книга для маши

логи дійових осіб, передавати їх сутність і настрій за допомогою інтонації, міміки, жестів, поз, ходи, рухів.

У старшій дошкільній групі гра-драматизація, має забезпечити опанування дітьми прийомів інакомовності (алегорії), фантастичного перетворення, перебільшення. Діти повинні опанувати виражальні засоби, необхідні для виконання різних ролей, відображення рольових дій, взаємин.

Гра на тему літературного твору

Діти дошкільного віку відносно легко втілюють у грі сюжет літературного твору. Окремі герої настільки припадають їм до душі, що діти називають себе їхніми іменами, орієнтуються на їхню поведінку. Ігри на теми літературних творів менше пов’язані із сюжетом та композицією конкретного твору, ніж ігри-драматизації. Вони можуть поєднувати події з різних літературних джерел, довільно інтерпретувати їх зміст, передбачати нових героїв.

Сюжет ігор дітей молодшого дошкільного віку нерідко поєднує в собі різні події, епізоди фільмів, вистав за мотивами казок. У середньому дошкільному віці вони використовують в улюбленій грі нові враження, отримані з казок, які їм довелося побачити

іпочути, а також із різноманітних життєвих ситуацій. Казки

ірозповіді по-різному втілюються в іграх дошкільників. Одні діти розігрують окремі епізоди казки; другі — діють, як улюблений казковий герой; треті — намагаються відтворити всю казку, дещо збагачуючи її зміст реальними життєвими фактами, виявляючи творчість і вигадку. Тому в самостійних іграх герої різних літературних творів можуть діяти дуже несподівано. Завершується гра може так, як цього забажає дитина, а не так, як про це йдеться у творі.

Театрально-ігрова діяльність стимулює особистісний розвиток дитини, розвиває естетичні почуття, здатність до перевтілення, самоповагу.

Дидактичні ігри

Молодший вік (Молодша група)

ЗУСТРІНЕМО НОВАЧКА

Мета: навчати розрізняти і порівнювати кольори, розміри; закріплювати знання про назви та призначення одягу; формувати доброзичливе, чуйне ставлення до інших дітей.

Ігрове завдання: розмовляти з новою іграшкою.

Правила гри: описати зовнішній вигляд нової іграшки; бути з нею привітними, уважними.

Ігровий матеріал: нові та вже знайомі дітям іграшки (ляльки, звірі, ляльковий одяг, меблі, посуд тощо).

Хід гри

Початок гри — появу нової іграшки вихователь має імпровізувати. Можна використовувати вірші про дитячий садочок. Розглядати нову ляльку (Марію) слід у формі діалогу з нею та порівняння її зовнішнього вигляду, одягу із зовнішнім виглядом та одягом знайомої дітям ляльки Оксани.

Приблизні запитання:

•Яка ти симпатична і ошатна! А якого кольору твоя сукня?

•Погляньте, діти, які стрічки Марія дібрала до своєї сукні. А чим відрізняється Марія від Оксани?

•Ви товаришуватимете з новою лялькою?

Потім можна влаштувати чаювання для іграшок, показати

новій ляльці свою та інші кімнати.

ІГРАШКИ

Мета: закріплювати вміння користуватись іграшками за призначенням; навчати дітей дбайливо ставитися до них, використовувати їх у спільній грі.

Ігрове завдання: розповісти про те, як необхідно грати саме з цією іграшкою.

Правила гри: говорити від імені іграшки; допомагати одне одному виконувати завдання.

Ігровий матеріал: різноманітні іграшки.

Хід гри

Вихователеві необхідно використовувати іграшки, якими діти щоденнограються.Деякізнихрозламані.Кожнадитинаобираєякунебудьоднуіграшкуірозповідає,якзнеюпотрібногратисяіповодитися. Про долю зламаних іграшок вихователь розповідає сам. Потім разом із дітьми він вирішує, що потрібно зробити, щоб надати їм належнийвигляд,якслідповодитисьізнимивмайбутньому.Післяцьо- годітирозбираютьіграшкидлясамостійнихсюжетно-рольовихігор.

Варіант І

Вихователь і діти, виступаючи від імені нових іграшок, демонструють їх можливості; цікавляться, як у групі поводяться зі старшими іграшками; організовують із ними гру; радяться, чи варто назавжди залишатися в цій групі.

Старі іграшки «розповідають» про те, хто із дітей бережливо, а хто недбало поводиться з ними, «соромлять» останніх, «беруть із них обіцянку виправитися». Потім «дають завдання» дітям: розкласти нові іграшки разом зі старими за їх призначенням (машину — до машин, тварину — до тварин, ліжко — до меблів тощо).

Варіант ІІ

Діти, обравши іграшку, розповідають, у які ігри можна гратися з нею. Вихователь демонструє дітям, як потрібно гратися цією іграшкою.

Варіант ІІІ

Вихователь пропонує дітям упакувати нові іграшки в гарні коробки, загадує дітям загадки про кожну нову іграшку або описує її сам. Коли діти відгадають, що знаходиться у коробці, вихователь демонструє ігрові можливості нової іграшки.

Варіант ІV

Вихователь дає дітям завдання — обрати парні іграшки за певною ознакою:

•розмір (велика і маленька лялька);

•колір (червоний м’яч і кубик);

•форма (кругла тарілка і стіл) тощо. Перемагає той, хто складе пари швидше.

ПОДРУЖКИ МОТРІЙКИ

Мета: навчати дітей порівнювати розміри та добирати предмети за розміром, незалежно від кольору і форми; формувати вміння працювати одне з одним.

Ігрове завдання: дібрати мотрійці подружку.

Правила гри: дібрати подружок однакового зросту; обрати для них посуд.

Ігровий матеріал: комплект тримісних мотрійок для демонстрації; комплекти тримісних мотрійок із цупкого паперу (картону) для всіх дітей. У комплекті містяться два набори, що складаються із трьох мотрійок: в одному наборі — товсті, в другому — тоненькі. У кожному наборі — різнокольорові мотрійки трьох розмірів. Для кожного комплекту мотрійок — три миски, три глечики, три блюда (різних розмірів).

Хід гри

Вихователь розбирає мотрійку на три вкладники, загадує загадку про мотрійку, потім пропонує дітям розглянути своїх мотрійок і пошикувати їх за зростом. Того, хто виконав це завдання, мотрійки «просять дібрати їм подружок за зростом». Приміряючи мотрійок одну до одної, діти складають пари однакового зросту. Потім мотрійки «просять їсти, пити», спонукаючи дітей обрати необхідний для цього посуд, відповідно до їх розміру. Якщо діти помиляються, мотрійки «починають протестувати, просять подумати ще».

ХТО ЩО ОБЕРЕ З МІШЕЧКА?

Мета: навчати дітей порівнювати і групувати предмети повсякденного вжитку за кольором, формою, призначенням, характерними ознаками, особливостями; закладати основи засвоєння понять-узагальнень: «іграшки», «меблі», «посуд», «одежа»; привчати дітей дбайливо користуватися предметами; учити поважати працю людей, які їх створили.

Ігрові завдання: згрупувати іграшки за будь-якою ознакою. Правила гри: приєднувати іграшку до групи інших тільки

разом із дітьми.

Ігровий матеріал: різноманітні іграшки, що можна групувати за суттєвими ознаками: формою, матеріалом, призначенням тощо.

Хід гри

В и х о в а т е л ь (зацікавлює дітей іграшками, які є в мішеч-

ку). Що там? Хто що там знайде? Кому і навіщо це знадобиться? Кожен зможе обрати, що захоче!

Перш ніж дитина дістане іграшку з мішечка, він просить її здогадатись, що б це могло бути. Навряд чи хто здогадається, але від побаченої іграшки задоволення буде велике. Той, хто дістане її з мішечка, вирішує, що з нею можна робити. Решта дітей допомагають, за потреби виправляють.

Варіант І

У мішечку лежать добре знайомі дітям іграшки. Їм простіше відгадати,аджевониберутьізмішечкаіграшкунадотик.Першніждістати іграшку, вони повинні відповісти: що це. Особливо дітям подобаєтьсятоймомент,колиіграшкувжедісталиіправильноназвалиїї.

Варіант ІІ

Діти на дотик добирають предмети за формою, розміром, призначенням.

Рекомендації до гри

Під час повторення гри доцільно ускладнити завдання. Для цього необхідно додавати іграшки з новими для дітей ознаками, але не більше ніж дві для кожної гри.

НАЗВИ ДІЇ

Мета: закріплювати і систематизувати уявлення дітей про використання повсякденних предметів.

Ігрове завдання: назвати якомога більше дій та правильно показати їх.

Правила гри: назвати дії, що не згадувались іншими; виграє той, хто набрав найбільшу кількість фішок.

Ігровий матеріал: іграшки чи картинки, на яких зображені вже знайомі дітям предмети повсякденного вжитку (наприклад, для прибирання кімнати, приготування їжі); телевізор, зроблений із картонного ящика; кольорові фішки.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям «переглянути телепередачу»; її ведучий — він сам. Хто-небудь із дітей «вмикає телевізор».

Вихователь показує на його «екрані» іграшки або картинки. Діти по черзі називають, як можна діяти з цими предметами, не повторюючи висловлювання одне одного.

За кожну названу дію дитина отримує фішку. Тому, хто виграв, надається право обирати іграшки чи картинки для демонстрації, «вести телепередачу» і видавати фішки.

Варіант І

Роль ведучого слід доручити комусь із дітей. Решта повинні не тільки називати, але й показувати дії із запропонованими предметами. Той, хто назвав дію, може запропонувати іншій дитині показати її. Можна створити проблемну ситуацію: коли дитина назве дію і сама покаже її, то вона отримає дві фішки; якщо дитина назве дію, але попросить іншу дитину показати її, то кожен отримує по одній фішці.

Вихователь повинен прокоментувати поведінку дитини та оцінити її бажання (якщо таке виникло) залучити до гри товариша.

Варіант ІІ

Вихователь використовує в телепередачі сюжетні картинки, на яких зображені певні дії (водій крутить кермо автомобіля; жінка пере, прибирає, миє посуд тощо). Просить дітей повторити і назвати їх. Виграє той, хто найкраще покаже дію.

ЩО ЗМІНИЛОСЬ?

Мета: закріплювати знання про призначення іграшок, побутових предметів, їх класифікацію; розвивати пам’ять, кмітливість; навчати взаємодопомоги.

Ігрове завдання: відгадати, що змінилось.

Правила гри: не підглядати; зберігати таємницю про переміщення іграшок.

Ігровий матеріал: тематичні добірки іграшок.

Хід гри

Вихователь розкладає іграшки за ширмою, відсовує її та пропонує дітям запам’ятати порядок розташування іграшок. Потім за ширмою змінює іграшки місцями (спочатку одну, потім дві, три). Діти повинні відгадати, що змінилось і відновити попередній порядок.

Варіант І

Вихователь змінює іграшки місцями, коли діти (всі разом або частина)заплющуютьочі.Той,хтобачить,щоробитьвихователь,не повиненвидаватитаємницю.Можнаввестивгруляльку,яка«рятуватиме»тих,хтонеможездогадатись,щозмінилось.Вона«вказує» на вільне місце, де раніше була іграшка, «запитує», наприклад: чи потрібнаїйнакухнікнижковаполицяабовспальнікаструлятощо.

Рекомендації до гри

Кількість іграшок, що міняються місцями, поступово збільшується.

КРАМНИЦЯ

Мета: закріплювати у дітей уміння виділяти характерні ознаки предметів; учити основ спілкування, класифікації; формувати звичку допомагати одне одному у виконанні завдання.

Ігрове завдання: загадати загадку про покупку.

Правила гри: упізнати предмети за описом; продавцям і покупцям бути ввічливими.

Ігровий матеріал: іграшки; картинки, що зображують товари, які можна придбати в крамниці (хліб, овочі, фрукти, іграшки, меблі, посуд).

Хід гри

Речі, приготовлені для гри, вихователь розміщує на «полицях крамниці»танакриваєїхтакимчином,щобте,щодітипобачать,виявилося для них несподіванкою. Діти парами йдуть до «крамниці», разомобирають«покупку»,допомагаютьоднеодномуописатиїїтаким чином, щоб «продавець» зрозумів, що їм потрібно «придбати».

Вихователь може використовувати загадки. Якщо «продавець» не відгадає, що потрібно «покупцям», йому допоможуть інші діти.

Варіант І

Вихователь пропонує дітям в описі назвати предмет за його призначенням:

•про посуд (із нього п’ють, їдять);

•про диван (на ньому сидять, сплять);

•про овочі (з них готують салат, борщ, пюре);

•про фрукти (з них варять компот, джем, тощо).

Варіант ІІ

Вихователь пропонує дітям в описі «покупки» назвати типові ознаки від протилежного, наприклад:

•воно не довге, а... (коротке);

•не зелене, а... (червоне, жовте);

•не гірке, не кисле, а... (солодке) тощо.

РІЗНОКОЛЬОРОВІ М’ЯЧІ

Мета: навчати дітей групувати предмети за кольором та окремими кольоровими деталями, допомагаючи одне одному на основі порівняння предметів.

Ігрове завдання: дібрати м’ячі для ляльок.

Правила гри: порівнювати колір м’ячів із кольором лялькового вбрання; порівнювати кольори м’ячів між собою.

Ігровий матеріал: ляльки (тваринки) у вбранні основних кольорів; різнокольорові картонні м’ячі; оздоблення для лялькового вбрання.

Хід гри

На кожному столі на підносі розкладені різнокольорові картонні м’ячі, ляльки чи тваринки. Вихователь показує дітям, як підстрибує гумовий м’яч, та загадує загадки про м’яч.

Потім просить дітей визначити колір м’яча. Діти називають кольори своїх м’ячів, порівнюють їх із кольором м’яча вихователя.

Далі вихователь пропонує дібрати м’ячі для іграшок, орієнтуючись на колір їхнього вбрання. Доцільно поміняти ляльок і тваринок та знову попросити дітей зібрати для них м’ячі.

Можна поєднати дітей у пари чи групи за кольором лялькового вбрання і дати їм завдання разом дібрати м’ячі.

Рекомендації до гри

Прикріпити до лялькового вбрання оздоблення і попросити дібрати м’ячі, орієнтуючись на колір останнього.

ДОБЕРИ ДО СВОГО КОЛЬОРУ

Мета: закріплювати вміння розрізняти кольори, називати їх; швидко знаходити потрібний предмет серед інших; виховувати взаємодопомогу, взаємовиручку.

Ігрове завдання: дібрати предмети за кольором.

Правила гри: діяти за сигналом; допомагати товаришеві, якщо у нього виникають труднощі.

Ігровий матеріал: різноманітні предмети чи картинки певного кольору; кольорові медальйони або обідки на голови дітей.

Хід гри

Діти надягають кольорові медальйони. Кожен називає свій колір і кольори інших дітей. Заздалегідь у різних місцях кімнати доречно розмістити різнокольорові іграшки (предмети, картинки, геометричні форми). За сигналом вихователя одні діти по черзі знаходять предмет зазначеного кольору, а решта перевіряють правильність їх вибору.

Потім кожна дитина повинна знайти іграшки свого кольору, тобто кольору свого медальйона.

Діти з однокольоровими іграшками утворюють «жовту низку намиста», «зелену гусінь», «червону гірлянду». Це супроводжується музикою, співом, танцями тощо. Можна взяти декілька м’ячів чи повітряних кульок. Піднімаючи по черзі один із них, вихователь просить дітей, у яких обідки (медальйони) такого самого кольору, підійти до нього.

Рекомендації до гри

Якщо в групі багато м’ячів чи кульок, їх можна розсипати по підлозі. Діти за сигналом повинні швидко знайти іграшку свого кольору. Під час гри вихователь пропонує дітям двічі або тричі обмінятись медальйонами. Можна в ігровій кімнаті поставити різнокольорові автомобілі та попросити дітей, знайшовши свій колір, вирушити у подорож.

КОЛЬОРОВІ КИЛИМКИ

Мета: навчати дітей створювати красиві сполучення кольорів. Ігрове завдання: створити килимок чи китичку для улюбленої

іграшки.

Правила гри: цікавитись, чи подобається ляльці (іншій іграшці) килимок, китичка.

Ігровий матеріал: домоткані смугасті килимки або маленькі, виготовлені спеціально для ляльок; смужки з різнокольорового паперу; клей; пензлики; квадратні листи-основи для килимків

(для полегшення завдання на них можна олівцем намалювати горизонтальні чи вертикальні лінії); гумові шнурівки; нитки.

Хід гри

Вихователь показує дітям, як «ляльки користуються килимками»: «уважно розглядають їх», «радіють красивим сполученням кольорів», а решта іграшкових персонажів «граються з яскравими китичками». Вихователь повідомляє дітям, що килимків та китичок обмаль, а всі ляльки «хочуть гратись» і «просять» дітей допомогти їм.

Рекомендації до гри

Вихователь показує дітям, як слід добирати смужки, щоб створити красиві сполучення кольорів. Смужки наклеюються на листки-основи. З готових килимків можна скласти більший килим. Іграшкові персонажі «милуються ним, дякують дітям». Килимки можна використати для ігор із площинними та об’ємними ляльками.

Варіант

Діти самостійно добирають смужки і викладають їх рядком, розглядаючи сполучення кольорів. Для того щоб досягти гарного сполучення смужок, дітям, за порадою вихователя, можливо, доведеться декілька разів їх змінювати.

КІМНАТА ДЛЯ УЛЮБЛЕНОЇ ЛЯЛЬКИ

Мета: навчати розрізняти і використовувати предмети в побуті та в праці відповідно до їх призначення, а також надавати допомогу тим, хто її потребує.

Ігрове завдання: обладнати ляльці кімнату.

Правила гри: виконувати прохання ляльки; правильно користуватися предметами.

Ігровий матеріал: улюблена дитяча лялька; іграшки (або картинки), на яких зображена домашня обстановка дитячої та інших кімнат у дитячому садку або вдома.

До початку гри діти нічого не повинні бачити.

Хід гри

Вихователь просить дітей від імені ляльки обладнати їй затишну кімнату.