітьми вихователь готує ліжка і намагається викликати у них бажання піклуватися про ляльок. Спочатку вихователь бере на себе роль «няні», а потім пропонує комусь із дітей опинитися в ролі мами або няні та застелити ліжко для сну. Решта дітей допомагають «няні» порадами, виправляють її помилки, які можуть бути як випадковими, так і навмисними.

Від імені ляльок вихователь заохочує «нянь»: «Як зручно!»; «Дякую, мені чудово!»; «Укрий мене, будь ласка, тепліше!»; «Поправ, будь ласка, подушку».

ОДЯГНЕМО ЛЯЛЬКУ НА ПРОГУЛЯНКУ

Варіант ІІ

Мета: навчати дітей відтворювати дії мами, няні та виховательки, які збирають дітей на прогулянку; закріплювати навички одягатися та роздягатися; учити дітей правильно називати одяг для різного сезону; підвести до розуміння загальних понять «одяг», «взуття».

Ігрове завдання: правильно одягнути ляльку.

Правила гри: добирати сезонний одяг; послідовно вдягати та роздягати ляльку.

Ігровий матеріал: лялька; одяг для літнього, зимового, вес­ няно-осіннього сезону; шафа та скриня для одягу; стілець; картонні площинні ляльки та одяг із цупкого паперу (для кожної дитини), які виготовили діти старшої групи; шафа — чотиригранна картонна коробка з прорізами для одягу (одна для чотирьох дітей).

Хід гри

Діти чують, що хтось стукає у двері. Вони відчиняють і бачать ляльку, яка «просить взяти її на прогулянку та показати майданчик». Діти з радістю погоджуються, але ляльку потрібно одягнути за сезоном. Де ж взяти одяг? Хтось із дітей, напевно, здогадається, що він лежить у скрині. З дозволу вихователя діти по черзі виймають одяг зі скрині, називають кожну річ, її колір, відбирають те, що необхідне ляльці саме в цей час. Діти беруть речі, обмінюються ними, з’ясовують, які саме речі одягнути. Те, що не потрібно ляльці, діти вішають до шафи. Потім діти одягають ляльку. Вона «дякує їм і пропонує разом збиратися на прогулянку».

Гру можна продовжити на майданчику.

Ляльки, одягнені відповідно до сезону, «просять узяти їх на прогулянку». Діти виносять ляльок, показують їм майданчик. Лялькам «подобається» ігровий майданчик. Разом із дітьми вихователь «учить» ляльок обережно підніматися по драбинці на гірку та спускатися з неї, ховатися від дощу та сонця під грибком, гратися в пісочнику, «плавати на човні», «літати літаком», «їздити на машині», відпочивати на лаві тощо. Намагається запитаннями та проханнями, які ставлять ляльки, створювати ситуації, що спонукали б дітей до уважного ставлення одне до одного.

В и х о в а т е л ь. А хто з нами пограється? Давайте разом погойдаємось на гойдалці. А я боюсь спускатись із гірки! Ой, я впала, дуже забилась! Як гратися в пісочнику?

Разом із дітьми вчить ляльок гратися з ними, заспокоювати одне одного. Від імені ляльки вихователь висловлює задоволення, удячність: «Як весело! Як добре разом! Завтра приходьте раніше, щоб довше погратися».

ЛЯЛЬКА ЗАХВОРІЛА

Мета: навчати дітей основних прийомів догляду за хворим; формувати чуйне, уважне ставлення до хворого; правильно користуватися лікарським приладдям відповідно до його призначення.

Ігрове завдання: вилікувати хвору ляльку.

Правила гри: полегшити страждання хворого: уважно піклуватися про нього.

Ігровий матеріал: хворі ляльки, набір «Лікар Айболить».

Хід гри

В и х о в а т е л ь. Ляльки захворіли. Хто їх вилікує? Звісно, дітей, які бажають бути лікарями, багато. В однієї

ляльки замотане горло, в іншої — подряпина на руці, у ведмедика перев’язана лапка, у жабеняти роздутий живіт тощо. Діти розмовляють із ляльками, дізнаються, що їх хвилює, повідомляють про це мамі, виховательці та друзям, радяться з ними, як саме лікувати. Ляльки, які «видужали», «дякують» дітям за увагу, піклування.

ЛЯЛЬКА ОБІДАЄ

До дітей у гості завітала лялька. Діти вітаються з нею, запрошують до столу. На столі стоїть чайний, столовий і кухонний посуд. Вихователь пропонує погодувати ляльку обідом, звертає увагу на те, що на столі стоїть різний посуд, але перед лялькою слід ставити лише те, що необхідне для обіду. По черзі діти знаходять потрібні предмети. Вихователь запитує, що це і для чого. На прохання вихователя діти знаходять усі предмети: тарілки, виделку, ложку, хлібницю; правильно їх називають і красиво розставляють на столі, не забувши постелити скатертину і поставити серветницю. Діти бажають ляльці смачного, після обіду прибирають посуд.

ПОСУД ДЛЯ ЛЯЛЬОК

Вихователь показує три ляльки: лялька-кухар стоїть біля плити, лялька-няня в халаті готує до обіду посуд, за столом сидить лялька-дівчинка. Вихователь із дітьми розглядає ляльок, повідом­ ляє про те, що вони роблять, який їм потребується посуд. На столі біля вихователя стоїть різний посуд. Показуючи предмет, вихователь говорить, як він називається. Потім запитує про цей предмет у дітей. Для підтримання інтересу можна поставити питання таким чином: «А цей посуд, напевно, нікому не потрібен?»

Після цього вихователь запитує кожного з дітей, ким би він хотів зараз бути — кухарем, нянею або дівчинкою, яка збирається обідати. Пропонує дітям самим пограти.

ПОКЛАДИ ЛЯЛЬКУ СПАТИ

Вихователь приносить ляльку і запевняє дітей, що лялька дуже втомилася і хоче спати, тому просить їх допомогти їй роздягнутися.

Діти по черзі за вказівкою вихователя знімають із ляльки одяг і, акуратно склавши його, кладуть на ляльковий стілець. Одна дитина знімає фартух, інша — сукню тощо. Вихователь керує їх діями, допомагаючи правильно скласти ту або іншу частину туалету ляльки, показуючи, як слід це зробити правильно. Коли лялька роздяглася (залишилася лише в сорочці), їй одягають капці та ведуть до ліжка. Уклавши ляльку в ліжко, вихователь повертає її набік, кладе її руки під щоку, дбайливо вкриває, ніжно пестить по голові й говорить: «Спи!» Показавши дітям, що лялька «заснула», вихователь просить їх поводитися тихо і, приклавши палець до губ, навшпиньки, разом із дітьми залишає групову кімнату, де спить лялька.

Через деякий час вихователь звертає увагу дітей на те, що лялька «прокинулася». Діти за вказівкою вихователя одягають її

упевній послідовності.

Ви х о в а т е л ь. Подивіться уважно на поличку. Ви бачите одяг? Принесіть сукню. Приміряємо сукню, якщо вона маленька, то складаємо біля ліжечка маленької ляльки. Сукню відразу одягнемо чи спочатку слід одягнути інші речі? Шукаємо для ляльок спідню білизну за розміром, а також інші речі.

Діти одягають ляльок.

Після завершення цієї гри лялька, одягнена за допомогою дітей, «вітається» з кожним, «дякує за допомогу», ласкаво «пестить» по голові, весело «танцює» для дітей, які плескають у долоні та дякують ляльці за таночок.

Під час подальшого проведення цієї гри вихователь спонукає дітей грати самостійно.

Вихователь повинен поводитися з ляльками, як із живими істотами. Якщо ляльку упускають, вихователь жаліє та заспокоює її, щоб вона «не плакала», просить дітей попестити ляльку.

На прогулянці вихователь піклується про те, щоб ляльці не було холодно, щоб вона «не замерзла»: акуратно поправляє її шапочку або шарфик.

Вихователь робить ляльок учасниками дитячого життя. Наприклад, лялька, сидячи на стільці, «дивиться», як діти займаються або їдять, хвалить того, хто швидко й акуратно їсть, хто уважний на занятті. Уранці лялька «вітається» з дітьми і «дивиться», як вони одягаються та вмиваються, а увечері, перш ніж батьки забирають дітей, ляльку роздягають і укладають у ліжко, прощаються з нею, вимикають світло і навшпиньки залишають кімнату.

ШОФЕРИ

Мета: ознайомлювати дітей із професією шофера; навчати встановлювати взаємини в грі.

Ігровий матеріал: різноманітні машини, будівельний матеріал, кермо, світлофор, кашкет регулювальника.

Підготовка до гри: спостереження за машинами на вулиці; цільові прогулянки до автопарку, бензоколонки, автогаража; розглядання картини «Автобус»; розучування вірша А. Барто «Вантажівка»; розучування гри «Горобці й автомобіль»; читання і розглядання ілюстрацій «Наша вулиця»; розглядання фотографій із серії «Маленькі шофери»; спорудження гаража з будівельного матеріалу.

Ігрові ролі: шофер.

Хід гри

Перед грою вихователь проводить спостереження за транспортом.

Під час спостереження вихователь звертає увагу дітей на різноманітність машин, на те, що саме перевозять машини.

Потім вихователь може поставити дітям такі питання:

•Які машини ви бачили на вулиці?

•Що везли машини?

•Як називається людина, яка керує машиною?

•Хто регулює рух на вулицях?

•Як пішоходи переходять вулицю? тощо.

Потім вихователь може запропонувати дітям пограти в шофе-

рів, узявши на себе роль регулювальника. Вихователь малює на землі дорогу з перехрестями і проїжджою частиною. Хлопчики- «шофери» «їдуть дорогою», тримаючись правої сторони вулиці. Дівчатка-«мами» з колясками гуляють по тротуару. Переходити дорогу дозволяється тільки на перехрестях і лише на зелене світло світлофора.

Потім вихователь пропонує дітям пограти самостійно в гру «Шофери їдуть у рейс».

Рекомендації до гри

Гру можна почати з читання розповіді «Як машина звірів катала».

В и х о в а т е л ь. Стоїть на дорозі машина — синя, кузов жовтий, колеса чорні. Гарна машина! Побачили її лісові звірі, зупинилися, дивляться. Оце, так машина! Хороша машина!

Цікава білочка підбігла ближче. Зазирнула в кузов. Немає нікого! Стрибнула білочка в кузов, а машина поїхала: уперед-назад, уперед-назад.

Під’їхала машина до зайчика, загуділа: «Бі-бі-бі!» Зайчик стрибнув у машину. І знову машина поїхала: уперед-

назад, уперед-назад.

Під’їхала машина до ведмежати, загуділа: «Бі-бі-бі!» Залізло ведмежа в кузов. Поїхала машина: уперед-назад,

уперед-назад. Білочка, зайчик і ведмежа дуже раді! Накаталися малюки, стомилися.

Першою з машини виплигнула білочка, за нею… Хто? — Зайчик. Потім вилізло… Хто? — Ведмежа.

«До побачення, синя машина! Спасибі тобі!» — закричали їй услід звірята.

Потім вихователь пропонує дітям самостійно покатати звірят у машині.

ПОЇЗДКА

Мета: учити дітей реалізовувати ігровий задум.

Ігровий матеріал: будівельний матеріал, ляльки, іграшкитварини, предмети-замінники.

Підготовка до гри: спостереження на прогулянці за транспортом: читання віршів та оповідань про транспорт; виготовлення з будівельного матеріалу машини, літака, пароплава, потягу, човна, автобуса тощо.

Ігрові ролі: машиніст, шофер, пасажир.

Хід гри

Варіант І

Ігрові дії вихователя спрямовані на дітей.

Ви х о в а т е л ь. Зараз я будуватиму щось дуже цікаве. Хто хоче мені допомагати? Принесіть, будь ласка, великі куби (модулі). Ось ці великі круги. Молодці, дякую! А зараз принесіть мені, будь ласка, багато стільчиків, вони також стануть у пригоді. Здається, усе готово, можна починати будувати. Знаєте, що я хочу вам побудувати? Машину з колесами та кузовом! Побудую машину і кататиму моїх дітлахів. Хочете, щоб я вас покатала на машині?

Вихователь будує машину і коментує свої дії. Потім запрошує дітей сісти в автомобіль.

Ви х о в а т е л ь. Усі сіли зручно? Можна заводити машину? Чик-чик, мотор вмикаю! А знаєте, куди я вас зараз повезу? До магазину за іграшками. Бі-бі! Поїхали! Чшш-ш-ш! Зупинка. Приїхали до магазину. Зараз я відчиню двері. Виходьте! Ось магазин! (Вихователь показує на шафу з іграшками, що заздалегідь роз-

ставлені та одягнені.) Багато в магазині іграшок. Вони вам подобаються? Давайте купувати іграшки.

(Діти купують іграшки і сідають у машину.)

Під час подальшого проведення гри вихователь разом із дітьми з’ясовує, куди ще можна возити дітей і навіщо.

Також вихователь може з’ясувати разом із дітьми, на якому транспорті можна їхати: на літаку, на пароплаві, на потязі, на човні, на електричці, на машині, на автобусі, на таксі.

Варіант ІІ

Вихователь залучає дітей до гри.

В и х о в а т е л ь. У мене є кермо (показує різні предмети, які можуть замінити кермо). Хто хоче поїхати на машині, отримуйте

кермо! (Звертається до кожної дитини.) Куди ти поїдеш? А що мені привезеш? Лізо, а ти куди поїдеш? Теж до магазину? Добре. А що ти мені купиш у магазині? Цукерки? А за цукерками вже Сергійко поїхав. Купи мені щось інше. Хліб? Молодець, правильно, у нас на обід хліба немає.

Рекомендації до гри

Якщо вихователь бачить, що дитина не може обрати мету, необхідно запропонувати їй свою: «Сашко, привези мені, будь ласка, цеглу. Я будуватиму будинок».

Коли діти привезуть вихователеві продукти, речі та ін., він дякує їм і пропонує поїхати будь-куди за їхнім бажанням.

Варіант ІІІ

Вихователь запрошує дітей у цікаву подорож на потязі. Діти будують «потяг» зі стільців і займають місця. Вихователь пропонує дітям запросити іграшки у подорож.

Ви х о в а т е л ь. Ведмедику, чому ти сумуєш? Ти хочеш на потязі прокататися? Зайчик, мотрійка, лялька також хочуть?

Діти допомагають іграшкам зайняти місця.

Під час «подорожі» вихователь описує дітям 2–3 уявні картинки за вікном.

Ви х о в а т е л ь. Дивіться, дивіться! Двоє маленьких козенят б’ються, буцаються. Можливо, вони граються? Ось ми вже міст переїхали. Бачите, що по річці човник пливе? Ви бачите? А зараз ми в’їхали у густий ліс. Хто тут є? А я бачу білочку. Вона стрибає по гілках, хоче наздогнати наш потяг. Та де вже їй! Ми швидко їдемо. До побачення, білочко!

(Діти і вихователь махають білочці руками.)

—Зараз ми повертаємося додому. Приїхали! Вихователь пропонує дітям вийти з вагончиків.

—Ось ми і удома. Але що це? Діти, поки ми з вами подорожували, у нас у групі хтось побував, усе порозкидав!

Діти складають іграшки.

Після прибирання іграшок вихователь і діти задоволено оглядаютьсвоюгрупу.Виховательпідбиваєпідсумоквиконаноїроботи.

—Ось тепер — у нас чисто та гарно!

ПОТЯГ

Мета: навчати дітей реалізації ігрового задуму.

Ігровий матеріал: будівельний матеріал, іграшковий потяг, картинка із зображенням потягу, кермо, чемоданчики, сумочки, ляльки, іграшки-тварини, мотрійки.

Підготовка до гри: спостереження за транспортом; екскурсія на вокзал; читання віршів і розповідей про потяг; виготовлення з будівельного матеріалу потягу, квитків, грошей; ліплення їжі, яку діти беруть із собою в дорогу.

Ігрові ролі: машиніст, пасажири.

Хід гри

Вихователь обіграє з дітьми іграшковий потяг («будівництво рейок, мосту, платформи» — викладання з будівельного матеріалу).

«На платформі» «потяг очікуватимуть мотрійки», які згодом «поїдуть» на ньому кататися.

Спочатку вихователь ознайомлює дітей із зображенням потягу на картинці, листівці. Вихователеві необхідно уважно розглянути картинку, порівняти її з іграшкою, звернути увагу дітей на найістотніше.

І, нарешті, останній етап у цій підготовці — навчання дітей рухливої гри в «потяг». При цьому повинна бути використана картинка, яку необхідно співвіднести з дітьми, які зображують «потяг», для того, щоб діти зрозуміли, що кожний із них відображує «вагон», а дитина, яка стоїть першою, — «паровоз». Рухаючись, «потяг» повинен гудіти, «обертати колеса», прискорювати, уповільнювати свій хід тощо. І лише після того, як ця рухлива гра буде засвоєна дітьми, можна братися до навчання їх сюжетної гри на цю тему.

Вихователеві необхідно приготувати кермо для «машиніста», поставити один за одним стільчики, пояснивши дітям, що це і є «потяг». Слід розсадити їх по місцях, роздавши ляльок, ведмедиків і запропонувавши «машиністові» кермо; заздалегідь показати всім дітям, як керувати потягом. Потім вихователь прощається з дітьми, а вони, у свою чергу, махають руками, і «потяг вирушає».

Рекомендації до гри

Подальше керівництво цією грою повинне бути спрямоване на її ускладнення. «Пасажири» повинні «купувати квитки», у них

з’являється мета поїздки (вони їдуть або на дачу, або, навпаки, повертаються з дачі у місто тощо). У грі з’являються ролі. Так, «касир продає квитки», «контролер їх перевіряє», «провідник розсаджує пасажирів по місцях і стежить за порядком у вагоні».

Можна також залучити дітей до виготовлення ігрових атрибутів: робити квитки, гроші, ліпити їжу, яку беруть із собою в дорогу, тощо.

Найголовніше — допомогти дітям домовитися і спільно діяти.

У ЛІКАРНІ

Мета: ознайомлювати дітей із діяльністю лікаря; закріпити назви медичних інструментів; навчати реалізації ігрового задуму.

Ігровий матеріал: фотографії, ілюстрації, картини, ляльки, іграшки-тварини, будівельні матеріали, халат і шапочка лікаря, набір медичних інструментів.

Підготовка до гри: екскурсія в аптеку та медичний кабінет дитячого садочка; ігри-заняття «Лялька захворіла», «Лісова лікарня»; перегляд мультфільму «Айболить».

Ігрові ролі: лікар, медсестра, мама, тато.

Хід гри

Гру в «лікаря» вихователь може розпочати з гри-заняття. Уранці вихователь звертає увагу дітей на те, що лялька довго не прокидається, і діти припускають, що вона, мабуть, «захворіла». Вони викликають лікаря або медсестру дитячого садочка. Лікар оглядає «хвору», ставить діагноз.

Л і к а р. Лялька застудилася, її необхідно покласти в лікарню. Спочатку зміряємо температуру! Подайте, будь ласка, термометр. Температура 38° С. Світланка хвора! Слід подивитися горло. Горло червоне. Звісно, вона застудилася.

Лікар, написавши свій висновок, просить вихователя віднести ляльку в «лікарню» (медичний кабінет).

Через декілька днів вихователь повідомляє дітям, що лялька вже «видужує» і завтра її випишуть. Можна запропонувати дітям підготувати все необхідне для зустрічі ляльки. Діти змінюють білизну на ліжку, готують нічну сорочку, на тумбочці біля ліжка ставлять чашку для води. Ляльку «виписують» із «лікарні», медсестра ще кілька разів навідується до дітей, показує, як потрібно доглядати за лялькою, не дозволяти їй пити холодну воду і ходити