книга для маши

В и х о в а т е л ь (роблячи виразний жест у бік накритих ігра-

шок). Де ж знайти все необхідне для цього?

Здогадавшись, діти разом із лялькою знайдуть усе необхідне для гри. Лялька «радіє» численності потрібних їй гарних предметів. Вихователь пропонує дітям узяти на себе роль мами і тата та обставити дитячу кімнату.

Лялька «звертається» до дітей по черзі: «просить тата поставити стіл»; потім «замислюється над тим, на чому їй сидіти»; «просить когось із дітей принести стілець і зручно її посадити»; далі «просить маму знайти олівці, папір і навчати її малювати (нудно сидіти без діла)»; «засмучується, що в неї немає полиці з книжками, кімнатних рослин чи акваріуму з рибками».

Діти, відгукуючись на її прохання, бажання, натяки, виступаючи у ролі батьків, старших братів чи сестер, розставляють у кімнаті меблі, «навчають» ляльку користуватись побутовими предметами, книжками, іграшками тощо. Лялька «дякує» дітям; «запитує, що є у них удома»; «просить їй поставити такі самі меблі, дати таку саму іграшку»; «засмучується», якщо чогось бракує, «просить дітей принести потрібну їй річ на наступну гру».

Коли кімната обладнана, «лялька запрошує всіх у гості».

ХТО ДОПОМОЖЕ?

Мета: викликати у дітей бажання допомогти няні прибирати; навчати правильно називати предмети обстановки.

Ігрове завдання: прибрати кімнату для ляльки.

Правила гри: виконувати всі прохання ляльки; помічати та усувати безлад у кімнатах.

Ігровий матеріал: лялька у фартушку; її кімнати (групова, спальня); предмети для прибирання (віник, швабра, тазик, відро, м’яка ганчірка).

Хід гри

До початку гри вихователь просить дітей облаштувати для ляльки дві кімнати (групову та спальню) і розташувати їх на демонстраційному столі.

Оглянувши кімнати, «лялька дякує дітям», але помічає безлад, наприклад, недбало розставлені меблі, пил. «Засмутившись», вона «спонукає» дітей до того, щоб прибрати в лялькових кімнатах.

Діти по черзі, уявивши себе нянею, разом із лялькою охайно розставляють меблі, витирають пил. Вихователь схвалює поведінку дітей від імені ляльки: «Допоможи мені, Наталочко, вирівняти поличку для книжок. Дякую! А зараз витремо пил на ній». Доцільно непомітно порушити порядок розміщення речей і звернути увагу дітей на безлад.

Л я л ь к а. Щось стоїть не так, як потрібно. А от що, не розумію!

Ви х о в а т е л ь. Нумо, уважніше придивіться, допоможіть нашій няні (ім’я ляльки).

Вихователь створює уявні ситуації та робить відповідний жест рукою.

Ви х о в а т е л ь. О! Потрібно, перш за все, відчинити кватирку! Ось ще пил на дверцятах шафи.

Рекомендації до гри

Лялька обов’язково повинна «похвалити» дітей за допомогу, за бережливе ставлення до праці дорослих. Наприкінці гри лялька «звертає увагу дітей» на результати їхньої спільної праці — чистоту і порядок у кімнатах.

Коли всі справи завершені, лялька «запрошує» дітей погратися з нею.

ЗАПРОШУЄМО ДО ОБІДУ

Мета: закріплювати знання назв, призначення меблів та посуду для їдальні; формувати уважне та дбайливе ставлення до партнерів по грі.

Ігрове завдання: нагодувати ляльку обідом.

Правила гри: правильно і гарно накрити на стіл; навчати ляльку культури поведінки за столом.

Ігровий матеріал: лялька; меблі; посуд для їдальні; обідня скатертина з полотна чи серветка; чайна скатертина зі світлої тканини в клітинку чи квітки; столові та чайні серветки із тканини з оздобленням; доріжки з ошатної тканини; фартух; косинка; рукавички (бажано, щоб усі вони були виконані в одному стилі).

Хід гри

Діти самостійно граються з ляльками. Гра розпочинається, коли лялька «висловлює бажання поїсти». Діти й раді б її нагодувати. Але де? Немає лялькової їдальні. Отже, виникає необ-

хідність її спорудити. Разом із лялькою діти обирають серед виставлених на полицях іграшок необхідні меблі: стіл, стільчики, буфет, столик. Звертаючись до дітей від імені ляльки, вихователь керує добиранням, а також раціональним та естетичним розташуванням меблів.

Ви х о в а т е л ь. Поставимо буфет за столиком, дещо праворуч (ліворуч). У якому випадку їдальня виглядає зручнішою, затишнішою? Як вам здається?

Остаточне рішення діти приймають разом із лялькою. Ось вона вже сидить за столом. Але немає що їсти. Діти, звісно, сміються. Лялька ж «засмучена». Потрібно разом із дітьми «заспокоїти» її: «Зараз ми накриємо стіл».

Вихователь заздалегідь готує якнайбільше різноманітного посуду для того, щоб діти могли зробити правильний вибір та сервірувати стіл до сніданку, до обіду чи вечері.

На ляльку слід надіти косинку та фартушок — вона «допомагатиме» дітям сервірувати стіл.

Ви х о в а т е л ь (від імені ляльки). Що потрібно поставити на стіл першим? А з чого ми їстимемо друге, питимемо чай?

Лялька може і «помилятися». Наприклад, поставити чашку не на блюдце, а на тарілку. Якщо діти самі цього не помітять, вихователь звертає їхню увагу.

Ви х о в а т е л ь. Наші маленькі няні накрили стіл не так, як це робить наша няня.

Нарешті все готово: няня подає ляльці їжу, а вихователь учить

їїправильно сидіти за столом, користуватися приборами, їсти, дякувати за їжу.

Л я л ь к а. Навіщо ложка? Адже зручно їсти руками. Еге ж, діти?

Вихователь просить дітей підказати ляльці, чим їдять першу страву, другу, фрукти з компоту.

Л я л ь к а. Діти, що потрібно зробити після їжі?

Після завершення гри діти граються самостійно, запрошують у гості інших ляльок, сервірують стіл.

УСЕ ГОТОВО ДЛЯ ДІТЕЙ

Мета: поглиблювати знання дітей про способи та послідовність сервірування столу для сніданку, обіду, вечері; виховувати старанність, дбайливість, взаємодопомогу.

Ігрове завдання: нагодувати ляльку.

Правила гри: кожна дитина повинна посадити свою ляльку за стіл та встигнути нагодувати її, не відставши від решти.

Ігровий матеріал: роздавальний (маленька лялька, посуд, скатертина, серветка, будівельний матеріал для будівництва столу та стільця: одна пластина, одна цеглина, п’ять кубиків (для кожної дитини)); демонстраційний (те саме, але більшого розміру).

Хід гри

Усі діти, які бажають стати «нянями» та «вихователями», сідають за столи для того, щоб приготувати лялькам обід.

В и х о в а т е л ь. Діти, Буратіно навчить вас, як зробити стіл та стілець.

Доцільно, щоб Буратіно навмисно «припустився помилки», а діти самі впевнились — підходять ці деталі чи ні.

Наприклад, три ніжки столу він робить із кубиків, а четверту намагається зробити з цеглинки, яка є вищою від кубиків. Діти виправляють його. Усе це можна повторити під час побудови стільчика.

Потім кожний робить меблі для своєї ляльки, сервірує стіл, учить її правильно їсти. «Буратіно бере активну участь» у всіх справах, «дає поради». Якщо дитина не зрозуміла, як необхідно будувати, «Буратіно повинен підказати» їй, дати потрібну деталь. Якщо ж дитина сама добре все робить, то Буратіно може «запропонувати» їй по-різному використати будівельний матеріал.

Рекомендації до гри

Основну увагу слід звернути на сервірування столу та процес їжі. Необхідно застосовувати прийоми — від супротивного. «Буратіно веселить» дітей своїми порадами: «Не тією рукою їси — потрібно лівою»; «Хіба рот витирають серветкою?»; «Може, чай випити раніше супу?»

Після завершення їжі «ляльки дякують» дітям, спонукають їх подякувати у відповідь.

ТИХА ГОДИНА

Мета: закріплювати вміння конструювати просте ліжко, застилати та розстилати його; учити дбайливості та взаємодопомоги.

Ігрове завдання: покласти ляльку спати.

Правила гри: зробити ліжко та гарно застелити його; своєчасно покласти ляльок спати.

Ігровий матеріал: по 2–3 цеглинки та 2–3 кубики для ліжка; лялька; матрац та подушка з кольорового поролону; чохли із зав’язками чи застібками; простирадло; підковдра та наволочки на застібках чи зав’язках; ковдра з фланелі чи вовни; покривало з цупкої гарної тканини.

Хід гри

Вихователь звертає увагу дітей на ляльок, які «чекають», коли вже їх покладуть спати. Вихователь намагається викликати у дітей бажання піклуватися про ляльок. Показує дітям, як змайструвати ліжко, потім пропонує комусь із дітей бути «мамою», «нянею» і застелити ліжко до сну. Решта дітей допомагають «няні» порадами, виправляють її помилки, що можуть бути як випадковими, так і навмисними. Потім кожна дитина майструє ліжко, кладе ляльку та вкриває її ковдрою.

Рекомендації до гри

Від імені ляльок слід заохочувати «нянь» та «вихователів»: «Як зручно!»; «Дякую, мені добре!»; «Укрий мене, будь ласка, тепліше!»; «Поправ, будь ласка, подушку!»

Варіант

За кожним столиком розміщується по четверо дітей. Вони разом готують для ляльки постіль: одні одягають чохли на матрац та подушку, решта — підковдри та наволочки, потім разом розстеляють постіль і кладуть ляльок спати. Від імені ляльки вихователь запитує, як називаються ті предмети, що лежать на столі, та що з ними потрібно робити. Діти повинні назвати їх, пояснивши свої дії. Лялька «радіє» гарній та чистій постільній білизні, «дякує» «няням» та «вихователям», які допомагають їй роздягнутися та кладуть її в ліжко. Діти тихенько наспівують ляльці колискову.

ОДЯГНЕМО ЛЯЛЬКУ НА ПРОГУЛЯНКУ

Мета: навчати дітей відтворювати дії мами, няні та вихователя, які збирають дітей на прогулянку; закріплювати навички одягатися та роздягатися; учити дітей правильно називати одяг для різного сезону; підвести до розуміння загальних понять «одяг», «взуття».

Ігрове завдання: правильно одягнути ляльку.

Правила гри: добирати одяг відповідно до сезону; послідовно вдягати та роздягати ляльку.

Ігровийматеріал:лялька;одягдлялітнього,зимового,весняноосіннього сезону; шафа та скриня для одягу; стілець; картонні площинні ляльки; одяг із цупкого паперу (для кожної дитини), що виготовили старші діти.

Хід гри

Діти чують, що хтось стукає у двері. Вони відчиняють і бачать ляльку, яка «просить взяти її на прогулянку та показати майданчик». Діти з радістю погоджуються, але ляльку необхідно одягнути за сезоном.

В и х о в а т е л ь. Де ж узяти одяг? (Відповіді дітей.)

З дозволу вихователя діти по черзі виймають одяг із шафи, називають кожну річ, її колір, відбирають те, що необхідне ляльці саме в цю пору року. Вихователь дозволяє дітям потримати речі в руках, обмінятися ними, з’ясувати, які саме речі одягнути. Те, що не потрібно ляльці, діти вішають до шафи.

Потім діти під керівництвом вихователя в певній послідовності одягають ляльку на прогулянку. Вона «дякує» їм, «виходить» разом із ними в роздягальню і «спостерігає», чи правильно вдягаються самі діти.

На прогулянці ляльці можна показати майданчик, запросити до гри.

Варіант

Діти повертаються з прогулянки, вони роздягають ляльок

упевній послідовності. Одяг вішають до шафи чи складають

ускриню по черзі: пальто, головні убори, чобітки тощо. Якщо хтось помиляється, діти підказують, що за чим складати.

КОМУ ЩО ПІДІЙДЕ?

Мета: удосконалювати навички класифікації предметів за їх призначенням та використанням.

Ігровезавдання:допомогти ляльці дібрати все, що їй необхідно. Правила гри: дібрати картинки чи предмети до великих кар-

ток; пояснити ляльці, як користуватися речами.

Ігровий матеріал: великі картинки, на яких зображені ляльки в різних ситуаціях (біля столу, ліжка, плитки, на прогулянці,

в кабінеті лікаря, на святі та ін.); маленькі картинки чи предмети, що відповідають сюжетам великих (іграшки, різноманітний посуд, одяг, взуття тощо).

Хід гри

Діти беруть карточки та картинки, розглядають їх, діляться враженнями. Діти з великими карточками стають поряд, показують їх і розповідають: де знаходиться лялька, що вона хотіла б зробити. Вихователь помічає, що ляльки «засмутились»: вони «не знають», де взяти все необхідне для приготування обіду, для цікавої прогулянки тощо. Вона просить дітей поглянути на маленькі картинки чи іграшки: на них є все необхідне, щоб порадувати ляльок.

Діти кілька разів повільно проходять повз тих, хто тримає великі картки, і разом із ляльками обирають маленькі картинки та предмети, що необхідні лялькам.

Таким чином, вони групуються за принципом використання тих або інших предметів. Діти, чиї маленькі картинки чи предмети не підійшли, сідають. Решта дітей по черзі розповідають ляльці, як вона може використати обрані предмети. Потім слід звернути увагу на предмети, що залишились, запропонувати дітям подумати і розповісти, для чого необхідні ці предмети.

ДЕ ЩО ЗНАЙДЕШ?

Мета: закріплювати у дітей уміння самостійно та вільно групувати предмети за їх призначенням; учити допомагати одне одному.

Ігрове завдання: розставити предмети на місця.

Правила гри: знайти серед близьких за призначенням місце для предмета; поставити предмет на місце за сигналом.

Ігровий матеріал: посуд, столові предмети або картинки, на яких вони зображені; обладнання з ігрового майданчика або медичного кабінету.

Хід гри

Вихователь розставляє іграшкові «шафу для посуду», «шафу для одягу», «шафу для іграшок», «медичний кабінет», «ігровий майданчик», «кухню» тощо. Він звертає увагу дітей на те, що вони порожні, просить їх допомогти розкласти предмети (або картинки) по місцях.

Діти розбирають предмети (картинки), уважно розглядають їх, розмірковують, куди що покласти. Коли всі речі розкладено, вихователь об’єднує дітей у невеликі підгрупи (2–3 дитини), які вирішуватимуть: чи всі предмети (картинки) лежать на своїх місцях. Зайві картинки діти забирають і потім разом розмірковують над тим, куди їх варто покласти.

МОЇ ДРУЗІ

Мета: закріплювати знання дітей про свійських тварин (що вони їдять, який мають вигляд); формувати гуманне ставлення до них.

Ігрове завдання: нагодувати своїх друзів-тварин. Правила гри: обрати корм для певної тварини.

Ігровий матеріал: іграшки або великі картинки із зображенням свійських тварин та маленькі картинки, на яких намальовано різний корм.

Хід гри

На початку гри вихователь читає дітям вірші, загадки. Іграшки чи картинки розташовує таким чином, щоб їх було видно. Під ними розкладає картинки з кормом, але щоб вони не відповідали тварині. Виступаючи в ролі різних тварин, він просить дітей нагодувати його.

Вихователь разом із дітьми намагається наслідувати звуки, які видають тварини.

В и х о в а т е л ь (спонукаючи дітей розмірковувати). Чому тварини, хоч і голодні, але не їдять? (Тварини їдять тільки пев-

ний корм.)

Він просить дітей допомогти нагодувати тварин. Якщо діти правильно доберуть картинку, то хтось із них від імені тварини висловить свою вдячність, і навпаки. При цьому діти повинні наслідувати звуки, які видають тварини.

Варіант

Вихователь об’єднує дітей у групи. У кожної дитини — картинка із зображенням якої-небудь тварини. Посеред столу розкладені картинки із зображенням корму. Діти по черзі беруть їх і пропонують своїм тваринам. Виграє той, хто правильно добере корм.

ХТО ПОКЛИКАВ?

Мета: розвивати у дітей слух, уважність; привчати їх діяти спільно, злагоджено.

Ігрове завдання: упізнати голос однолітка.

Правила гри: покликати тварину, не змінюючи свого голосу; разом із твариною уважно прислухатись до голосу того, хто кличе.

Ігровий матеріал: іграшкові тварини.

Хід гри

Діти утворюють півколо. На невеликій відстані спиною до них стоїть дитина з іграшкою. Жестом вихователь просить дітей сидіти тихо, одній дитині шепоче на вухо, щоб вона покликала, наприклад, Чебурашку, П’ятачка тощо. Після цього дитина з іграшкою повинна знайти того, хто її кликав: вона обходить усіх дітей, уважно придивляється, нарешті, зупиняється перед ким-небудь. Якщо завдання виконано правильно, іграшка «радіє» разом із тією дитиною, яка її кликала, а всі діти плещуть у долоні. Потім у центр сідає дитина, яку впізнали за голосом. Гра продовжується.

Варіант

Коли діти навчаться розрізняти голоси одне одного, то кликати тварину можна по черзі двом дітям. При цьому необхідно відгадати не лише того, хто кликав, але й хто був першим. Діти також можуть наслідувати звуки тварин.

ВІДГАДАЙ ЗА ЗВУКОМ

Мета: розвивати слухову увагу дітей; привчати діяти узгодже-

но.

Ігрове завдання: відгадати за звуком предмет.

Правила гри: уважно прислухатися до звуків; порівнювати звучання зі знайомими звуками.

Ігровий матеріал: картинки чи іграшки, що зображують предмети, для яких характерне певне звучання (молоток, автомобіль, літак, дзвінок, сопілка, барабан, годинник).

Хід гри

Петрушка за ширмою маніпулює з названими іграшками. Чути характерні звуки. Не всім дітям удається впізнати предмет

за звучанням. Тому Петрушка пропонує свою допомогу. Ширму прибирають і всіх бажаючих вихователь запрошує самостійно погратися і послухати, які звуки при цьому виникають. Потім Петрушка знову ховається за ширмою і пропонує дітям змагання. Той, хто правильно назве предмет, міняється з ним місцями й сам загадуватиме загадки. Крім того, він пропонує дітям наслідувати почуті звуки (погудіти, як автомобіль тощо).

Варіант

Картинки чи іграшки знаходяться перед дітьми. Кожен із них може, не називаючи предмет, імітувати його звучання, решта дітей відгадують.

АВТОМОБІЛІ

Мета: продовжувати розвивати у дітей навички звуконаслідування; учити узгоджувати рухи зі звуками.

Ігрове завдання: імітувати звуки автомобіля.

Правила гри: виїжджати за сигналом відповідного кольору; регулювати звучання двигунів.

Ігровий матеріал: автомобілі-медальйони знайомих дітям кольорів; хустинки таких самих кольорів.

Хід гри

Діти обирають медальйони, розглядають їхні кольори. Надяг­ нувши собі медальйон, вихователь наближається до дітей, «підвищуючи гучність звучання автомобіля», та пропонуючи дітям «проїхати» коло кімнатою або ігровим майданчиком. Ця розминка необхідна для перевтілення в ігровий образ. Потім вихователь пропонує дітям починати рух, орієнтуючись на колір хустинки, яку він піднімає. Колір хустинки повинен збігатися з кольором автомобіля. Діти наслідують звучання автомобілів: «Бі-бі-бі!», «Ду-ду!» Дитина, яка помилилась кольором, продовжує рух після того, як решта дітей, проїхавши коло, сходять із траси. Тоді її помилку бачать усі, а дитина приєднується до автомобілів свого кольору.

Рекомендації до гри

Вихователь пропонує дітям регулювати звучання двигунів далі — тихіше; ближче — голосніше.