1.1.12 Форма контрольної карти типу "середнє-розмах"

ГОСТом 15894-70 передбачена така форма ведення і використання контрольної карти "середнє-розмах" - . Контрольна картаcкла-дається з двох діаграм: діаграми середніх і діаграмидля поточнихg-тих значень. Діаграми нанесені на формуляр із сіткою з тонких вертикаль-них і горизонтальних ліній. По вертикалі вказуються значення показника якості (тобто вимірюваного параметра), а по горизонталі записуються ві-домості про дату, зміну, порядкові номери проб і час.

Діаграма розташовується над діаграмою.

На діаграму наносяться:

• горизонтальні суцільні лінії меж допуску і;

• горизонтальні штрихові лінії контрольних меж і.

На діаграму наносяться:

• нижня горизонтальна суцільна лінія, яка відповідає нижній границі розмахів , і часто дорівнює нулеві;

• верхня штрихова горизонтальна лінія, яка відповідає .

Між діаграмою і діаграмоюзалишається місце для записів щодо будь-якоїg пробі:

• усіх значень показника якості ;

• суми значень ;

• середніх значень ;

• найбільшого і найменшогозначень показника якості;

• розмаху .

Технологічний процес протікає задовільно, якщо значення тау черговийg-й пробі не виходять за відповідні межі регулювання і. Лінія, що з’єднує послідовні значенняy_g, відтворює динаміку зміни рівня налагодження процесу, а лінія, що з’єднує послідовні значення , відображає динаміку зміни точності процесу для даного показника якості. Вихід середніх значень(або розмахівза границі регулювання сигналізує про порушення нормального ходу процесу. У цьому випадку необхідно зупинити процес і усунути причину, що викликає порушення. На контрольній карті робиться позначка у вигляді стрілки (), яка вказує на розлад процесу, а сукупність продукції, виготовленої між даною і попередньою пробами, підлягає цілковитому контролю силами виробничого персоналу. На рисунку 1.5 наведений фрагмент реальної виробничої контрольної карти [7,8].

2 Однофакторний дисперсійний аналіз

2.1 Теоретичні відомості

2.1.1 Постановка задачі

У багатьох галузях практичної діяльності зустрічаються об’єкти дос-лідження, стан яких визначається вхідними змінними або факторами, що не мають кількісного опису. Такими факторами можуть бути некеровані і керовані зміни, що з будь-якої причини не дозволяють здійснювати їхнє вимірювання у даному експерименті; а також ті неконтрольовані змінні, випадкові рівні варіювання яких можна довільно вибирати і фіксувати в часі.

Для вивчення впливу факторів подібного роду на вихідний параметр об’єкта, для загальної оцінки впливу факторів, для ранжування і виділення серед них важливих, мабуть, не придатні усі викладені вище методи відсіювання керованих змінних і метод регресійного аналізу некерованих змінних, оскільки ці засоби передбачають вимір рівнів факторів, які досліджуються.

Приклади:

1. Розглянемо процес вимірювання будь-якої фізичної величини різ-ними операторами паралельно декількома приладами (декількома засо-бами), причому кожен оператор за допомогою кожного приладу виконує якусь кількість вимірів, які дублюються Усереднення спостережень, які відносяться до кожного з усіх можливих поєднань прилад-оператор, дає безліч середніх арифметичних. Їхнє розсіювання може бути пов’язане з ви-падковою похибкою, систематичною приладною (методичною) помилкою і впливом оператора. Потрібно визначити, наскільки суттєвий вплив на результат виміру двох факторів: приладу (засобу) і оператора.

2. Аналогічна задача виникає при обробці деталей паралельно на де-кількох верстатах автоматичної лінії. Потрібно з’ясувати чи однотипові середні розміри деталей, що виготовляються на різних верстатах, тобто оцінити чи значно впливає фактор індивідуальності верстата на процес обробки.

3. При використанні радіодеталей з декількох партій треба визна-чити чи суттєво відрізняються параметри деталей різноманітних партій.

4. При нестабільності величини вихідного параметра в часі необхід-но з’ясувати значущість вплив змінного тимчасового дрейфу на фоні ви-падкових похибок спостережень.

5. При настроюванні радіо-, теле- і радіолокаційної апаратури ві-зуальним і акустичним засобами декількома операторами треба оцінити вплив на результат настроювання трьох факторів: апаратури, засобів й оператора.