4.1 Сутність, склад і структура оборотних коштів, їх класифікація.

Матеріальною основою будь-якого виробництва є засоби вироб­ництва, що складаються із засобів праці та предметів праці. Ті та інші беруть участь у створенні продукту. Але, з огляду на різницю у характері функціонування в процесі виробництва та способі перенесення вартості на створюваний продукт, засоби праці приймають економічну форму необоротних активів, а предмети праці оборотних активів.

Оборотні активи як натурально-речовинна категорія являють собою сукупність матеріально-речових цінностей і грошових активів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у ви­робничому процесі і цілком переносять свою вартість на продукт, що виробляється, впродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу (виробничі запаси, готова продукція, грошові кошти та ін.). Або оборотні активи це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для ви­робництва, реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Водночас в умовах існування товарно-грошових відносин матеріальні засоби підприємств виступають не лише в натуральній, але й у вартісній формі.

Отже, предмети праці в грошовій оцінці складають виробничі оборотні фонди. До них на промислових підприємствах належать: сировина, матеріали, паливо, запасні частини, пальне, інші матеріальні цінності.

До складу виробничих оборотних фондів відносяться також незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.

Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає І забезпеченні планомірного і ритмічного процесу виробництва на підприємствах та об'єднаннях.

Окрім виробничих оборотних фондів, кожне підприємство маг частину активів, що знаходиться у сфері обертання. Це готова продукція грошові кошти на рахунках у банку та в касі підприємства, коштів розрахунках та ін. Ця частина активів, оцінена в грошах, називається фондами обертання. Основне призначення (функція) фондів обертан­ня полягає в забезпеченні грошовими коштами планомірного процесу Обертання на підприємствах.

Але, попри деякі різниці в призначенні оборотних фондів та фондів обертання, між ними існує тісний взаємозв'язок. Вони обслуговують єдиний процес відтворення та забезпечують його безперервність.

Оборотні фонди та фонди обертання є складовими оборотних активів, що відображають розміщення їх за сферами відтворення в процесі руху. Одночасно як ті, так і другі, є самостійними економічними категоріями!

Економічною категорією, що об'єктивно існує, - є оборотні активи. Для розкриття їх економічної сутності необхідно провести розмежування між їх функціональними формами, які оборотні активи постійно приймають та скидають, проходячи крізь сфери виробництва та обертан­ня, зв'язувати рух (зміну) цих функціональних форм з рухом їх речових носіїв, а також розглядати оборотні активи, як категорію, в русі.

У дійсності, якщо процес виробництва на кожному підприємстві і безперервним, то оборотні активи, що обслуговують його, в кожний даний момент знаходяться одночасно як у сфері виробництва - у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, так і в сфері обертання - у вигляді готових виробів та грошових коштів. Крім цього, н сфери виробництва вони переходять до сфери обертання і навпаки, тобто постійно знаходяться в русі, проходячи три стадії кругообігу - грошову, товарну та виробничу.

В умовах товарно-грошових відносин рух, кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачається, не споживається подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення і змінює лише форми свого руху. В зв'язку з цим К.Маркс писав, що "вартість взагалі авансується, І не витрачається, оскільки ця вартість, проходячи різні фази свого кругообігу, знову повертається до свого вихідного пункту" {Маркс К, І нгельс Ф. Твори, Т. 24, - С. 345). Отже, оборотні активи не витрачаються, не споживаються, а авансуються та повертаються підприємству и процесі реалізації продукції.

Звідси, оборотні активи - як вартісна категорія, являють собою вартість, що авансована в кругообіг виробничих оборотних фондів та фондів обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва та обертання.

В економічній літературі існують інші точки зору на сутність обо­ротних активів. Окремі економісти їх трактують як "грошові кошт, авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обертання", інші вважають, що оборотні активи - це частина капіталу підприємства, що вкладена в його поточні активи, або оборотні активи - це кошти, що авансовані для створення оборотних виробничих активів та активів обертання.

Але оборотні активи включають як матеріальні, так і грошові ресур­си. Тому ототожнювати оборотні активи тільки з грошовими коштами економічно необґрунтовано.

В організації оборотних активів слід розрізняти їх склад і струк­туру.

Під складом оборотних активів розуміють сукупність їх елементів (статей).

Структура ж оборотних активів - це співвідношення між окремими їх елементами в їх загальному обсязі.

У різних галузях народного господарства склад та структура обо­ротних активів різні і залежать від типу галузі, складу витрат, виду продукції, що випускається, особливостей матеріально-технічного постачання тощо. У виробничій сфері, а також у торгівлі найбільшу питому вагу в оборотних активах займають запаси.

Запаси - це активи, які перебувають у процесі виробництва з ме­тою подальшого продажу отриманого продукту виробництва, утри­муються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, а також для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг.

У господарській діяльності запаси поділяються на :

• сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва тощо.

• незавершене виробництво у вигляді незакінчених оброб­кою деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві та призначена для продажу:

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети; молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим поло­женням (стандартом). У середньому структура оборотних активів у народному господарстві і а у промисловості України надана у таблиці 5.1:

- Дані таблиці 5.1 свідчать про те, що у народному господарстві України найбільший об'єм у структурі оборотних активів займає дебіторська заборгованість (близько 65%).

• Що ж стосується товарно-матеріальних цінностей, як матеріальної основи виробництва, то їх частка у структурі оборотних активів складає і трохи більше п'ятої частини (23%) усього їх об'єму, що є не зовсім по­зитивним явищем.

Структура оборотних активів в Україні, %

№ з/п	Види (склад) оборотних активів	2000 р.	2003 р.	2006 р.
і 1.	Товарно-матеріальні цінності	23,9	21,4	22,8
2 2.	Дебіторська заборгованість	65,9	67,3	59,3
3 3.	Грошові кошти	3,5	4,8	7,6
4 4.	Поточні фінансові інвестиції	-	2,7	5,6
55 .	Інші оборотні активи	6,7	3,3	4,7
	Усього	100,0	100,0	100,0

З іншого боку, позитивним явищем є те, що в структурі оборотних активів збільшується частка грошових коштів і поточних фінансових інвестицій з одночасним скороченням дебіторської заборгованості, що підтверджує зростання платоспроможності підприємств.

Розглядаючи зміни окремих елементів оборотних активів за вказаний у таблиці період, ми бачимо, що об'єм товарно-матеріальних цінностей у 2006 р. скоротився на 1,1% у порівнянні з 2000 р., а дебіторської заборгованості – на 6,6 %.

У той же час, у два рази у 2006 р. зріс об'єм грошових і поточних фінансових інвестицій у порівнянні з 2000 р., що на фоні скорочення дебіторської заборгованості є доказом зростання платоспроможності підприємств.

Загалом, слід зазначити, що склад та структура оборотних активів не залишаються назавжди постійною величиною. Вони змінюються як 18 роками, так і протягом року залежно від зміни характеру виробничої діяльності підприємств, особливостей формування запасів та витрат і впливають на виробничу фінансову діяльність підприємств. У зв'язку з цим підприємства повинні формувати оборотні активи в економічно обгрунтованих обсягах та співвідношенні між окремими їх елемента­ми.