книга для маши

БІБЛІОТЕКА

Мета: розвивати у дітей уміння самостійно розвивати сюжет гри; погоджувати тему; розподіляти ролі; сприяти встановленню в грі рольової взаємодії та засвоєнню рольових взаємин; формувати правильні взаємини дітей у колективі; звернути увагу на взаємини бібліотекарів, їх уважне ставлення до відвідувачів, на бережне ставлення читачів до книг; поглиблювати уявлення дітей про обслуговування бібліотекарем читачів (допомагає обрати цікаву книжку, навчає правил користування бібліотекою, книжками, видає їх дітям); виховувати бережне ставлення до книг.

БІБЛІОТЕКА

Мета: навчати дітей реалізовувати і розвивати сюжет гри; створювати інтерес до роботи в бібліотеці; ознайомлювати з правилами користування книгою; пробуджувати у дітей інтерес і любов до книг; виховувати дбайливе ставлення до них.

Ігровий матеріал: книги, формуляри.

Підготовка до гри: екскурсія до бібліотеки з подальшою бесідою; розглядання картини «Бібліотекар» із серії картин «Ким бути?»; читання твору С. Жупанина «Я — бібліотекар»; демонстрація фільму або мультфільму про бібліотеку; відкриття «Майстерні з ремонту книг»; виготовлення кишеньок у книгах і формулярів; виставка малюнків за мотивами прочитаних творів.

Ігрові ролі: бібліотекар, читачі.

Хід гри

Підготовку до гри вихователеві слід розпочати з екскурсії до бібліотеки. Під час екскурсії вихователеві необхідно показати дітям, як багато в ній є книг, у якому порядку вони містяться: акуратно стоять на полицях, не порвані, не зім’яті, підклеєні. Також слід розповісти і показати дітям, як користуватися книгою: її можна брати тільки чистими руками, не можна перегинати її, м’яти, загинати кути, слинити пальці, гортаючи сторінки, спиратися ліктем на неї, кидати тощо. Вихователь пояснює дітям, що кожну книгу повинні прочитати багато дітей. Якщо спочатку одна дитина неакуратно поводитиметься з книгою, потім ще одна, потім ще хто-небудь, книга швидко порветься, її не зможуть прочитати багато дітей, які також хочуть читати її та роздивлятися в ній картинки.

Вихователь показує і розповідає дітям, що робить бібліотекар: він видає книги, записує назву в особистий формуляр, приймає книги, стежить за їх збереженням тощо. Також потрібно оглянути з дітьми читальну залу і пояснити її призначення: товсті книги дозволяється брати для читання додому, а журнали, газети і книжки-малятка можна читати в читальному залі.

Для закріплення отриманих на екскурсії знань і вражень вихователь може провести з дітьми бесіду за картиною «Бібліотекар» із серії картин «Ким бути?», а також бесіди за листівками, малюнкам, що зображають бібліотеку, читальну залу, дітей, які читають, тощо.

У групі вихователь може запропонувати дітям започаткувати «Майстерню з ремонту книг». Діти упорядковують усі наявні книги: підклеюють їх, розгладжують пом’яті аркуші, обгортають книги, а вихователь пише на обгортках назви. Після цього вихователь може запропонувати дітям у кожну книгу вклеїти маленьку кишеньку для аркуша з назвою цієї книги і залучити до виготовлення для гри картотеки з абонементними картками.

Наступним етапом під час підготовки до гри може бути виставка малюнків дітей за мотивами прочитаних творів.

Після цього вихователь говорить дітям, що в групі можна організувати свою бібліотеку. Для цього діти повинні акуратно поставити на полицю книги, а чергові щодня стежитимуть за порядком на полиці.

Коли всі книги в групі будуть упорядковані та поставлені на полицю, вихователь разом із дітьми може прочитати твір С. Жупанина «Я — бібліотекар».

Вихователь говорить дітям, що починає працювати бібліотека, туди можна записатися всім.

У першій грі «бібліотекарем» стає вихователь. «Бібліотекар» заводить абонемент на кожного «читача», у який він вкладає формуляр із книги, перш ніж видати її «читачеві». Приймаючи книгу від «читача», «бібліотекар» уважно дивиться, чи не пошкоджена вона, не забруднена і чи не зім’ята. Під час бесіди з «читачем» «бібліотекар» запитує, про що він хоче почитати, радить узяти ту або іншу книгу. При «бібліотеці» є «читальна зала», де читають дитячі журнали, розглядають картинки.

«Бібліотекар» попереджає кожного «читача», щоб він не зім’яв книгу, коли повертатиметься з «бібліотеки додому на транспорті», радить йому прочитати цю книгу вдома «дочці» або «синові», а «дорогою додому в автобусі» тільки переглянути картинки тощо.

Наступногоразуроль«бібліотекаря»виконуєвжедитинагрупи.

Рекомендації до гри

Під час подальшого проведення гри вихователь може запропонувати дітям об’єднувати гру з іншими сюжетами (наприклад, з іграми в «Сім’ю», «Подорож», «Дитячий садочок», «Школу» тощо).

МОРЯКИ, РИБАЛКИ

Мета: активізувати інтерес дітей до праці моряків та рибалок: капітана, матросів, кока, лікаря; заохочувати їх наслідувати сміливі вчинки, відповідальне ставлення до справи; поглиблювати знання про різний водний транспорт; підвести дітей до узагальнення знань про колективний характер праці моряків на вантажних, пасажирських та риболовецьких судах; допомагати дітям

налагоджувати взаємини в спільній грі; допомогти розгорнути сюжет.

ПОДОРОЖ МОРЕМ

Мета: активізувати взаємини між членами екіпажу теплохода; учити наслідувати відповідальне ставлення до своїх обов’язків, турботу про пасажирів, а також вдячне ставлення пасажирів до членів екіпажу; учити дітей ураховувати пропозиції всіх учасників гри, цікаво висловлювати свою думку, відстоювати її та ввічливо відхиляти недоцільну пропозицію ровесників.

МОРЯКИ, РИБАЛКИ

Мета: формування вміння творчо розвивати сюжет гри; закріплювати уявлення дітей про працю дорослих на річковому вокзалі та теплоході; виховувати поважне ставлення до праці.

Ігровий матеріал: будівельний матеріал; технічні іграшки (заводні катери, теплоходи; кермо); одяг для моряків.

Підготовка до гри: екскурсія на річковий вокзал, на теплохід; бесіда з працівниками флоту; читання твору М. Маркова «Про Топку-Моряка».

Ігрові ролі: начальник порту, касир, капітан, боцман, матрос, кок, судновий лікар.

Хід гри

Ця гра є однією з улюблених. Вихователь може реалізовувати її в різних варіантах: «Подорож морем», «Подорож річкою» тощо.

У цій грі роль вихователя полягає в планомірному і систематичному повідомленні дітям відомостей про діяльність і взаємини річковиків, моряків. Перш за все, вихователь проводить екскурсію до порту, щоб закріплювати уявлення дітей про працю дорослих на річковому (морському) вокзалі, показати її значущість у житті людей міста (праця касира, продавця, чергового). Під час екскурсії діти дізнаються, що таке порт. Вихователь розповідає дітям про те, що порт — спеціальне місце для стоянки судів.

Територія порту велика. Його споруди розташовуються і на березі та на воді. Діти спостерігають за прибуттям і відправленням від причалів вантажних та пасажирських судів.

Вихователь розглядає з дітьми іграшкове судно. Діти повторюють назви окремих частин судна (борт, ніс, капітанський місток, трап, щогла). Можна також показати картину, на якій зображено роботу матросів (матрос прибирає і подає трап, прибирає на палубі, пояснює пасажирам, як зійти на причал). Вихователь звертає увагу дітей на злагодженість дій матросів, взаємодопомогу, чітке виконання всіх команд капітана, дбайливе ставлення до пасажирів.

Вихователь розповідає, що найголовніший на судні — капітан. Його вказівки виконують усі члени команди. Він стоїть на капітанському містку, що називається ходовим: звідси управляють ходом судна (повертають кермо, розташовуються всі прилади, за якими можна визначити, де знаходиться теплохід, коли берегів не видно). Капітан бачить попереду сигнальні вогні — білий і зелений. Він знає, що це йде назустріч вантажне судно. А якщо бачить тільки білий вогник, то це означає, що йде пасажирське судно. Капітан знає, якщо вдалині блимає зелений вогник — то це маяк на березі. Отже, капітан повинен знати дуже багато.

Після читання і розглядання ілюстрацій діти відповідають на питання:

•Хто головний на судні?

•Хто підпорядковується капітанові?

•Що бачить капітан із ходового містка?

•Як він дізнається, які судна йдуть назустріч?

Під час розглядання ілюстрацій, що зображають різні судна, вихователь ставить дітям питання:

•Які бувають вантажні судна?

•Що вони перевозять?

Потім діти з будівельного матеріалу можуть побудувати судна,

причали, вокзал.

Згодом вихователь може запропонувати пограти в гру самостійно. Якщо ж така пропозиція викликає утруднення, вихователь дає дітям уявлення про працю команди теплохода і про те, куди можна попливти. «Капітан» стежить за порядком на судні, чітко віддає накази, контролює їх виконання. На «теплоході» дружно працюють команди: на зупинках «боцман» керує «прибиранням на кораблі», «матроси», виконуючи його розпоряджен-

ня, старанно «миють палубу», «кок» своєчасно «годує команду», судовий «лікар» «оглядає команду» тощо.

Рекомендації до гри

Після гри вихователь разом із дітьми обговорює поведінку учасників: засоби передачі ролі, рольові взаємини, уміння дотримуватися засвоєних норм та правил (культури поведінки, дружніх колективних взаємин).

ПОШТА

Мета: розширювати і закріплювати знання дітей про різні форми поштового зв’язку: пошта, телеграф, телефон, радіо; створити ситуації, у яких активізуються знання вихованців про роботу пошти, колективний характер працівників зв’язку — взаємодопомогу, відповідальність, уважність, культуру обслуговування людей; учити добирати іграшки відповідно до ролі, що виконується; допомагати дітям налагоджувати взаємодію в груповій грі; збагачувати словник; розвивати мовлення дітей.

320 745 ігор для дошкільників

Побудова рольового діалогу

ПОШТА

Мета: навчати дітей реалізовувати і розвивати сюжет гри; розширювати і закріплювати знання дітей про різні форми поштового зв’язку: пошта, телеграф, телефон, радіо; виховувати чуйне й уважне ставлення до товаришів і близьких.

Ігровий матеріал: поштовий ящик, листівки, конверти, білий ікольоровийпапір,олівці,гроші,гаманці,дитячіжурналиігазети.

Підготовка до гри: екскурсія на пошту; бесіда з працівниками пошти, спостереження за їх працею; розглядання і читання дитячих книг: Н. Григорьєва «Ти відправив лист», А. Шейкіна «Звістки приходять так», С. Я. Маршака «Пошта»; перегляд фільму або мультфільму за темою «Пошта»; бесіда за картиною «На пошті».