книга для маши

В и х о в а т е л ь. Скільки ще потрібно киць для того, щоб їх стало троє?

Якщо діти не можуть відповісти, вихователь читає вірш ще раз. Скільки киць гралося на травиці? (Дві) (Виставляє цифру 2.

Викладає дві киці поруч.) А тепер послухайте: «Рудик теж до них прибіг». Скільки ще прийшло киць до двох наших? (Одна)

— Скільки стало киць? (Троє, як у вірші.) Тепер діти легко полічать і знайдуть цифру 3.

Можна поставити по двоє дітей, як дві киці. Кожен візьме цифру 1. До кожної пари підвести ще по одній киці. Скільки було киць? (Показати цифру 2.) Скільки стало киць? (Показати цифру 3). Як утворилось число 3?

Вихователь продовжує читати вірш.

Три веселі киці Грались у травиці,

Мурчик теж до них прибіг...

Скільки стало киць усіх?

Окремо від трьох киць викладає ще одного котика Мурчика. В и х о в а т е л ь. Скільки було киць? (Троє) Скільки до трьох киць прибігло котиків? (Один) Прибіг Мурчик, поставте його поряд із трьома, тепер разом стало… (чотири). А ось і нова цифра 4.

Як ми отримали число 4?

Завдання різної складності за бажанням дітей.

•Котики великий і маленький.

•Викласти стільки котиків, скільки є у вірші.

•Ваші улюблені котики.

Коли діти обрали завдання, вихователь ще раз читає вірш,

інтонацією наголошуючи виділені слова.

Діти можуть зобразити котиків у різних позах: лежать, сидять, стоять на задніх лапах.

Виконані завдання вихователь виставляє, розглядаючи їх разом із дітьми. Коли діти викладали своїх киць, доречно уточнити зображення на демонстраційному фланелеграфі — додати ще дві киці.

Вихователь пропонує дітям полічити ще раз.

•Скільки у дітей стало киць?

•У кого наскільки їх більше чи менше?

•У кого однакове число?

•Якого кольору киці?

•Скільки з них сірих, білих, чорних, рудих?

•Яких із них більше, менше, однакова кількість?

•Наскільки більше чи менше?

Можливо, діти зуміють до кожного свого числа дібрати

цифру.

Вихователь загадує загадки.

•Умивається часто, але рушником не витирається. (Кіт)

•Ця зібралась у танок, ручку праву на бочок,

Горда дуже й не говірка, всі вгадали — це... (четвірка).

Вихователь використовує для закріплення уявлень про число

йцифру 4 вірші та загадки.

•У кожному домі така дивина, Братів аж чотири, а шапка одна. (Стіл)

•Чотири братики одним поясом звиті, Однією шапкою накриті. (Табуретка)

Рекомендації до гри

ГОП-ГОП, КОЗУНЮ Гоп-гоп, козуню, Гоп-гоп, сіренька, Гоп-гоп, біленька! У нашої кізоньки Чотири ніженьки.

Викладаючи козуню, вихователь лічить із дітьми її ніжки, додаючи по одному числу до кожного знову утвореного числа.

П’ЯТЬ СІРЕНЬКИХ ЗАЙЧЕНЯТ

Ігровий матеріал: овали і круги сірого та білого кольорів; цифри 1, 2, 3, 4, 5; наголовники з вушками для дітей-«зайченят».

Хід гри

Вихователь розігрує з дітьми сюжет на слова вірша. Бере на себе роль «зайчихи», діти — «зайченята». Читаючи вірша, він використовує дії, інтонує виділені слова.

Є в зайчихи (показати на себе) п’ять малят, (показати на п’ятеро дітей)

П’ять сіреньких зайченят.

Ось вони рядочком сплять: (руки під голівки) Раз, два, три, чотири, п’ять!

(Лічити разом із дітьми.)

Є в зайчихи п’ять малят, Неслухняних зайченят. На обід їх мати жде: Раз, два, три...

(Двоє «зайченят» ховаються.)

А решта де?

Діти показують, куди ділись неслухи.

Завдання різної складності за бажанням дітей.

•Зайчиха і троє зайченят.

•Зайчиха і п’ятеро зайченят.

•Зайчиха і зайченята в лісі.

Під час роботи вихователь допомагає дітям перевіряти свої зображення, користуючись прийомами накладання, прикладання, порівняння. Після завершення роботи кожна дитина звіряє своє зображення із зображенням на демонстраційному фланелеграфі, де в два ряди розміщено п’ятеро і троє зайченят. Кожен лічить цих зайченят, порівнює їх кількість із викладеною у себе.

Далі необхідно дітям лічити зайченят на демонстраційному фланелеграфі.

В и х о в а т е л ь. Було п’ятеро, а тепер троє. Скільки потрібно ще знайти зайченят для того, щоб стало четверо? (Одне) Одного бракує. Та ось і воно! Викладаємо п’яте зайченя поряд із четвертим. Чотири і один. Скільки? (П’ятеро) Для того щоб не розгубити надалі зайченят, позначимо їх цифрою 5.

Тепер кожен порівняє: чи у нього зайченят менше ніж п’ятеро, чи так само п’ятеро. У кого їх п’ятеро, може поставити свою роботу під цифру 5. У кого менше, може позначити число іншими цифрами.

Якщо дитина правильно знайшла з уже відомих їй цифр потрібну — 1, 2, 3, 4, 5 — відповідно до кількості своїх зайченят, вона ставить свою роботу біля цієї цифри. Згодом вихователь може полічити з кожним для того, щоб дитина визначила, скільки їй необхідно знайти зайченят для того, щоб розташувати свою роботу під цифрою 5.

БАШТИ Ігровий матеріал: усі знайомі дітям фігури.

Хід гри

Діти викладають башту з квадратів за зразком, лічать квадрати згори. Кожне нове число утворюють із попереднього, додаючи один квадрат. Нове число позначають цифрою.

Завдання різної складності за бажанням дітей.

Башта з будь-яких фігур.

Вихователь пропонує дітям порівняти свою башту з баштою сусіда.

Дидактичні ігри мовленнєвого змісту

ВІДГАДАЙ, ЧИЙ ГОЛОС Мета: розвивати у дітей слухову увагу.

Хід гри

Вихователь, імітуючи голоси тварин, тобто вимовляючи різні звукосполучення, пропонує дітям відгадати: хто так кричить. Коли діти відгадають і правильно назвуть тварину, він пропонує їм визначити: велика ця тварина або маленька.

В и х о в а т е л ь (голосно). Ква-ква-ква! Хто це? Д і т и. Жабка.

Потім дорослий вимовляє це саме звукосполучення тихо: «А це хто ж?»

Д і т и. Це жабеня.

В и х о в а т е л ь. Як ви здогадалися, що це жабеня? Д і т и. Жабеня квакає тихо, а жабка — голосно.

Рекомендації до гри

Вихователь прагне до того, щоб усі діти уважно слухали, правильно відповідали на запитання.

ВІЗЬМИ ІГРАШКУ

Мета: учити дітей голосно і пошепки виразно вимовляти багатоскладові слова.

Ігровий матеріал: іграшки або предмети, назви яких складаються з 3–4 складів (крокодил, Буратіно, Чебурашка, Дюймовочка та ін.).

Хід гри

Діти утворюють півколо перед столом, на якому розкладені іграшки. Вихователь пошепки називає дитині, яка сидить поряд, один із предметів, що лежать на столі, а вона пошепки повинна назвати його сусідові.

Слово передається по «ланцюжку». Дитина, яка почула слово останньою, підводиться, підходить до столу, відшукує названий предмет і голосно називає його.

Рекомендації до гри

Вихователь має стежити за тим, щоб усі діти, вимовляючи слова пошепки, робили це достатньо виразно.

БУДЬ УВАЖНИМ

Мета: учити уважно слухати мовлення вихователя; виділяти задані слова з мовленнєвого потоку.

Хід гри

Вихователь запитує у дітей: чи можна їздити на машині, а потім він просить їх перерахувати, на чому ще можна їздити.

Д і т и. На автобусі, тролейбусі, трамваї.

Після цього вихователь читає оповідання і пропонує дітям плескати в долоні, коли вони почують назви засобів пересування.

В и х о в а т е л ь. У неділю Костик і Світланка зібралися до бабусі на дачу. Вони сіли в тролейбус і поїхали на вокзал. Світлана та Костик улаштувалися біля вікна і з цікавістю озиралися, що діється навколо. Ось повз них проїхала машина. На зупинці їх обігнав автобус. У дитячому парку хлопчики каталися на велосипедах.

На вокзалі мама придбала квитки. Незабаром підійшов потяг, і вони сіли у вагон. На дачі їх зустріла бабуся.

Рекомендації до гри

Вихователь має читати, виділяючи голосом потрібні слова.

СЕКРЕТ

Мета: учити дітей уважно слухати, чітко і зрозуміло відтворювати задані слова.

Хід гри

Вихователь пошепки вимовляє слова і пропонує дітям відтворити їх так само.

В и х о в а т е л ь. Кішка — ніжка, мошка — ложка, дужка — вушка, кішка — мишка, шишки — книжки, замок — танок.

Вихователь прагне до того, щоб усі діти уважно слухали, вимовляли слова тільки пошепки, чисто і виразно, у тій послідовності, яка запропонована дорослим.

Рекомендації до гри

Для відповідей слід викликати дітей індивідуально.

ПОВТОРИ ПРАВИЛЬНО

Мета: учити швидко і чітко повторювати слова, виразно промовляти звуки.

Хід гри

Вихователь називає слово, наприклад «акваріум», і пропонує декільком дітям швидко і чітко повторити його. (Рекомендовані слова: тролейбус, велосипед, телевізор, термометр, поснідали, кукурудза.)

Якщо дитина повторила слова неправильно, затрималася з відповіддю, то вона повинна сказати це слово в уповільненому темпі

(розтягуючи голосні, виразно вимовляючи кожний приголосний звук).

Рекомендації до гри

Слід викликати тих дітей, які говорять недостатньо виразно, добирати для вправи слова, у яких діти найчастіше припускаються помилок.

ВИДІЛИ СЛОВО

Мета: закріплювати правильну вимову дітьми звука [з] у словах; учити виділяти слова із заданим звуком.

Хід гри

Вихователь вимовляє слова і пропонує дітям плескати в долоні тоді, коли вони почують слова, у яких є звук [з] («пісня комари-

ка»). (Рекомендовані слова: зайчик, мишка, кішка, замок, зебра, коза, машина, книга, дзиґа, дзвінок.)

Відповіді можуть бути груповими та індивідуальними. Вихователь повинен вимовляти слова повільно (якщо діти не

підготовлені, то звук у словах потрібно виділити голосом: «ззззамок»), після кожного слова робити невелику паузу для того, щоб діти мали нагоду подумати.

Рекомендації до гри

Вихователеві необхідно стежити, щоб усі діти брали у грі активну участь. Для індивідуальних відповідей слід викликати тих дітей, у яких недостатньо сформований фонематичний слух, а також тих, хто неправильно вимовляє цей звук.

НАЗВИ І ВІДГАДАЙ

Мета: учити виділяти слова із заданим звуком.

Ігровий матеріал: фланелеграф; картинки, на яких зображені предмети, в назвах яких є звуки [з], [з’], а також парні слова до них без звука [з], наприклад: зайчик — морква, замок — ключ,

коза — корова, ваза — квітка.

Хід гри

Вихователь виставляє на фланелеграфі парні картинки і просить дітей відповісти, що на них зображено. Потім пропонує їм картинки, на яких зображені предмети, у назвах яких міститься звук [з] («пісня комарика»).

Якщо діти припускаються помилок, вихователь сам вимовляє парні слова, виділяючи голосом звук [з] (наприклад, «зззайчик — морква»), і питає дітей, у якому слові вони чують звук [з].

Рекомендації до гри

Вихователь прагне до того, щоб усі діти правильно вимовляли звуки [з] [з’], уміли виділяти слова з цим звуком.

У КОГО ХТО?

Мета: учити дітей виділяти з групи слів слова із запропонованим звуком (розвивати фонематичний слух).

Ігровий матеріал: картинки із зображенням тварин та їх дитинчат (ведмідь і ведмежата, їжак та їжаченята, вуж і вуженята, верблюд та верблюжата, жаба і жабенята).

Хід гри

Вихователь показує картинку із зображенням дорослої тварини і просить дітей сказати: «Хто це?»

Відповіді дітей.

Ви х о в а т е л ь. А як називають дитинчат ведмедя (якщо по-

казував дорослого ведмедя)?

Д і т и. Ведмежата.

Ви х о в а т е л ь. А дитинчат їжака?

Д і т и. Їжаченята.

Вихователь стежить за тим, щоб діти чітко вимовляли звук [ж] у словах, виділяючи його голосом: «Ведмежжжжата, жжжжабенята…»

Аналогічно можна провести вправу на закріплення правильної вимови дітьми звука [ч]: вовк — вовченята, зайчик — зайченята, білка — білченята, галка — галченята тощо.

Рекомендації до гри

Потрібно, щоб діти називали дитинчат тварин не тільки у мно-

жині, але і в однині: ведмежа, лоша, зайченя, вовченя тощо.

ДОКАЖИ СЛОВО Мета: учити швидко і правильно додавати склад, якого бракує.

Хід гри

Вихователь вимовляє фразу, але не договорює склад в останньому слові. Діти повинні закінчити це слово.

Ра-ра-ра — починається весела г…(ра). Ри-ри-ри — я біжу з го…(ри). Ро-ро-ро — у нас нове від…(ро). Ру-ру-ру — ми продовжуємо г…(ру). Ре-ре-ре — Сашко іграшку бе…(ре). Рі-рі-рі — на гілках снігу…(рі). Ар-ар-ар — кипить наш само...(вар). Ор-ор-ор — ось червоний помід…(ор). Ир-ир-ир — мій тато коман...(дир).

Потім вихователь пропонує дітям самим придумати такі фрази.

Рекомендації до гри

Вихователь прагне до того, щоб діти швидко і правильно додавали склад, якого бракує, чітко вимовляли звуки [р], [р’].

ДОБЕРИ ПОТРІБНЕ СЛОВО

Мета: вправляти у вимові звука [р]; учити добирати слова відповідно до змісту.

Хід гри

Вихователь починає вимовляти фразу, а дітям пропонує її закінчити, дібравши відповідне слово.

В и х о в а т е л ь. В акваріумі плавають... Хто плаває? Д і т и. Рибки.

Рекомендовані речення:

•Високо на дубі сидить і каркає... Хто? (Ворона)

•На лугу пасеться... Хто? (Корова)

•На городі виріс великий зелений... Що? (Огірок)

•Добре водить машину... Хто? (Шофер)

Спочатку вихователь перепитує дітей, потім вони відповідають без додаткового запитання. Вихователь звертає увагу на те, щоб діти точно добирали слова, правильно вимовляли звуки [р], [р’] у словах.

Рекомендації до гри

Відповіді повинні бути індивідуальними. Заняття проводиться у швидкому темпі.

ТОП-ТОП-ТОП

Мета: учити дітей визначати на слух швидкість вимови звукосполучень, а також вимовляти їх у різному темпі.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям послухати спочатку, як «маленькі ніжки бігли по доріжці» (вимовляє: «Туп-туп-туп» у прискореному темпі), потім, як «великі ноги йшли по дорозі» (вимовляє: «Туп... туп... туп» повільно).

Після цього вихователь вимовляє це звукосполучення то швидко, то повільно, а діти повинні відгадати, які ноги йшли по дорозі — великі чи маленькі.

Рекомендації до гри

Вихователь стежить за тим, щоб усі діти точно визначали на слух швидкість вимови запропонованого звукосполучення, а також самі вміли вимовляти його і швидко, і повільно.

ВІДГАДАЙ, ЯКИЙ ПОТЯГ

Мета: учити дітей визначати на слух швидкість вимови звукосполучень, а також вимовляти їх у різному темпі.

Ігровий матеріал: картинки із зображенням товарного, пасажирського і швидкого потягів.

Хід гри

Вихователь показує картинки із зображенням різних потягів. В и х о в а т е л ь. Коли йде товарний потяг, то його колеса сту-

кають так (вимовляє: «Тук... тук... тук» повільно). Пасажирський потяг їде трохи швидше, і колеса його стукають так (вимовляє: «Тук-тук-тук» у помірному темпі). Швидкий поїзд їде швидко, і його колеса стукають так (вимовляє: «Тук-тук-тук» у прискореному темпі).

Діти також вимовляють: «Тук-тук-тук» у різному темпі. Коли вони усвідомлять, як стукають колеса різних потягів, вихователь пропонує їм уважно слухати і визначати на слух, який їде потяг. Вихователь вимовляє: «Тук-тук-тук» то швидко, то в помірному темпі, то повільно. Діти відгадують.

Рекомендації до гри

Вихователь стежить, щоб діти точно відтворювали запропоновані звукосполучення, правильно визначали на слух за швидкістю вимови «Тук-тук-тук» швидкість руху потягів.

КОШЕНЯ

Мета: розвивати у дітей слухове сприйняття; учити розрізняти на слух, а також відтворювати самим різні інтонації.