книга для маши

ПАХНЕ ЛІТО (за твором Марії Пригари)

Декорації: лісова галявина.

Дійові особи:

Ведуча

Липа Дзвоники білі Лілові Ромашки Бджоли

В е д у ч а

На дзвінкій галявині теплим літом Заквітчалась липка першим цвітом,

Ісама страшенно здивувалась…

Ли п к а. Та невже ж таке зі мною сталось?

В е д у ч а

Зашуміли трави над землею, Здивувались також разом з нею. Забриніли дзвоники ласкаві…

Д з в о н и к и

Ой же й дух солодкий на галяві! Пелюстки у нас лілові й білі, Та чомусь ми пахнути не в силі…

Ве д у ч а. Жовтим оком дивиться ромашка… Р о м а ш к а. Від такого цвіту дихать важко!

Ве д у ч а. І радіють бджоли-медоноші…

Б д ж о л и. А для нас ці квітоньки — хороші.

Ве д у ч а. Повна липка радості і суму. Л и п к а. Через що у гаю стільки шуму?

Ве д у ч а

І ховає гілочки розквітлі, Миті в зливах, скупані у світлі. В лісі меду теплого налито: Пахне цвіт на липці.

Пахне літо.

Рекомендації до гри

Бажано, щоб вихователь провів цю гру-інсценізацію влітку під квітучою липкою.

ЧОГО В ЛІСІ НЕ ВИСТАЧАЛО (за твором Олеся Наварича)

Декорації: лісова галявина, хатки борсучків, ведмедя.

Дійові особи:

Ведуча

Борсучок

Лисиця Дикий Кабан Заєць Ведмідь Вовк 2–3 собаки

В е д у ч а. Сидить Борсучок на галявині й плаче.

Л и с и ц я (пробігає біля Борсучка). Чого, Борсучок, плачеш?

Бо р с у ч о к. Ой, біда! Заскочив у наш куток Вовк, схопив мого братика й потягнув у глухий яр.

Л и с и ц я. Вибач, Борсучок, нічим допомогти не можу, до кравчині кваплюся.

В е д у ч а. Махнула Лисиця хвостом і зникла. Спинився коло Борсучка Дикий Кабан, зарохкав…

Д и к и й К а б а н. Чого, бідолахо, плачеш?

Бо р с у ч о к. Та Вовк братика в глухий яр потягнув.

Д и к и й К а б а н. Міг би я з Вовком поговорити, але ж дітипоросятка в мене малі. Ще трапиться щось… Так що, даруй, побіжу.

Ве д у ч а. Вийшов на галявину Ведмідь із колодою меду. Кинувся до нього Борсучок.

Б о р с у ч о к. Дядечку Михайле, поможіть!

Ве д у ч а. І розповів про свою біду.

Ве д м і д ь. Ну, гаразд! Побалакаю з Вовчиськом. Тільки зачекай, занесу мед до хати.

Ве д у ч а. Повеселішав Борсучок, навіть одного разу підстрибнув від радості — братика ж порятують! Але час іде, а Ведмедя все нема та й нема. Кинувся Борсучок до ведмежого барлогу, дивиться, а господар хропе собі, двері до барлогу колодою завалив, щоб ніхто не турбував його.

Б о р с у ч о к. Усе! Кінець моєму братикові. (Плаче.)

Ве д у ч а. Аж ось стрибає Зайчик. Вислухав він Борсучка…

Р о с л и н и. Так, вона правду каже.

Св і т л а н к а. А за що їй така честь?

Сп о р и ш. То тільки з першого знайомства Кропива здається непривітною. Насправді ж від неї людям велика поміч. Ранньої весни, коли земля ще гола, кропива уже зеленіє, з неї можна варити борщ, салати готувати, бо вона багата на вітаміни.

П о д о р о ж н и к. Із кропиви тканину можна ткати, сітки плести, вірьовки вити. У деяких країнах із неї папір роблять, фарбу виготовляють.

Р о м а ш к а. А ще кропива має цілющі властивості. Листя кропиви виділяє такі речовини, які бактерії вбивають. Тому, якщо завернути свіжу рибу в листя кропиви, вона не псуватиметься.

Св і т л а н к а. Ти, Кропиво, й справді заслуговуєш, щоб тебе королевою величали.

ПО ЩИРОСТІ

(Юрій Федькович, інсценізація Л. Калуської)

Дійові особи:

Ведуча

Батько

Василько

Ве д у ч а. Один батько повернувся з міста, дає своєму синкові медівник та й каже…

Б а т ь к о. На, Васильку! Та поділися з Петриком по щирості!

Ва с и л ь к о. А то як діляться по щирості?

Б а т ь к о. Отак, синку. Як переломиш медівник, то даси більшу половину Петрикові, а собі лишиш меншу. То це й називається по щирості.

В а с и л ь к о. То дайте Петрикові медівник, хай він ділить по щирості.

СОНЕЧКО ТА ДОЩИК

(за твором П. Грабовського, інсценізація Л. Калуської)

Дійові особи:

Ведуча

Сонечко

Дощик

Ве д у ч а. Якось сонечко сказало… С о н е ч к о. Буду все собі світити!

Ве д у ч а. Почув дощик…

Д о щ и к

Пуття мало, От я краще буду лити!

С о н е ч к о. З тебе людям холод, мряка. В е д у ч а

Каже сонечко і слуха. Відрік дощик…

До щ и к. Не робота як почнеться і посуха. В е д у ч а. Зазмагались.

С о н е ч к о. Хто все плодить: груші, сливи, огірочки?

До щ и к. А без мене враз пов’януть всі городи і садочки!

В е д у ч а

Так сперечались довгенько І на тому покінчили, Щоб робити звичайненько Їм обом, як перш робили.

ВЕСНЯНА КАЗКА

(за твором Зінаїди Дещенко)

Декорації: засніжена лісова галявина.

Дійові особи:

Ведуча

Зайчик

Синичка

Сонечко

Весна

Первоцвіт

За й ч и к. Ох і надокучили мені морози та завії! Наголодувався я взимку. Кожушок геть обносився. Піду-но я Весну-красну шукати.

В е д у ч а. Назустріч Зайчикові летить Синичка.

За й ч и к. Синичко, ти всюди літаєш, усе примічаєш. Скажи, чи не зустрічала де Весну?

С и н и ч к а. Ще в нашому лісі сніги лежать, та перший струмочок сьогодні продзвенів мені, що Весна вже близько.

366 745 ігор для дошкільників

З а й ч и к (радісно підстрибнувши). То швидше ходімо їй назустріч.

В е д у ч а. І помандрували вони удвох. Аж тут викотилося на небо ясне Сонечко.

С о н е ч к о. Добридень, друзі!

С и н и ч к а і З а й ч и к. Здрастуй, любе Сонечко!

Со н е ч к о. А куди це ви поспішаєте? З а й ч и к. Весну зустрічати.

Си н и ч к а. Чи не видно тобі її згори?

Со н е ч к о. Ану, пошлю свої гінці-промінці на всі стежкидоріжки, що ведуть до лісу…

З а й ч и к (нетерпляче). Чи бачиш ти Весну?

Со н е ч к о (радісно). Ой, бачу! Ген-ген вона за високими дубами. Розсіває квіти, трави і сюди вже повертає.

На галявині з’являється Весна.

Ве с н а. Іду лісами, йду лугами, встеляю землю килимами.

Ве д у ч а. Вклонилася Весна Сонечку — й розквітнув на галявині Первоцвіт.

П е р в о ц в і т. Спасибі, Весно-красно, що розбудила мене від зимового сну.

Ве д у ч а. Вклонилася Весна вдруге — і Зайчиків кожушок став новим, гарним.

З а й ч и к. Дякую тобі, Веснонько, за таку обнову!

Усі стають довкола Весни й співають веснянку.

Література

1.Артемова Л. В. Вчися граючись. — К.: Томіріс, 1995.

2.Артемова Л. В. Колір, форма, число. — К.: Томіріс, 1997.

3.Артемова Л. В. Театралізовані ігри дошкільників. — М.: Просвещение, 1991.

4.Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Сві-

ті». — К.: Світич 2008.

5.Березіна О. М. Мовні ігри та забави. — Тернопіль: Мальва, 2006.

6.Бондаренко А. К. Дидактические игры в детском саду. — М., 1991.

7.Вільчковський Е. С. Рухливі ігри в дитячому садку. — К., 1989.

8.Дидактичні та сюжетно-рольові ігри. — Х.: ВГ «Основа», 2007.

9.Єфремова В. Система роботи з психофізичного розвитку дитини. — Тернопіль: Мандрівець, 2006.

10.Краснощекова Н. В. Сюжетно-ролевые игры. — Ростов-на-

Дону, 2008.

11.Манилюк Ю. С. Плануємо залюбки. — Тернопіль, 2006.

12.Методичні аспекти реалізації базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». — К.: Світич 2008.

13.Поніманська Т. Дошкільна виховательіка. — К.: Академви-

дав, 2006.

14.Янківська О. П. Дидактичні ігри в дитячому садку. — К., 1985.

Навчальне видання

Серія «ДНЗ. Вихователю»

745 ігор для дошкільників

Укладач Шевцова Олена Анатоліївна

Головний редактор Н. Ф. Юрченко Технічний редактор О. В. Лебєдєва

Коректор О. М. Журенко

Підписано додруку 23.11.2009. Формат 6090/16. Папір газетний. Друк офсет. Гарнітура Ньютон. Ум. друк. арк. 23,0.

Замовлення № 9–11/16–05. ТОВ «Видавнича групаОснова» 61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 66 тел. (057) 731–96–33

е-mail: office@osnova.com.ua

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.