Тема 13. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємств

Методичні поради до вивчення теми. Процес вивчення даної теми складається з опрацювання системи проблемних питань, які можна об’єднати й узагальнити за такими напрямами:

•     сутність та завдання комплексного фінансового аналізу;

•     визначення поняття та структури інформаційної бази комп­лексного аналізу, системи вимог до неї;

•     особливості побудови моделі обробки вхідної інформаційної бази відповідно до специфіки об’єкта дослідження;

•     математична, статистична та аналітична складові моделі формування цільового елемента комплексного аналізу – інтегрованого показника фінансового стану підприємства;

•     комплексний аналіз на основі визначення загальної оцінки комерційної надійності підприємства – об’єкта дослідження;

•     комплексний аналіз на основі моделей прогнозування банк­рутства підприємства;

•     модель інтерпретації результатів комплексного фінансового аналізу та формування майбутніх трендів фінансово-господарської діяльності підприємства – об’єкта дослідження.

Важливе значення для адекватного сприйняття комплексного фінансового аналізу (комплексної оцінки фінансового стану) ві­діграє з’ясування сутності комплексного аналізу та визначен­ня його основних завдань.

Загалом, комплексна оцінка фінансового стану підприємства передбачає визначення економічного потенціалу суб’єкта господарю­вання або, іншими словами, вона дає змогу забезпечити ідентифікацію його місця (рейтингу, ранжу) в економічному середовищі.

Комплексний фінансовий аналіз використовується власниками для обґрунтування рішень стратегічного характеру, менеджерами підпри­ємств – для інформаційного забезпечення потреб оперативного фінансового планування.

Вважається, що цей вид аналізу, який уможливлює проведення як ретроспективної, так і перспективної оцінки фінансового стану підприємства, оптимально відповідає вимогам виконання таких завдань:

•     залучення фінансових ресурсів;

•     пошук високорентабельних проектів;

•     оцінка надійності партнерів;

•     оцінка доцільності інвестування;

•     оптимізація фінансової діяльності підприємства;

•     комплексне фінансове оздоровлення суб’єкта господарювання.

Сутнісна характеристика згаданих вище завдань висуває низку вимог до організації процесу проведення комплексного фінансового аналізу підприємства. Серед них можна виділити такі.

По-перше, методологічна база комплексного аналізу повинна базуватись на таких методиках, які давали б змогу в обмежені строки оцінити фінансовий стан суб’єкта господарювання. Слід відзначити, що за тривалістю процедура проведення комплексно­го аналізу серед інших видів фінансового аналізу підприємства посідає друге місце, поступаючись лише експрес-аналізу.

По-друге, на основі практичних результатів проведення комп­лексного фінансового аналізу аналітиками було напрацьовано досить ефективний прийом організації аналізу фінансових звітів – порів­няльний аналіз.

По-третє, для здійснення комплексного аналізу необхідно за­безпечити формування групи показників, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характеристики поточного стану підприємства та перспектив його подальшого розвитку.

По-четверте, ефективність комплексного аналізу значною мірою залежить від можливості побудови адекватної системи однозначності інтерпретації результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників із метою попередження та уникнення двозначності висновків, протиріч у поглядах окремих експертів щодо ідентифікації становища об’єкта дослідження.

У сучасній практиці фінансового аналізу загалом та комплексного аналізу зокрема поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розроблення системи ранжування, відповідно до якої кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним підприємством за результатами аналізу, слугує підставою для однозначної характеристики його фінансово-економічного становища, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Таким чином, відособлена оцінка окремих сторін фінансово-господарської діяльності підпри­ємства на основі математичного моделювання органічно компо­нується в єдиному інтегральному фінансовому показнику. Отриманий у результаті комплексного аналізу інтегрований показник є характеристикою об’єкта аналізу – підприємства – щодо його відпо­відності поточним ринковим умовам. Наступні висновки є інфор­маційною основою для виконання поставленого управлінського завдання та дають змогу зробити обґрунтовані висновки про фінан­совий стан підприємства в цілому.

Поряд із процесом організації комплексного аналізу, певним критеріям має відповідати і його інформаційна база. Вхідні дані, на основі яких унаслідок математичної та аналітичної обробки буде визначено абсолютне значення цільового інтегрованого показника, мають відповідати сукупності критеріїв, застосування яких забезпечується такими правилами:

•     проведення комплексного аналізу здійснюється на основі системи цільових фінансових показників і коефіцієнтів відповідно до обраної методики оцінки фінансового стану об’єкта дослідження;

•     вхідна інформація щодо фінансово-господарської діяльності підприємства – об’єкта дослідження, що надається для подальшої її обробки, має бути повною та достовірною;

•     цільові показники обраної методики, як і вхідна фінансова інформація, повинні бути приведені до зіставних одиниць виміру, що забезпечує можливість їх адекватної математичної та аналітичної обробки;

•     кожен із сукупності фінансових показників і коефіцієнтів, яка закладається в інформаційну основу моделювання цільового фінан­сового показника, має бути максимально інформативним;

•     обґрунтування вибору методів статистичного, математичного та аналітичного моделювання з метою адекватної консолідації вхідних інформаційних ресурсів та подальшої ідентифікації на їх основі цільового показника системи комплексного фінансового аналізу;

•     формування цілісної картини фінансового стану підпри­ємства на основі визначення цільового фінансового показника як резуль­туючого відносно усталеної сукупності відособлених фінансових показників, які характеризують окремі сторони фінансово-госпо­дарської діяльності підприємства – об’єкта дослідження;

•     здійснення порівняльного аналізу системи інтегральних по­казників, отриманих у результаті математичної та аналітичної обробки первинної вхідної інформації в динаміці, а також порівняння з іншими показниками, прийнятими за орієнтири.

Слід звернути увагу, що ключовим елементом процедури комплексного аналізу фінансового стану підприємства є модель обробки вхідної інформаційної бази. Така модель являє собою обґрун­тований відповідно до специфічних характеристик конкретного випад­ку процедури комплексного аналізу органічний синтез математичних, статистичних і аналітичних методів дослідження.

Особливу увагу слід приділити методам, які забезпечують комплексну фінансову діагностику, а саме: рейтингова оцінка, бальна оцінка, використання стандартних мультиплікаторів, які дозволяють ідентифікувати ймовірність банкрутства й іншим.