книга для маши

А як скажем скок, скок, скок,— Відгадай, чий голосок!

Слова «Скок, скок, скок» проговорює тільки одна дитина, заздалегідь призначена вихователем. Коли діти вимовлять усі слова, ведучий розплющує очі й намагається відгадати, хто сказав: «Скок, скок, скок». Якщо він відгадав, то ведучим стає дитина, голос якої відгадали, і гра повторюється знову.

Рекомендації до гри

Ведучий не має права розплющувати очі, поки не завершиться вірш.

ЗАБОРОНЕНИЙ РУХ Мета: виховувати увагу, кмітливість, швидку орієнтацію.

Хід гри

Діти стають у коло на відстані витягнутих у сторони рук. Вихователь також стає з ними в коло і пропонує виконувати за ним усі рухи, за винятком «забороненого», який він сам установив. Наприклад, не можна поставити руки на пояс. Вихователь виконує різні рухи, а всі діти повторюють їх. Раптом він виконує «заборонений рух». Хто з учасників гри помилиться, той робить крок уперед або штрафується. Потім він продовжує грати.

Гра проводиться впродовж 5–6 хвилин, після чого вихователь називає дітей, які не припустилися жодної помилки.

Рекомендації до гри

Вихователь стежить за тим, щоб гравці повторювати всі вправи, крім «забороненого» руху. Штраф може бути таким: пострибати на обох ногах, як зайчик; промовити скоромовку; відгадати загадку та ін.

БЕРЕЖИ ПРЕДМЕТ

Мета: виховувати спостережливість, кмітливість та швидку реакцію.

Хід гри

Діти стоять у колі на відстані кроку одне від одного, ноги трохи розставлені, руки за спиною. Біля ніг кожної дитини — кубик

або маленький м’ячик. У центрі — ведучий, який переходить з одного місця на інше і намагається захопити будь-який кубик або м’ячик. Діти присідають, захищаючи свій предмет руками. Коли ведучому вдається взяти кубик (м’ячик) у двох-трьох дітей, то призначається новий ведучий, і гра повторюється.

Рекомендації до гри

Спочатку вихователь має призначити на роль ведучого найспритнішу дитину, потім цю роль поступово виконують усі діти. Ті, у кого забрали предмет, роблять крок назад із кола і стоять так, поки не завершиться гра.

ЧИЙ ВІНОК КРАЩИЙ

Мета: удосконалювати навички ходьби по колу; виховувати увагу та орієнтування у просторі.

Хід гри

Діти об’єднані у дві рівні групи. Кожна з них утворює коло. На слова або пісню вихователя:

Візьмемось за руки, Підемо на луки, Сплетемо віночок, Станемо в таночок! —

діти беруться за руки і йдуть по колу ліворуч. На останні слова зупиняються, піднімають руки. Вихователь у цей час продовжує:

Чий найкращий вінок, Той і піде в танок!

Після цих слів діти швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Вихователь зазначає, у якому колі діти швидко поклали руки на плечі та дотримують форми кола. Ці діти танцюють під будь-яку пісню вихователя, а решта плеще їм у долоні. Гра повторюється.

Рекомендації до гри

Вихователеві необхідно стежити за тим, щоб усі діти в колі спочатку йшли ліворуч, а під час повторення гри — праворуч, не штовхалися, не наступали на ноги одне одному.

Народні ігри

ДОВГА ЛОЗА (ДИКІ КОЗИ)

Діти затикають у землю дванадцять паличок, утворюючи так званий «лабіринт», а потім, узявшись за руки й співаючи, ходять між тими паличками.

Д і т и

У довгої лози Пасли хлопці кози,

А дівчата — козенята Та й померзли ноженята. Ой, дівоньки гожі, Кидайте ті кози,

В кривім танцю походжаймо Та ніженьки зогріваймо. Ой, кривого танцю Не виведу кінця.

Треба його виводити, Кінець йому знаходити.

ШУМ

Дівчатка беруться за руки й стають двома «ключами» одна за одною паралельно і при цьому співають:

Ой нумо, нумо, В зеленого Шума. А в нашого Шума Зеленая шуба.

Після цього обидва «ключі» утворюють коло і пробігають під «аркою» рук останніх дівчаток, а ті, пропустивши всіх, самі під своїми руками повертаються так, що їхні руки складаються навхрест­ . Таким чином, останні пари дівчаток пробігають під руками наступних пар і стають одна проти одної у дві лави, утворюючи при цьому зі своїх рук щось на зразок плоту.

Заплітаючи такий пліт, дівчатка співають:

Ой, Шум ходить по діброві, А Шумиха рибу ловить...

Ой, нумо, нумо, В зеленого Шума...

Соловейку, пташку, пташку, Чи бував ти в мачку, в мачку? Чи бачив, як на мак копають?

Діти, які сидять у колі, разом відповідають і показують руками, як «копають лопатою землю»:

Ой був я в тім садочку, Та скажу вам всю правдочку: Ось так, так копають мак!

ДРІБУШКА

Діти грають по двоє. Вони витягують уперед руки, міцно беруться за них, ноги ставлять разом і, швидко обертаючись.

Д і т и

Дрібу, дрібу, дрібушечки, Наївшися петрушечки, Наївшися лободи, Гала, гала до води!

ВАРЕНА РИБКА

Гра продовжується доти, поки хтось із дітей не одірветься з кола. Швидко рухаючись, діти приспівують:

Вареної рибки Держімося кріпко: Як хто увірветься, То і не минеться.

ПУСКАЙТЕ НАС

Діти стають так, що половина їх береться за руки, а друга половина гуртом тримається і співає: «Пускайте нас, пускайте нас за гору погуляти».

Той гурт, який узявся за руки, відповідає: «Не пустимо, не пустимо, бо близько Дунай».

Незчеплений гурт співає: «А ми мости поломимо, сами собі поїдемо за райський Дунай».

Часом замість цих слів співають знову: «Самі поїдемо» і силоміць прориваються крізь зчеплений гурт.

Д і т и

Знайшли, знайшли ми твій перстень, Хоч шукали всюди.

Як вгадаєш, у кого він, Тоді твій він буде.

ГРУШКА

Співаючи пісню, дівчатка та хлопчики беруться за руки і йдуть по колу помірним кроком, а посередині кола одна дівчинка відтворює рухами все те, про що співають.

Після завершення пісні всі підбігають до неї та смикають з усіх боків — «трясуть грушку».

Дівчинка пручається й тікає. Далі на її місце стає інша дівчинка чи хлопчик, і гра продовжується.

Ой вийду я за вороточка — Свою грушку посаджу, посаджу. Ой вийду я за вороточка — Свою грушку піділлю, піділлю. Ой вийду її за вороточка —

Моя грушка вже росте, вже росте. Ой вийду я за вороточка — Моя грушке вже цвіте, вже цвіте. Ой вийду я за вороточка — Моя грушка відцвіла, відцвіла. Ой вийду я за вороточка — Моя грушка вже паліє, паліє.

Ой вийду я за вороточка — Свою грушку потрясу, потрясу.

ПТАХИ

Учасники гри сідають у коло і кожен називає себе якимось птахом. Один із гравців говорить: «Сіла», другий запитує: «Де?» — «На гілочці». — «Полетіла». — «Хто полетів?» — «Сорока». — «Куди?» — «До зозулі». Той, хто зветься «зозулею», починає говорити спочатку, а «сорока» запитує. Коли учасник гри прослухає свою назву, його штрафують — він дає фант.

БАБКА

Учасники гри загадують одне одному загадки. Причому загадку говорять уголос, але відгадати її повинен той, хто стоїть поруч, і у свою чергу загадує загадку. Того, хто не відгадає дві-три загадки, штрафують або з нього беруть фант.

МОВЧУН

Один з учасників гри повертається обличчям до решти учасників. Діти намагаються розсмішити його, підходячи до нього, розмовляючи з ним, показуючи йому щось смішне. Коли він не втримається й засміється, то залишає гру або його штрафують (повинен заспівати, станцювати, прочитати вірш тощо). «Мовчуном» стає той, хто його розсмішив.

КУХНЯ

Кожний з учасників гри обирає собі назву серед кухонних предметів (наприклад: ніж, сито, сковорода, рогач тощо).

Один із дітей звертається до когось з учасників гри і, показуючи на різні предмети або на самого себе, запитує: «Що це у вас на носі?» Відповісти слід тільки своєю назвою. Наприклад: «Сковорідка». «Що у вас на обличчі?» — «Сковорідка». — «На чому сидите?» — «На сковорідці». Коли ж той, хто відповідає, засміється або скаже зайве слово, його штрафують (він повинен прочитати вірш, проспівати, прострибати на одній нозі тощо).

КВІТКИ В САДУ

Гравці сідають у коло, ведучий дає кожному назву квітки. Потім говорить: «Був я в саду, бачив багато квітів, тільки троянди там не було. Якої квітки там не було?» «Троянда» відповідає: «Троянда там була, не було мальви». «Мальва» відповідає: «Мальва там була, а от фіалки не було» тощо. Якщо хто-небудь забуде відповісти, він дає фант, який потрібно викупити.

РАК-НЕБОРАК

Діти кладуть дошку одним кінцем на колодки, другим — на землю і по черзі бігають на ній або ковзаються і співають:

А я рак-неборак Цівки суче, Щуконька-рибонька Догори скаче:

То в гору, то в долину.

Примітка

«Цівка» — веретенце для зсукування двох ниток докупи; «сукати таким веретенцем» називають «цівку сукати». «Рак зсукує» два вуси докупи.

РАЮ, РАЮ...

Двоє дітей беруться за руки, утворюючи «ворота», через які рядочком проходить решта дітей. Двоє останніх дітей тихесенько запитують: «Що тобі краще, яблуко чи грушка?» (голочка чи нитка тощо). Дитина стає на бік того, чию назву вона обрала. Таким чином, діти об’єднуються у дві групи й організовують змагання: міцно взявшись за руки, намагаються перетягнути одне одного на свій бік, доки якийсь ряд стане переможцем.

КІТ І МИША

У грі беруть участь усі діти групи. Вони обирають для ролі «кота» хлопчика і «миші» — дівчинку. Діти утворюють коло, піднімають руки вгору, і «миша» (яка знаходиться в колі) тікає від «кота» (поза колом). Коли «кіт» намагається проскочити за «мишею», діти опускають руки.

Адо нори, миша, до нори,

Адо золотої комори. Мишка у нірку:

— Ходи сюди.

Ащо ж то за мишка — Не втече.

Ащо ж то за котик —

Не дожене. Мишка у нірку, А котик за ніжку:

— Ходи сюди, ходи сюди!