книга для маши

В и х о в а т е л ь. Діти гуляли в лісі та збирали гриби... У що? (Показує на кошик.)

Д і т и. У кошик.

ХТО З КИМ СТОЇТЬ ПОРЯД

Ігровий матеріал: іграшки (курча, курка, заєць, вівця); картинки із зображенням цих тварин.

Хід гри

В и х о в а т е л ь (показуючи іграшки (картинки), уточнюючи назви тварин). Це хто?

Діти відповідають.

Повторюючи за дітьми назву тварини, вихователь голосом виділяє в ньому звук [ц] (наприклад, «Ціпоньки-ціпоньки!») і просить декількох малюків повторити так само. Потім він показує їм курку, зайця. Звісно, що зайця діти називають зайчиком. Вихователь поправляє, вимовляє: «Заєць», виділяючи голосом звук [ц], і повторює ще раз. Так само уточнюється і назва «вівця».

Іграшки (картинки) розташовуються у тому порядку, як їх показували: курча, курка, заєць, вівця. Тепер вихователь, показуючи на курча, може запропонувати дітям сказати, хто стоїть із ним поряд.

Д і т и. Курка.

В и х о в а т е л ь. А хто стоїть поряд із куркою? Д і т и. Заєць.

Потім вихователь переставляє іграшки (картинки) і знову просить дітей сказати, хто з ким стоїть поряд.

ДОЩИК

Мета: учити дітей розрізняти швидкість мовлення слів (наприклад звуконаслідування «Кап-кап-кап!»), а також вимовляти слова виразно в різному темпі (повільно, швидко).

Хід гри

Вихователь говорить дітям, що під час дощу краплинки стукають по даху. Вимовляє: «Кап-кап-кап!» у помірному темпі. Діти повторюють. Далі він розповідає, що коли дощ тільки починається, краплі його падають рідко і стукають інакше (вимовляє: «Кап...

кап...», дещо розтягуючи, з паузами). Діти повторюють. Хорові відповіді чергують з індивідуальними.

В и х о в а т е л ь. Якщо йде сильний дощ, то краплі стука-

ють по даху так… (вимовляє: «Кап-кап-кап!» у прискореному темпі).

Коли малюки навчаться розрізняти швидкість вимови і вимовляти це звукосполучення у заданому темпі, тоді вихователь пропонує їм визначити на слух, який іде дощ, і вимовляє: «Кап- кап-кап!» у різному темпі.

Діти відгадують. Повторити необхідно 3–4 рази.

Вихователь стежить за тим, щоб діти були уважними і точно визначали на слух швидкість вимови звукосполучення, а також правильно відтворювали його в заданому темпі.

ХТО ТУПОТИТЬ?

Мета: учити дітей говорити гучно, тихо і пошепки (розвивати їх голосовий апарат), а також розрізняти ступінь гучності мовлення слів (розвивати слухове сприйняття).

Ігровий матеріал: іграшки (ведмідь і мед, ведмежатко); ширма.

Хід гри

Вихователь показує іграшкових ведмедя і ведмежа.

В и х о в а т е л ь. Це ведмедик великий, а це маленьке ведмежа, його звуть Мишко.

Потім він пропонує дітям поглянути і послухати, як ходить великий ведмідь (показує і голосно вимовляє: «Туп-туп-туп!») і як — ведмедик Мишко (показує і тихо вимовляє: «Туп-туп- туп»).

Коли діти навчаться вимовляти ці звукосполучення тихо і голосно, вихователь установлює ширму і пропонує малюкам визначати на слух: хто ходить за ширмою — великий ведмідь або маленький. Вихователь вимовляє: «Туп-туп-туп» по-різному: то гучно, то тихо. Діти відгадують.

Вихователь прагне до того, щоб усі діти навчилися вимовляти звукосполучення «Туп-туп-туп» і тихо, і гучно; він стежить за тим, щоб усі діти слухали уважно і правильно визначали на слух ступінь гучності вимови.

СКАЖИ, ЯК Я

Мета: учити дітей говорити гучно, тихо і пошепки (розвивати їх голосовий апарат).

Хід гри

Вихователь пропонує дітям уважно слухати, як він вимовляє слова, і вимовляти (повторювати) їх так само. Вихователь говорить слова голосно, тихо або пошепки. Відповіді можуть бути як груповими, так і індивідуальними.

Вихователь стежить за тим, щоб діти вимовляли слова виразно, з відповідним ступенем гучності.

НАЗВИ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ ПРЕДМЕТІВ Мета: вправляти дітей у чіткій вимові слів.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям озирнутися навколо і назвати якомога більше предметів, які їх оточують (називати тільки ті, що знаходиться в полі їх зору).

Вихователь стежить за тим, щоб діти правильно і чітко вимовляли слова, не повторювалися.

Коли малюки не зможуть більше нічого назвати самі, вихователь може поставити їм запитання: «Що висить на стіні? Що стоїть на шафі?»

ПОКАЖИ ПРАВИЛЬНО

Мета: вправляти дітей у розрізненні слів, схожих за звучанням.

Ігровий матеріал: картинки, на яких зображені дівчинка Ганна, ванна, козел, осел, лялька Мила, мило, миска, мишка, танок, замок.

Хід гри

Вихователь показує картинки й уточнює, що на них намальовано. Наприклад, він показує картинку із зображенням дів­ чинки.

В и х о в а т е л ь. Цю дівчинку звуть Ганна. Як її звуть? (Діти відповідають.) А хто мені скаже, що це? (Показує картинку із

Д і т и. Півник.

— А це про кого йдеться?

Зернятка клює, Діточок зве: «Ко-ко-ко, ко-ко-ко! Не ходіть далеко».

Д і т и. Курочка.

Так само проводиться гра і з використанням інших іграшок. Вихователь учить дітей помічати характерні ознаки тієї або іншої тварини; допомогають відгадувати загадки іграшки і зву-

конаслідування.

Молодший вік (Середня група)

ЛЯЛЬКОВИЙ ДИТЯЧИЙ САДОК

Мета: підтримувати прагнення дітей до наслідування працівників дитячого садка — їхнє піклування про вихованців, уміння знаходити вихід зі скрутних ситуацій.

Ігрове завдання: піклування про ляльок.

Правила гри: добирати відповідні картинки, радитись одне з одним.

Ігровийматеріал:сюжетнікартинки,щозображаютьпроблемні ситуації,якіслідоцінитизморальноїточкизору;предметнікартинки, необхідні для цієї самої мети (іграшки, столові прибори, предмети туалету, олівці, пензлики, фарби, одяг та ін.); фланелеграф.

Хід гри

Вихователь об’єднує дітей у пари, у кожної пари — дві-три предметні картинки. Коли діти уважно розглянуть їх, він виставляє на фланелеграфі сюжетну картинку. Вихователь пропонує дітям вирішити, як необхідно чинити у цій ситуації, щоб бути корисним. Діти радяться одне з одним: чи підходять їхні картинки для цієї ситуації, чи ні. Коли всі предметні картинки будуть дібрані, він пропонує дітям переглянути, чи не наплутали вони чого і як можна допомогти персонажам сюжетної картинки.

Рекомендації для гри

Наприклад, такі сюжетні картинки:

•лялька плаче, тому що її не беруть гратися;

•лялька запізнилась і для неї за столом бракує посуду;

•лялька з брудними руками хоче сідати за стіл;

•ляльці немає чим малювати;

•лялька без шарфа і капелюшка вийшла навесні або восени на прогулянку.

МУЗИКА ДЛЯ ЛЯЛЬОК

Мета: розвивати цікавість дітей до праці музичного керівника; формувати навички наслідування його дії; звернути увагу дітей на те, що вихователь і музичний керівник працюють у контакті.

Ігрове завдання: спільно придумувати цікаві завдання для музичного заняття.

Правила гри: вихователь і музичний керівник допомагають одне одному; діти беруть активну участь у музичному занятті.

Ігровий матеріал: іграшкове піаніно; ляльки; звірята; атрибути для відомих дітям танців і вправ; диски із записами фрагментів знайомих дітям пісень, танців, музичних ігор.

Хід гри

Під веселу музику вихователь пропонує дітям зняти покривало з ляльок і звірят, що сидять біля піаніно, і привітати їх разом. Далі він пропонує дітям проспівати з іграшками знайому пісню чи затанцювати, тобто виступити у ролі музичного керівника. Цю роль можуть узяти на себе і самі діти. Потім танці та пісні «пропонують» іграшки. А дитина, яка взяла на себе роль вихователя, допомагає решті дітей організуватися для виконання пісень, танців, участі у музичних іграх.

ЩО КОМУ ПОТРІБНО ДЛЯ СПІЛЬНОЇ РОБОТИ

Мета: поглиблювати уявлення дітей про працю дорослих, основні трудові процеси, взаємодопомогу; виховувати бажання полегшити працю дорослих, беручи в ній посильну участь.

Ігрове завдання: допомогти товаришеві.

Правила гри: дібрати картинки для спільної праці; пригадувати ситуації, у яких необхідна взаємодопомога.

Ігровий матеріал: іграшки або наклеєні на фланель картинки, що змальовують предмети і знаряддя, необхідні для роботи працівникам дитячого садка; фланелеграф.

Хід гри

На початку гри вихователь використовує вірші або пісню «Дитячий садок».

Потім діти об’єднуються у декілька груп за ролями: «вихователь» і «няня»; «вихователь», «кухар» і «няня»; «лікар» і «медсестра»; «вихователь» і «музичний керівник»; «двірник», «вихователь» і «няня». Кожна група обирає картинки (іграшки), необхідні для спільної праці. Решта дітей разом із вихователем придумують завдання для кожної групи.

Члени кожної групи викладають свої картинки на фланелеграфі (іграшки — на столі, поличці). Діти перевіряють, чи правильно їх дібрано, просять разом виконати деяку роботу. Наприклад, «музичний керівник» гратиме на піаніно, а «вихователь» разом із дітьми — танцюватиме і співатиме. При цьому вони повинні не тільки показати, що робитимуть, але й розповісти про це.

Варіант

Вихователь створює складні, непередбачені ситуації: няня або вихователь захворіла, кухар не встиг порізати хліб до обіду, адже через сильні снігопади і замети його не привезли до дитячого садка. Діти повідомляють, хто чим може допомогти, виручити товариша по роботі. Потім усі разом обирають сюжет і розігрують його на фланелеграфі.

РОЗПЛУТАЙ ПЛУТАНИНУ

Мета: продовжувати вчити дітей вільно користуватися предметами за призначенням; навчати правильно описувати розміщення предметів.

Ігрове завдання: розплутати плутанину.

Правила гри: запам’ятати, які предмети і в якому порядку розміщені на столі; розповісти, що переплутано, і як слід відновити порядок.

Ігровий матеріал: іграшки, що по-різному оформлені й розфарбовані, які потрібно згрупувати (наприклад, стіл і посуд, ліжко й постіль); ляльки; звірята; автомобілі; пірамідки; м’ячі.

Хід гри

Кожна дитина обирає одну іграшку, яка їй сподобалася. Усі іграшки в певному порядку (за їх призначенням) розміщені на

столах. Потім діти відвертаються, а вихователь змінює розміщення іграшок, намагаючись, по можливості, створити смішні, неймовірні ситуації. Діти помічають плутанину, сміються з незвичного поєднання іграшок. Спочатку вони повинні пригадати, як було раніше, повідомити про це і тільки потім установити попередній порядок.

Рекомендації до гри

Починати необхідно з простого, наприклад, замість чорного м’яча покласти зелений тощо. Потім ускладнити завдання: ліжко накрити скатертиною, ляльку покласти спати під ліжко. Доручити кому-небудь із дітей змінювати предмети місцями. Розігравшись, діти по черзі створюють плутанину, намагаючись самі придумати неймовірні ситуації.

ЯКБИ

Якби пшоно, якби сіль — То зварила б я кисіль. Якби снігу та дощу — То зварила б я борщу.

Якби трохи простокваші — То зварила б горщик каші. Якби яблука та сушки — Наварила б з перцем юшки. Якби гречка чи овес — Наварила б я чудес.

От би вийшла смакота — Це вам справа непроста.

(М. Сингаївський)

ВИПРАВ ПЕТРУШКУ

Мета: продовжувати розвивати слух, увагу; формувати навички звуковимови; навчати вільно спілкуватися з одноліт­ ками.

Ігрове завдання: навчати Петрушку правильно говорити. Правила гри: уважно слухати Петрушку; тактовно виправляти

його помилки.

Ігровий матеріал: Петрушка; мішечок з іграшками, в назвах яких є звуки, що діти часто вимовляють неправильно (санчата, літак, авто, заєць, кізочка, яйце, чашка, ложка, мишка, машина, мотрійка тощо).

Хід гри

Вихователь знайомить дітей із Петрушкою, який завітав до них у гості з подарунками, але отримає їх лише той, хто старанно вимовлятиме складні звуки.

Петрушка виймає з мішечка одну за одною іграшки, називає їх, навмисно переплутуючи звуки, й, хитро всміхаючись, спонукає дітей виправляти помилки. Діти виправляють Петрушку, але він знову перекручує слова. Діти повільно й чітко вимовляють складні звуки, потім по черзі разом із Петрушкою роблять те саме. Декілька дітей підходять до нього ближче, щоб навчати його правильно вимовляти звуки. Решта дітей, заплющивши очі й поклавши голову на долоні, уважно слухають. Коли Петрушка правильно вимовляє той чи інший звук, діти піднімають один пальчик. Скільки звуків удалося Петрушці вимовити правильно, стільки пальчиків піднято на руці у кожного. Якщо хтось прослухав і підняв менше, ніж потрібно пальчиків, то Петрушка, підійшовши ближче, ще раз чітко вимовляє звуки. Тому, хто впорався із завданням, він дарує іграшки.

БАЄНЬКИ-БАЮ

Мета: розвивати вміння вільно користуватися назвами постільної білизни і використовувати її за призначенням; учити послідовно застилати і розстилати ліжко; формувати уважне ставлення; учити турбуватися про інших.

Ігрове завдання: покласти ляльку спати.

Правила гри: правильно користуватися білизною; виявляти увагу до ляльки.

Ігровий матеріал: лялька, ліжко, комплект білизни.

Хід гри

Спочатку вихователь дозволяє дітям самостійно погратися з ляльками. Потім садить дітей перед лялькою, яка «скаржитиметься», що втомилась і хоче спати, але не знає, де їй лягти. Разом із дітьми вихователь показує ляльці спальню, дізнаючись у них від її імені назви і призначення постелі.

Сонна лялька «захоче» лягти, але ліжко дуже велике для неї. Співчуваючи «стомленій» ляльці, хтось із дітей обов’язково запропонує влаштувати їй спальню. Повернувшись у групову кім-

нату, діти бачать ліжко і комплект чистої білизни. Ляльку слід посадити на її стілець. Вихователь просить кого-небудь із дітей стати «нянею» і підготувати ляльці ліжко.

Можна прочитати ляльці віршик. Одна дитина бере до рук яку-небудь річ, а лялька «запитує» у решти дітей: «Що це?» Якщо дитина взяла першим матрац, то виникає запитання: що з ним роблять. Діти разом доходять висновку, що саме його кладуть на ліжко першим. Потім лялька просить іншу «няню» продовжити застилати ліжко. Якщо дитина помилилась і взяла не простирадло, а подушку чи ковдру, то решта дітей повинні її виправити. Таку ситуацію може створити сам вихователь навмисне для того, щоб підштовхнути дітей до виправлення помилки­ .

Коли ліжко готове, «няні» роздягають ляльку, готуючи її до сну. Головне, щоб вони правильно називали одяг і охайно вішали або складали його на стільчик, а взуття ставили під нього.

Вихователеві потрібно частіше «звертати увагу» ляльки на піклування про неї.

В и х о в а т е л ь. Подивись, як діти гарно заслали постіль. Тобі буде в ній приємно і ти швидко заснеш. А якщо міцно спатимеш, то будеш здоровою дівчинкою.

Л я л ь к а («дякуючи»). Мені дуже зручно і тепло. Спасибі вам, вихователі й няні за те, що приготували для мене таку гарну постіль!

Вихователь може створити проблемну ситуацію: нібито ненавмисне відгорнути ковдру. Якщо діти не помітять цього і не вкриють ляльку, вихователеві слід «поскаржитись» за неї: «Я замерзла, мені так холодно!» Скаржитись доведеться, поки діти не попіклуються про ляльку. Потім разом із дітьми вихователь співає колискову, поступово знижуючи голос. Коли всі побачать, що лялька «заснула», вихователь просить дітей навшпиньки тихенько залишити кімнату.

Рекомендації до гри

Можна у грі використовувати потішки.

Варіант

Лялька «прокидається», діти піднімають її, одягають, застилають ліжко, накривають його покривалом (необхідно стежити за послідовністю їхніх дій).