Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конс.лекФП.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
2.88 Mб
Скачать

4.2 Джерела формування оборотних коштів.

Оборотні активи, що є основним елементом матеріальної основи процесу виробництва, певним чином впливають на його хід. Якщо ви­робництво забезпечене в достатній кількості необхідними елементами оборотних активів - воно працює, як правило, ефективно. Ефективно в цьому випадку використовуються і самі оборотні активи.

Управління оборотними активами - це встановлення обсягів запасів і витрат у розмірах, які забезпечують безперервність процесу виробництва, оптимізації складу та структури обігових активів і джерел їх формування з метою підвищення ефективності їх використання та ефективності виробництва загалом.

Встановлення на підприємствах необхідного складу та структури оборотних активів, визначення їх потреб та джерел формування, а також контролю за зберіганням та ефективністю їх використання називається організацією оборотних активів.

Організація оборотних активів повинна будуватися на таких прин­ципах:

  • створення мінімального обсягу оборотних активів, що забезпечує безперервність процесу виробництва та обігу, а також їх ефек­тивне використання;

  • раціональне розміщення оборотних активів, які є в наявності, за сферами відтворюючого процесу всередині підприємства;

  • формування та поповнення оборотних активів за рахунок влас­них та позикових джерел залежно від обсягів виробництва;

- створення фінансових резервів;

  • контроль за зберіганням та ефективним використовуванням оборотних активів.

Оборотні активи можна класифікувати за такими ознаками:

- залежно від їх участі у кругообігу активів;

  • залежно від методів планування та регулювання;

  • залежно від джерел формування.

Залежно від участі в кругообігу оборотні активи поділяються на активи у сфері виробництва та у сфері обертання. Встановлення опти­мального співвідношення оборотних активів, що знаходяться в цих сферах, сприяє більш ефективному їх використанню. Водночас, чим більша питома вага оборотних активів у сфері виробництва і менша у сфері обертання, тим ефективніше вони використовуються. К.Маркс, називаючи активи у сфері обертання бездіяльною частиною, писав: "... чим менша остання порівняно з усім капіталом, тим, при інших рівних умовах, більший прибуток" (Маркс К., Енгельс Ф. Твори, Т. 25, ч. І.-С. 80).

Отже, важливим напрямком підвищення ефективності використання оборотних активів на підприємствах є удосконалення їх розподілу за стадіями кругообігу, зниження питомої ваги фондів обертання.

Залежно від методів планування та регулювання оборотні активи поділяються на нормовані та ненормовані.

Нормовані оборотні активи це ті, за якими обчислюється норматив. До них належать виробничі запаси, готова продукція, незавершене виробницт­во, витрати майбутніх періодів та ін. Обчислення нормативів (мінімальної потреби) за цими видами оборотних активів дає можливість забезпечити нормальний процес виробництва та їх ефективне використовування.

Ненормовані оборотні активи - це такі, за якими норматив не обчислюється. До них належать грошові кошти в касі та на рахунках у банках, кредиторська заборгованість та ін.

Залежно від джерел формування оборотні активи поділяються на власні, позикові та залучені.

Власні кошти - це кошти підприємств, якими вони покривають мінімальні розміри оборотних активів (запасів і витрат), що необхідні для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва та реалізації продукції. Вони постійно знаходяться у підприємстві і термін користування ними не встановлюється. Тут є важливим відповідність власних джерел фактичній наявності оборотних активів, бо як їх надлишок, так і нестача негативно впливають як на ефективність їх використання, і так і на ефективність виробництва.

Наразі хронічною хворобою для більшості підприємств народного господарства України є нестача оборотних активів, що є однією з основних причин їх збиткової роботи.

Позикові кошти - це кошти, що отримуються підприємствами у вигляді банківських кредитів для створення сезонних запасів матеріальних цінностей та покриття затрат виробництва. Вони на­даються підприємствам на визначений термін, після закінчення якого повинні бути повернені банку.

Залучені кошти - це кошти, що не належать підприємству, однак в силу діючої системи розрахунків, знаходяться в його обігу.

Порядок формування джерел створення оборотних активів на підприємствах залежить від форми власності, яка лежить в основі функціонування підприємства, специфіки в організаційній побудові підприємства та інших факторів.

Джерела формування власних оборотних активів державних підприємств при їх організації визначаються вищестоящою організацією. Ними є, як правило, кошти бюджету, кошти інших однотипних підприємств, централізовані кошти вищих органів управління.

На підприємствах, що основані на колективній формі власності, на момент їх організації оборотні активи формуються за рахунок грошо­вих і матеріальних внесків засновників, безвідплатних внесків інших підприємств та громадян.

Протягом подальшої роботи підприємств поповнення їх оборотних активів може здійснюватися за рахунок власних фінансових ресурсів (прибутку), залучених, позикових та інших джерел (додаткових внесків підприємств, дотацій з бюджетів, благодійних внесків юридичних та фізичних осіб та ін.).

Власні джерела, що направлені на створення оборотних активів на підприємствах, зараховуються до статутного фонду (статутний капітал).

Фактична наявність власних та прирівнюваних до них джерел формування оборотних активів визначається за балансом річного звіту підприємства як різниця між підсумком першого розділу пасиву балансу та підсумком першого розділу активу балансу.

Склад та структура джерел формування оборотних активів не є раз і назавжди постійною величиною. Вони залежать від стану економіки підприємств, особливостей формування запасів та затрат і можуть змінюватися з часом. Однак збільшення частки власних активів та зменшення частки кредитів банку в джерелах формування оборотних активів підвищує ефективність їх використання та рівень рентабельності підприємства. Тому встановлення економічно обґрунтованого співвідношення між власними та позиковими джерелами формуван­ня оборотних активів є однією з найважливіших умов підвищення ефективності їх використання та рентабельності підприємства.