- •1.1. Сутність фінансів підприємств.
- •1.2 Організація, зміст та функції фінансів підприємств.
- •1.3 Фінансові ресурси підприємств.
- •1.4. Особливості організації фінансів підприємств різних форм власності.
- •1.5 Організація фінансової діяльності на підприємствах.
- •1.6. Зміст та завдання управління фінансами підприємств.
- •2.1. Грошові розрахунки та принципи їх організації на підприємстві.
- •2.2. Поточні та інші рахунки підприємств у банках.
- •2.3 Розрахунки платіжними дорученнями.
- •2.4 Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.
- •2.5 Розрахунки платіжними вимогами.
- •2.6 Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •2.7 Розрахунки акредитивами.
- •2.8 Розрахунки із застосуванням векселів
- •2.9 Розрахунки пластиковими картками.
- •2.10 Розрахунково-платіжна дисципліна, санкції за її порушення, порушення касової дисципліни, способи її зміцнення.
- •3.1 Грошові кошти, характеристика і склад грошових надходжень підприємств.
- •3.2.Грошові потоки підприємств та їх види.
- •3.3 Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і значення у розширенні виробництва.
- •3.4 Прибуток і рентабельність підприємства, їх економічний зміст в сучасних умовах розвитку підприємництва.
- •3.5 Методи розрахунку прибутку підприємства і обчислення рентабельності.
- •3.6 Розподіл та використання прибутку підприємства.
- •4.1 Сутність, склад і структура оборотних коштів, їх класифікація.
- •4.2 Джерела формування оборотних коштів.
- •4.3 Розрахунок нормативів власних оборотних активів на сировину, основні матеріали, напівфабрикати, палива, готової продукції.
- •5.1 Основи кредитування підприємств.
- •5.2 Види кредитів і їх форми.
- •5.3 Порядок оформлення і видачі кредиту.
- •5.4 Порядок погашення кредиту.
- •5.5 Контроль банку за використанням і погашенням кредиту.
- •6.1.Сутність, призначення і функції податків
- •6.2 Податкова система в Україні, принципи її побудови
- •6.3 Види податків та джерела їх сплати
- •6.4 Непрямі податки
- •6.4.1. Податок на додану вартість
- •6.4.2 Акцизний збір
- •6.5 Прямі податки
- •6.5.1 Оподаткування прибутку підприємств
- •6.5.2 Оподаткування доходів фізичних осіб
- •6.5.3 Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •6.5.4 Оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю
- •6.5.5 Податок на землю
- •6.5.6 Плата за воду
- •6.5.7 Єдиний податок і фіксований сільськогосподарський податок
- •6.6 Місцеві податки і збори
- •6.6.1 Комунальний податок
- •6.6.2 Податок з реклами
- •6.6.3 Місцеві збори
- •Розділ 7. Оцінка фінансового стану підприємства
- •7.1 Сутність фінансового стану підприємства, показники та методика їх розрахунку.
- •7.2 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
- •7.3 Показники фінансової стійкості підприємства
- •7.4 Оцінка ділової активності підприємства
- •7.5 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
- •Розділ 8. Фінансове планування на підприємстві
- •8.1 Фінансове планування, його види та їх характеристика
- •8.2 Фінансовий план підприємства
- •8.3 Оперативне фінансове планування
- •8.4 Бюджетування в системі оперативного фінансового планування
- •Розділ 9. Антикризове управління підприємством.
- •9.1 Основи антикризового управління
- •9.2 Економічна сутність санації підприємств
- •9.3 Санаційний аудит, порядок його проведення
- •9.4 Порядок проведення санації підприємств
- •9.5 Фінансові джерела санації підприємств
- •9.6 Реструктуризація підприємств, її види та показник ефективності
- •9.7 Сутність банкрутства та причини його виникнення
- •9.8 Процедура виникнення боржника банкрутом
- •9.9 Порядок ліквідації підприємств
- •Термінологічний словник
- •Література
2.8 Розрахунки із застосуванням векселів
Однією з форм безготівкових розрахунків з погашення боргів за товарно-матеріальні цінності є розрахунки за допомогою застосування векселів.
Вексель – це цінний папір встановленої форми, що містить письмове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити відповідну суму грошових коштів своєму кредитору - власнику векселя (векселетримачу) у встановлений термін. Він широко використовується в комерційній та банківській практиці в країнах з ринковою економікою, як форма видачі позабанківського кредиту.
Застосування векселів у господарському обороті в Україні регламентується Постановою Верховної Ради України від 17.06.92 р. "Про використання векселів в господарському обороті України", а також прийнятими в 1993 р. Національним банком України "Порядком здійснення банками операцій з векселями" і Положенням "Про переказний та простий векселі" та Указом Президента України від 14.09.94 р. "Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності" і Законом України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001р.
Векселі бувають кількох видів. Однак у господарському обороті України застосування отримали в основному два види векселів - простий (соло вексель) та переказний (тратта).
Бланки векселів є документами суворої звітності. Вони виготовляються та видаються (продаються) банками в книжечках по 25 та 50 векселів.
При розрахунках векселями простий вексель виписує та підписує боржник, а переказний - кредитор.
У простому векселі фіксується найменування боржника та кредитора, термін платежу, сума платежу. Він також повинен мати підпис та печатку векселедавця. В цілому, простий вексель містить нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити безпосередньо своєму кредитору - векселетримачу вказану в ньому суму боргу.
Переказний вексель, що виписується та підписується кредитором, являє собою наказ боржнику (трасату) про сплату у встановлений термін вказаної суми грошових коштів третій особі. Виписаний переказний вексель повинен бути акцептований боржником, без чого він не має юридичної сили. Акцептом векселя платник бере на себе зобов'язання сплатити його суму у встановлений термін. У випадку незгоди платити за векселем, платник виписує і нотаріально засвідчує вексельний протест.
Оплата за векселем може бути гарантована банком. Банківська гарантія платежу за векселем називається "аваль". Вона передбачає відповідальність банку - аваліста перед векселетримачем за сплату боргу (оплату векселя) у встановлений термін за рахунок кредиту. З іншого боку, при оплаті векселя за рахунок кредиту банк стягує з платника встановлену плату (відсоток).
У випадку наявності кредиторів у платника він може переадресовувати переказний вексель для оплати на ім'я одного з цих кредиторів. У цьому випадку на зворотному боці векселя робиться відповідний передавальний напис-індосамент. У цій операції вексель виконує функцію кредитних коштів, бо він використовується як засіб платежу.
У розрахунках переказним векселем беруть участь три особи: векселедавець - особа, яка видає вексель; векселетримач - особа, яка отримала вексель і має право вимагати за ним оплату від платника; платник (трасат) особа, яка повинна оплатити вексель.
Черговість операцій при розрахунках переказним векселем така:
Оформлення векселя кредитором:
Видача векселя векселетримачу;
Пред'явлення векселя до акцепту платником;
Передача акцептованого векселя векселетримачу;
Пред'явлення векселя векселетримачем платнику для його оплати;
Оплата векселя платником.
Використання векселів у розрахунках має свої переваги: зменшується
необхідність в оборотних (грошових) коштах; прискорюються розрахунки; забезпечується погашення взаємних боргів; залучається до пати за товар третя особа, яка має кошти; зменшується необхідність у банківському кредиті; скорочується грошова маса та гальмуються інфляційні процеси.
Однак погіршення фінансового стану значної кількості суб'єктів господарювання в Україні в умовах переходу її на ринкові відносини дозволяє в широко використовувати векселі в платіжному обороті.