книга для маши

ЗМІСТ

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Ігри для дітей дошкільного віку . . . . . . . . . . . . . . . 7

Дидактичні ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Дидактичні та ігрові завдання . . . . . . . . . . . 8

Правила гри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Ігрові дії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 Результат гри . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Види дидактичних ігор . . . . . . . . . . . . . . 9

Рухливі ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Народні ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Сюжетно-рольові ігри . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Формування взаємин дітей у сюжетно-рольовій грі . . 16 Рекомендації для вихователів . . . . . . . . . . . 17

Театралізовані ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Гра-драматизація . . . . . . . . . . . . . . . . 19

Етапи гри-драматизації . . . . . . . . . . . . . 20 Гра на тему літературного твору . . . . . . . . . . 21

Дидактичні ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Молодший вік (молодша група) . . . . . . . . . . . . 22

Старший вік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113

Дидактичні ігри математичного змісту . . . . . . 133 Дидактичні ігри мовленнєвого змісту . . . . . . . 146 Варіанти гри зі Звуковичками . . . . . . . . . . 146 Варіанти ігор зі Звукових справ Майстрами . . . . 148 Ігри, що допомагають визначити місце звука в слові . . 148 Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання . . . . . . . . . . . 168

Рухливі ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170

Молодший вік (молодша група) . . . . . . . . . . . 170 Рухливі ігри з ходьбою, бігом, рівновагою . . . . . 170 Рухливі ігри з повзанням і лазінням . . . . . . . 182 Рухливі ігри з киданням та ловінням предметів . . . 187 Рухливі ігри зі стрибками . . . . . . . . . . . . 189 Ігри на орієнтування в просторі . . . . . . . . . . 196

Молодший вік (середня група) . . . . . . . . . . . . 201 Рухливі ігри з ходьбою, бігом, рівновагою . . . . . 201 Рухливі ігри з повзанням і лазінням . . . . . . . 212 Рухливі ігри з киданням та ловінням предметів . . . 216 Рухливі ігри зі стрибками . . . . . . . . . . . . 219 Рухливі ігри на орієнтування в просторі . . . . . . 225

Старший вік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 229

Рухливі ігри з ходьбою, бігом, рівновагою . . . . . 229 Рухливі ігри з повзанням і лазінням . . . . . . . 239 Рухливі ігри з киданням та ловінням предметів . . . 241 Рухливі ігри зі стрибками . . . . . . . . . . . . 244 Рухливі ігри на орієнтування в просторі . . . . . . 249

Народні ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253

Сюжетно-рольові ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 267

Молодший вік (молодша група) . . . . . . . . . . . 267 Молодший вік (середня група) . . . . . . . . . . . . 287

Старший вік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 300

Театралізовані ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 333

Молодший вік (молодша група) . . . . . . . . . . . 333 молодший вік (середня група) . . . . . . . . . . . . 340

Старший вік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 353

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 367

Передмова

Гра є одним із найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання. Гру назвали «супутником дитинства», хоч у житті граються не тільки діти, але й дорослі. Дитяча гра — це діяльність, що спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, у якій дитина відображає враження від їх пізнання. Мати дитинство — це передусім мати право на розвиток власної ігрової діяльності, що є важливою складовою дитячої субкультури. Водночас гра є могутнім виховним засобом, у ній, за словами К. Ушинського, реалізується потреба людської природи.

Гра задовольняє соціальну потребу дитини в пізнаванні навколишньої дійсності й водночас дає їй змогу полинути у чарівний світ фантазії. Цей світ, вочевидь, є надзвичайно принадним, адже спонукає дітей до творення, прийняття й використання ігрових форм, для проникнення в навколишнє і осягнення його розмаїття — предметів, діяльності, стосунків, моралі.

Тому спочатку народна, а потім і офіційна педагогіка використовувала гру як засіб навчання й виховання малят. Гра допомагає донести до дітей материнську ласку, тепло, настрій та повсякденні турботи сім’ї, найважливіші життєво необхідні справи, взаємини, етичні норми суспільного оточення.

Гра як засіб навчання і виховання дітей повинна давати їм радість.

Що ж радує малюка? Нові, незнані предмети, іграшки завжди цікавлять і захоплюють дитину, спонукають її до дій із ними. Їх приємне, яскраве, різноманітне забарвлення тішить малюка.

Допитливість викликають функціональні можливості предметів та іграшок. Пізнання спочатку найпростіших, а потім складніших способів дій з іграшками та предметами задовольняє дитячу допитливість, дає дитині радість успіху.

Разом із тим дії з предметами створюють передумови для формування власне гри. Діти пізнають реальні властивості предметів, опановують способи дій із ними. Це і дає можливість використовувати предмети в уявних ситуаціях різних ігор. Наприклад, знаючи динамічні властивості будівельного матеріалу, можна створювати з нього меблі, будиночок для ляльки, гараж тощо.

Радує дитину й усмішка, тепле ставлення дорослого, який разом із нею захоплюється яскравістю барв, різноманітними можливостями предметів.

Ігри для дітей дошкільного віку

Дидактичні ігри

Усистемі навчання і виховання дошкільників активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, що розвивають спостережливість, уяву, пам’ять, мислення, мовлення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах, максимально задіюючи інтелектуальний потенціал у пізнанні світу і себе.

Дидактична гра — гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:

1)власне дидактична гра, що ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації дітей;

2)гра-заняття (гра-вправа), у якій провідна роль належить вихователеві, який є її організатором. Під час гри-заняття діти засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення).

Удидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, що, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду.

Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, забезпечує розвиток сприймання. Розвиток сенсорних здібностей

удидактичній грі відбувається разом із розвитком логічного мислення і вміння передавати думки за допомогою слів, адже

для розв’язання ігрового завдання дитині доводиться знаходити характерні ознаки предметів і явищ, порівнювати, групувати, класифікувати їх, робити висновки, узагальнення. Виконання цікавих ігрових дій і правил сприяє розвитку спостережливості, довільної уваги, швидкого і тривкого запам’ятовування.

Розв’язання дидактичного завдання формує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості.

Дидактична гра має сталу структуру, що відрізняє її з-поміж інших видів ігрової діяльності. Основними елементами, що одночасно надають їй форми навчання і гри, є дидактичні та ігрові завдання, правила, ігрові дії, результат.

Дидактичні та ігрові завдання

Кожна дидактична гра має специфічне дидактичне (навчальне) завдання, що відрізняє її від іншої. Ці завдання обумовлені передбаченим програмою навчальним і виховним впливом вихователя на дітей і можуть бути різноманітними (наприклад, із розвитку мовленнєвого спілкування — розвиток мовленнєвого апарата, зв’язного мовлення, закріплення звуковимови, уточнення і розширення словникового запасу під час ознайомлення з живою і неживою природою тощо).

Наявність дидактичного завдання (або кількох) підкреслює спрямованість навчального змісту гри на пізнавальну діяльність дітей. Дидактичні та ігрові завдання відображають взаємозв’язок навчання і гри.

Правила гри

Правила кожної дидактичної гри обумовлені її змістом та ігровим задумом, вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми, спонукають дошкільника керувати своєю поведінкою, оскільки йому часто доводиться діяти всупереч безпосередньому імпульсу.

У дидактичній грі правила є критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки.

Ігрові дії

Завдяки ігровим діям діти реалізовують свої ігрові задуми. Без підпорядкованих певним правилам дій неможлива гра.

Завдяки ігровим діям і правилам дидактичні ігри роблять навчання цікавішим, сприяють розвитку довільної уваги, формуванню передумов для глибокого опанування змісту передбаченого програмою матеріалу.

Результат гри

Результатом дидактичної гри є її фінал. Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом гри і сприймається дитиною як досягнення.

Види дидактичних ігор

У дошкільній педагогіці дидактичні ігри розрізняють за навчальним змістом, ігровими діями і правилами, організацією і стосунками дітей, роллю вихователя тощо. Ці класифікації співвідносяться зі змістом навчання і виховання:

•ігри для сенсорного виховання;

•ігри, спрямовані на ознайомлення дітей з об’єктами та явищами навколишньої дійсності;

•ігри для формування елементарних математичних уявлень;

•ігри, що сприяють мовленнєвому розвитку та ін.

Поширеною є класифікація дидактичних ігор за характером матеріалу.

1. Ігри з предметами

У таких іграх використовують дидактичні іграшки (мозаїку, кубики), реальні предмети, різноманітний природний матеріал (листя, плоди, насіння). Під час ігор із предметами та іграшками діти ознайомлюються з їх властивостями та ознаками, порівнюють, класифікують їх. Поступово їхня ігрова діяльність ускладнюється, вони починають вирізняти, об’єднувати предмети за однією ознакою (кольором, формою, призначенням), що сприяє розвитку логічного мислення.

2. Настільно-друковані ігри

Вони передбачають дії не з предметами, а з їх зображеннями. Найчастіше вони зорієнтовані на розв’язання таких ігрових

завдань: добирання картинок за схожістю (деякі види лото, парні картинки), карток-картинок під час чергового ходу (доміно); складання цілого з частин (розрізні картинки, кубики) тощо. Завдяки таким діям діти уточнюють свої уявлення; систематизують знання про навколишній світ; розвивають розумові процеси та операції, просторові орієнтації, кмітливість, увагу; формують організаторські вміння.

3. Словесні ігри

Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв’язках. У молодшому дошкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словникового запасу, формування вміння рахувати, орієнтуватися у просторі. У старшому дошкільному віці словесні ігри розвивають самостійність мислення, активізують розумову діяльність дітей. Як правило, дошкільникам доводиться описувати предмети, відгадувати їх за описом, за ознаками схожості та відмінності, групувати за властивостями, знаходити алогізми в судженнях, вигадувати власні розповіді.

На думку В. Аванесової, відповідно до характеру ігрових дій дидактичні ігри поділяють на:

•ігри-доручення (ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшкамиіпредметами:добирати,складати,роз’єднувати,з’єднувати, нанизувати та ін.);

•ігри з відшукуванням предметів (їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів);

•ігри з відгадуванням загадок (вибудовуються на з’ясуванні невідомого: «Упізнай», «Відгадай», «Що змінилось?»);

•сюжетно-рольові дидактичні ігри (ігрові дії, передбачені у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей та ін.));

•ігриуфантиабовзаборонений«штрафний»предмет(картинку) (пов’язані з цікавими для дітей ігровими моментами: скинути картку, утриматися, не вимовити забороненого слова тощо).

Рухливі ігри

Рухливі ігри — це важливий засіб усебічного виховання дітей дошкільного віку. Правильно дібрані ігри сприяють гармонійному