Тематичний план дисципліни «Інвестування» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за галуззю знань «Менеджмент та адміністрування»

№ з/п	Назва змістового модуля (розділу), теми	Кількість годин за формами навчання та видами занять
		денна
		разом	аудиторні заняття		позааудитор- на робота
			лекція	практичне	індивідуальні завдання	самостійна робота
	Модуль І. Методологія інвестування
1.	Методологічні основи інвестування	10	1	2	2	5
2.	Суб'єкти та об'єкти інвестування	8	1	2	-	5
3.	Фінансові інвестиції	12	2	2	2	6
4.	Інвестиції в засоби виробництва	12	2	2	2	6
5.	Інноваційна форма інвестицій	6	-	-	-	6
6.	Залучення іноземного капіталу	6	-	-	-	6
	Модуль ІІ. Функціональні аспекти інвестування
7.	Інвестиційні проекти	9	2	-	-	7
8.	Обґрунтування доцільності інвестування	12	2	2	2	6
9.	Фінансове забезпечення інвестиційного процесу	12	2	2	2	6
10.	Менеджмент інвестицій	7	1	2	-	4
11.	Організаційно-правове регулювання взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності	4	1	-	-	3
12.	Використання інвестицій	10	-	4	-	6
	Разом	108	14	18	10	66

Розділ ііі. Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «інвестування»

Змістовий модуль І. Методологія інвестування

Тема 1. Методологічні основи інвестування

Лекція 1. Теоретичні засади інвестування

Методичні поради до вивчення теми

Інвестиції як економічна категорія увійшли у вітчизняну наукову літературу і практику з початком трансформації суспільства наприкінці 80-х років ХХ століття. На той час нове поняття «інвестиції» багатьма науковцями ототожнювалося з капіталовкладеннями. Однак, у міру входження України в ринкову систему господарювання поняття інвестицій поповнило тезаурус спеціальних термінів у тому розумінні, як воно вживається в західній науковій літературі: «… інвестиції (від лат. investio – одягаю) означає довготермінові вкладення капіталу в різні сфери та галузі народного господарства всередині країни та за її межами з метою привласнення прибутку». Фахівці вважають, що наукова дамка досі не дала універсального визначення інвестицій, яке б відповідало потребам теорії та практики господарювання, що зумовлено широтою сутнісних сторін цієї складної економічної категорії.

Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991р. визначає інвестиції як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Відповідно до Закону такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають із авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва, але незапатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, обладнанням, а також інші майнові права та цінності.

Сукупність майнових та інтелектуальних цінностей є об’єктами інвестиційної діяльності.

З метою управління інвестиції поділяють за певними ознаками. Фрагмент класифікації за деякими з них представлено на рис.1.1.

Фінансові інвестиції

Реальні інвестиції

Інноваційні інвестиції

Приватні інвестиції

Іноземні інвестиції

Спільні інвестиції

Прямі інвестиції

Портфельні інвестиції

Довгострокові інвестиції

Короткострокові інвестиції

Рис. 1.1. Класифікація інвестицій за деякими ознаками

Найбільш істотною ознакою класифікації інвестицій є напрямки (об’єкти) їх вкладення. За цим критерієм виділяють три основні форми інвестицій: фінансові, реальні та інноваційні.

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладання фінансових ресурсів у різноманітні фінансові активи у формі:

• придбання цінних паперів інших підприємств (акцій, облігацій, сертифікатів, векселів та інше);

• здійснення депозитних вкладень у комерційні банки;

• участь у формуванні статутного капіталу суб’єктів підприємницької діяльності будь якої форми власності.

Сутність реальних інвестицій полягає у безпосередньому вкладенні капіталу у виробничі активи підприємств. Результатом таких інвестицій є збільшення обсягу або поліпшення якості основних фондів підприємства та його матеріальних обігових активів.

Здійснення реальних інвестицій створює умови для збільшення прибутку від основної господарської діяльності підприємства в результаті збільшення пропускної спроможності торговельних залів, складів підприємства, підвищення фондооснащеності праці або опосе­редковано шляхом покращення умов праці, покращення іміджу підприємства.

Інноваційні інвестиції це вкладення коштів у нематеріальні активи, пов’язані з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу у фінансово-господарську діяльність підприємства.

Основними формами інноваційних інвестицій є: придбання ліцензій, патентів, «ноу-хау», програмних продуктів; фінансування наукових розробок, науково-технічних програм; підготовку та перепідготовку спеціалістів підприємства.

На сучасному етапі економічного розвитку реальні інвестиції посідають чільне місце у фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання. Це пов`язано в першу чергу з тим, що діючий фондовий ринок нашої держави не забезпечує інвесторам належної віддачі на вкладений капітал. Доходність фінансових активів в Україні у більшості випадків є значно нижчою, ніж за проектами реальних інвестицій. Крім того, за допомогою реальних інвестицій господарюючі суб’єкти, окрім прибутку, забезпечують розвиток власної виробничої бази та досягають диверсифікації діяльності відповідно до загальної економічної стратегії. Інноваційні інвестиції є досить новою формою вкладення капіталу у вітчизняній економіці і широкого розповсюдження поки що не набули. Проте, враховуючи інноваційний напрямок розвитку світової економіки та пріоритети інтеграційної політики України, всі інвестиції мають бути водночас інноваціями.

Таким чином, здійснення інвестицій є важливою умовою досягнення стратегічних цілей розвитку підприємства, а отже відіграють ключову роль у системі забезпечення його ефективного функціонування. Інвестиції підприємства є детермінантою зростання його ринкової вартості або ціни, а отже, слугують механізмом оптимізації структури капіталу; вони є джерелом формування виробничого потенціалу підприємства. Здійснення інвестицій забезпечує процеси простого і розширеного відтворення основних засобів та нематеріальних активів і є головним інструментом впровадження наукових досягнень та реалізації інноваційної політики підприємства.

На обсяг інвестицій впливають різноманітні фактори: частка заощаджень у доходах населення, прогнозований рівень інфляції, ставка банківського відсотка, норма доходності інвестицій, рівень податкового тиску, амортизаційна політика.

Практична реалізація інвестицій здійснюється в інвестиційні сфері, що поєднує у собі сектори капітального будівництва, обігу фінансового капіталу (грошового, позикового, фінансових зобов’язань у різних формах), інноваційний сектор, екологічний та інші.

Сукупність заходів та практичних дій юридичних і фізичних осіб, а також держави щодо здійснення інвестицій у будь-якій формі з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту характеризують сутність і зміст інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність досить часто розглядається як інвестиційний процес, стадіями якого є: мотивація інвестиційної діяльності; прогнозування та програмування інвестицій; обґрунтування доцільності інвестицій; страхування; державне регулювання; планування; фінансування; проектування та ціноутворення; матеріально-технічне забезпечення; освоєння; підготовка до виробництва продукції; здача в експлуатацію.

Метою управління інвестиційною діяльністю є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства на окремих етапах його розвитку, що в кінцевому підсумку набуває конкретного вираження в максимізації ринкової вартості підприємства та підвищенні добробуту його власників у поточному та майбутніх періодах. Інвестиційна діяльність спрямовується на вирішення таких найважливіших завдань розвитку економіки підприємства:

1. Забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства.

2. Забезпечення максимізації чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства від інвестиційної діяльності.

3. Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків за необхідного рівня доходності інвестицій.

4. Забезпечення оптимальної ліквідності інвестицій та можливостей швидкого реінвестування капіталу.

5. Забезпечення формування необхідних обсягів та оптимальної структури інвестиційних ресурсів з урахуванням потреб на довготермінову перспективу.

6. Підтримання фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

7. Пошук і обов’язкове здійснення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм та проектів підприємства.

Усі завдання управління інвестиційною діяльністю тісно взаємопов’язані та взаємообумовлені. Їх ефективна реалізація на підприємстві здійснюється за допомогою механізму управління інвестиційною діяльністю, що являє собою систему складових, що забезпечують процес розробки та прийняття інвестиційних рішень. До структури цього механізму входять інструменти саморегулювання та ціноутворення на інвестиційних ринках, державне регулювання інвестиційної діяльності, внутрішні методи та важелі регулювання інвестиційної діяльності підприємства (інвестиційна політика та стратегія, система управління інвестиційною діяльністю).

Інвестиційна діяльність зазвичай має довгостроковий характер та розрахована на вирішення перспективних завдань економічного розвитку підприємства. Це створює об’єктивну основу для розробки інвестиційної стратегії підприємства. Остання є складовою загальної економічної стратегії діяльності господарюючого суб’єкта та підпорядкована її головній меті. Інвестиційна стратегія визначає напрямки інвестиційної діяльності підприємства, систему інвестиційних цілей та найбільш ефективні шляхи їх досягнення. Розробка інвестиційної стратегії відбувається в декілька етапів, серед яких: аналіз поточного стану підприємства та внутрішніх умов здійснення інвестиційної діяльності, дослідження макроекономічного середовища та зовнішніх умов здійснення інвестиційної діяльності; визначення загального періоду формування інвестиційної стратегії підприємства; визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності; пошук ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності; визначення співвідношення різних форм інвестування, їх галузева та регіональна спрямованість; конкретизація інвестиційної стратегії за періодами її реалізації; відбір та обґрунтування інвестиційних програм та проектів для досягнення стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства; оцінка результативності розробленої стратегії.