- •Лежнюк п.Д.
- •1 Метод контрольних меж
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Загальні відомості
- •1.1.2 Коротка історична довідка
- •1.1.3 Невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.4 Стандартна невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.5 Аналіз результатів повторних спостережень
- •1.1.7 Методи перевірки гіпотез про вид закону розподілу
- •1.1.6 Перевірка гіпотези про вид закону розподілу результатів
- •1.1.7.1 Критерій 2 Пірсона
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.1.7.2 Складений критерій
- •1.1.7.3 Обробка результатів кількох серій вимірювань
- •1.1.8 Вимірювання невипадкових величин та їх реалізацій Призначення контрольних меж. Рівноточні виміри постійної величини
- •1.1.9 Статистична характеристика якості продукції
- •1.1.10 Статистичний контроль якості продукції
- •1.1.11 Техніка контрольних карт
- •1.1.12 Форма контрольної карти типу "середнє-розмах"
- •2 Однофакторний дисперсійний аналіз
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Постановка задачі
- •2.1.2 Постановка задачі в загальному вигляді
- •2.1.4 Ідея дисперсійного аналізу
- •2.1.6 Розкладання сум квадратів
- •2.1.7 Оцінка дисперсій
- •2.1.8 Оцінка впливу фактора
- •2.1.9 Випадок нерівнокількісних спостережень
- •2.1.10 Розрахункові формули для суми
- •3 Багатофакторний дисперсійний аналіз
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Постановка задачі
- •3.1.2 Розкладання сум квадратів
- •3.1.3 Оцінка дисперсій
- •3.1.4. Оцінка впливу факторів
- •3.1.5 Розрахункові формули для сум
- •3.1.6. Опорна стрижнева порцелянова ізоляція
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.2 Багатофакторний експеримент
- •4.2.1 Вибір моделі
- •4.2.2 Повний факторний експеримент
- •4.2.3 Дробовий факторний експеримент
- •4.2.4 Проведення експерименту і обробка його результатів
- •4.2.5 Прийняття рішень
- •4.2.6 Випробування при підвищених і граничних навантаженнях
- •5 Лабораторна робота № 1
- •5.2 Хід роботи
- •5.3 Приклад виконання завдання
- •5.3.1 Завдання
- •5.3.2 Рішення задачі
- •5.4 Варіанти завдань
- •5.5 Контрольні питання
- •6 Лабораторна робота № 2 однофакторний дисперсійний аналіз
- •6.2 Хід роботи
- •6.3 Приклад виконання завдання
- •6.3.1 Завдання
- •6.3.2 Рішення задачі
- •6.4 Варіанти завдань
- •6.5 Контрольні питання
- •7 Лабораторна робота № 3 багатофакторний дисперсійний аналіз
- •7.2 Хід роботи
- •7.3 Приклад виконання завдання
- •7.3.1 Завдання
- •7.3.2 Рішення задачі
- •Двофакторний аналіз
- •7.4 Варіанти завдань
- •7.5 Контрольні питання
- •8 Лабораторна робота № 4
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.3 Хід роботи
- •8.4 Контрольний приклад
- •8.4.1 Домашня підготовка
- •8.4.2 Робота в лабораторії
- •8.5 Формули для розрахунку
- •8.6 Варіанти завдань
- •8.7 Контрольні питання
- •Література
- •Навчальне видання
1.1.6 Перевірка гіпотези про вид закону розподілу результатів
спостережень
Якщо закон розподілу результатів спостережень невідомий, то часто на основі певних міркувань висувають гіпотезу: результати спостережень розподілені за законом А, наприклад, за нормальним.
Перевірка гіпотези про вид закону розподілу проводиться методами статистичної перевірки статистичних гіпотез. Статистичною називають гі-потезу про вид невідомого розподілу чи про параметри відомих розпо-ділів. Висунуту гіпотезу називають нульовою (основною) гіпотезою. Якщо висунута гіпотеза буде відкинута, то має місце протилежна гіпотеза. Про-тилежна гіпотеза називається конкуруючою (альтернативною).

Р
исунок
1.1 - Критичні області - області неприйняття
нульової гіпотези:
а) правостороння критична область ,
б)
лівостороння критична область
,
в)
двостороння критична область
.
Для перевірки нульової гіпотези використовують спеціально підібра-ну випадкову величину, позначимо її через К, розподіл якої відомий. Вели-чину К називають статистичним критерієм або просто критерієм. Після ви-бору певного критерію множину всіх його можливих значень розбивають на дві підмножини (області):
- одна з них містить значення критерію, при яких нульова гіпотеза прийма-ється,
- друга містить значення критерію, при яких ця гіпотеза відкидається.
Першу область називають областю прийняття гіпотези, другу – кри-тичною областю.
Критерій К - одновимірна випадкова величина. Таким чином, кри-тична область та області прийняття гіпотези є інтервалами і відділені одна від одної межами, які називають критичними точками kкр .
Для знаходження критичної області задаються достатньо малою ймовірністю - рівнем значимості . Малою ймовірністю тому, що при якісних вимірюваннях в цю область потрапляє дуже мало результатів вимі-рювань. Потім знаходять критичні (якщо критична область двостороння) чи критичну точку, виходячи з вимоги, щоб за умови справедливості нульової гіпотези ймовірність того, що критерій К прийме значення, яке належатиме критичній області, яка дорівнювала б прийнятому рівню значимості. Для кожного критерію побудовані відповідні таблиці, за якими на практиці і знаходять критичні точки, що відповідають цим вимогам. Коли критичні точки знайдені, тоді далі розраховують (за результатами вибірки) значення критерію. Якщо виявиться, що розраховане значення критерію потрапляє в критичну область, то нульову гіпотезу відкидають. Якщо розраховане значення потрапляє в область прийняття гіпотези, то відкидати нульову гіпотезу не має підстав. Однак, якщо нульова гіпотеза не відкинута, це не значить, що вона доведена. Правильніше буде сказати, що дані спостережень узгоджуються з нульовою гіпотезою, тобто немає підстав її відкидати.
1.1.7 Методи перевірки гіпотез про вид закону розподілу
Перевірка гіпотези про закон розподілу проводиться таким самим чи-ном, як і перевірка гіпотези про параметри розподілу, тобто на основі крите-рію перевірки виду невідомого розподілу, який називають критерієм згоди.
Є кілька критеріїв: 2 Пірсона чи 2 Мізеса - Смирнова та інші. Розглянемо спочатку критерій Пірсона, який може бути використаний не лише для перевірки нормальності розподілу, але й для перевірки гіпотез про інші види розподілів.
